«Воювати я ніколи не хотів, але реальність вимагає боротися»: командир TERRA «Абдула» про військові будні штурмової бригади

Микола Волохов з позивним «Абдула» захищає Україну у складі 3-ї окремої штурмової бригади у підрозділі аеророзвідки TERRA. У цивільному житті «Абдула» — юрист економічного сектору, мотогонник. Проте зараз він — аеророзвідник. Шлях воїна чоловік обрав ще у 2014 році — під час боїв за Маріуполь. В інтерв’ю «ФАКТАМ» Микола розповів про сучасне ведення війни, про відмінності АТО від повномасштабного вторгнення, про напрямок БПЛА, який дуже стрімко розвивається й створює революцію у військовій сфері та стає невіддільним компонентом сучасної армії. А також про плани на майбутнє та коли, на його думку, закінчиться ця війна.

«Зараз зовсім інша війна»

— Зараз вас знає вся Україна, вам довіряють і вами захоплюються. Та розкажіть про себе — яким було життя «до»?

ВІДЕО ДНЯ

—  Взагалі то я юрист, — каже Микола Волохов. — І воювати я ніколи не хотів. Я люблю життя, люблю цивільне життя, у мене є мільйон варіантів його прожити. Окрім професії та навчання, завжди були хобі, всі знають, що я захоплююся мотоциклами, ендуро (вид змагань на перетнутій місцевості з використанням спеціальної мотоциклетної техніки. — Авт.) для мене не просто хобі, спорт. Це те, що я насправді люблю. Але життя «до» і життя, яке могло б бути без війни, — це щось вже далеке і поки що недосяжне. Ми всі мріємо про нього, я — не виключення. Але реальність вимагає діяти та боротися, поки що не має часу відволікатися на спогади.

— Як особисто для вас почалася війна, як потрапили на фронт?

—  Це історія, якій вже майже десять років. Адже війна у нас триває з 2014 року, і цей вибір я зробив ще тоді. Коли потрібно було відбивати Маріуполь і Широкине. Я тоді був у складі батальйону «Азов», був розвідником.

РЕКЛАМА

— Розкажіть, чим відрізняється війна після повномасштабного вторгнення від бойових дій, в яких брали участь у 14−15 роках?

—  Зараз зовсім інша війна. Якщо у 14-му ми збирали на тепловізори, оптику, снайперські гвинтівки, і це визначало, в кого є перевага, то сьогодні все серйозніше. Зараз все вирішують артилерія та авіація. Ну і, звісно, безпілотники. Взагалі дрони і ті масштаби, в яких вони використовуються в нинішній війні, це справжня революція у військовій сфері. Дрон-розвідник — це те, що вмить посилює будь-який підрозділ, хоч, наприклад, артилеристів, хоч інженерів, на будь-якому завданні. А FPV-дрони — це взагалі окрема тема. Це і очі, і можливість вивести з ладу ворожу техніку та змусити тікати екіпаж. Завдяки йому командування може бачити бої прямо зі свого пункту — що важливо, бо це можливість ухвалити найкраще рішення.

Читайте також: росія краде в Україні передові технологічні рішення для безпілотників: автор і координатор унікального військового проєкту «Очі»

РЕКЛАМА

— Незмінним лишається те, що збирати на потреби армії доводиться і досі — чи це питання вже не так актуально? Бачимо регулярні збори, зараз ваш підрозділ теж намагається закривати певні потреби та звертається до українців.

—  Все, що ми використовуємо під час бойових дій, — це розхідники. І машини, і одяг, і бронежилети «убиваються» швидко, поповнювати їх потрібно постійно. Те саме стосується і дронів. Якщо продовжити про них, то у нас була ситуація на Запорізькому напрямку, коли підрозділ за один день втратив половину всіх своїх дронів. Це був важкий удар, і на нас чекало надважке відновлювання. Але знайшлася людина, яка швидко, без зайвих слів, звітів та фотографій допомогла в цій складній ситуації. Тоді допоміг бізнесмен Єгор Левченко, якого ніхто з нас не знає особисто. Це немаленькі гроші, але для нас — це життя та можливість продовжувати воювати.

РЕКЛАМА

— Якої саме допомоги чекаєте від так званого «тилу», «економічного фронту»? І хто взагалі допомагає?

—  На моєму ютуб-каналі я вже почав розповідати про це. Для цього його і створив — щоби розповідати людям безпосередньо, від першої особи, що зараз відбувається і що кожен з нас може зробити. А саме ця тема важлива, адже насправді зусиль наших бійців може виявитися недостатньо — якщо не буде відновлення ресурсу, тих же дронів, техніки, комп'ютерної техніки. Це сучасна війна і ми маємо бути оснащені. Тому почав розказувати про тих, хто допомагає.

Читайте також: «Резніков знецінював та відверто глузував над дронами»: Ігор Луценко про нестачу БПЛА на фронті

Серед донаторів багато моїх друзів, Андрій Яковенко допомагає нам з покупкою та ремонтом техніки. Дуже активна IT-сфера, хлопці знаходять ресурси на велику кількість радіотехніки для нас, в цій темі активний ще один мій друг Андрій Нєрєтін. І я вирішив називати вголос їхні імена, адже без них нашого підрозділу, можливо, вже й не було б. Записую такі відео, одне вже є на ютубі. Це приклад для інших — зараз воювати повинен кожен, хто як може, інакше ми втратимо країну.

«Наша ОШБр використовує не менше 800 дронів на місяць»

— А як держава? Виглядає, ніби все тримається лише на волонтерах, спонсорах та ентузіазмі самих бійців.

—  Держава теж допомагає, але цього все одно не достатньо. Ті ж дрони розлітаються миттєво, їх потрібно багато. Лише 3-я ОШБр використовує не менше 800 на місяць, це при середній інтенсивності бойових дій. А при високій інтенсивності ця цифра іноді доходить і до 2000. До того ж не забуваємо про чисельну перевагу ворога, їх багато. І вони не шкодують людського ресурсу.

— Бійці вашого підрозділу вже стали легендами. Всі ми можемо побачити, як вони б’ються, ці відео з камер хлопців набирають мільйони переглядів та безмежну вдячність кожного українця. Розкажіть про початок. Як все починалося?

—  Є й ті, хто навчився на війні. Зокрема, це шлях мого підрозділу — ми навчилися на війні. Також є люди, які проходили курси і навчалися у цивільному житті.

Скажу про прості матерії — хоче людина воювати за Україну, але не бачить себе в піхоті з тих чи інших причин. Ну, наприклад, по фізпідготовці не тягне, ну от що робити? Ідуть на курси, вивчаються, опановують новітній інструмент ведення війни і приходять. Звичайно, можна прийти, нічого не вміючи, і навчитися тут на місці. Якщо людина сильно хоче. А на війні мотивація і бажання є першочерговими.

Читайте також: «Росіяни крадуть у нас ідеї і ставлять їх на потік. Масовість застосування — перевага ворога»: Єгор Фірсов — про війну ідей і дронів

З початку великої війни наш підрозділ вразив чимало цілей. Пам’ятаю, як FPV-дроном спалили танк Т-90. Якось на виїзді нам вдалося ворожу «беху» первинно вразити. Там була міна, вона трохи підірвалась, та екіпаж, який вижив, вискочив… А потім прийшов суміжник, який з нами теж стояв, теж з 3-ї ОШБр, мій товариш. Каже: «Коль, не переживай, там все гаразд, згоріла вона нафіг»…

— А які подальші плани? Чи думаєте про те, що буде після завершення війни? Найболючіше питання для кожного — коли вона закінчиться?

—  Закінчувати цю війну ми плануємо тільки перемогою. І долучитися до цього результату може кожен. Ми на своєму місці, ми стоїмо і здаватися не плануємо. Чим більше та якісніше кожен українець докладатиме зусиль, тим швидше і закінчиться. Дату я вам не скажу, ніхто не скаже. Але впевнений, що все в наших руках. Заробляєте? Допомагайте війську матеріально. У скрутній ситуації, здоров’я не дозволяє піти на фронт? Робіть все що можете в тилу. Елементарно плести маскувальну сітку для хлопів — це вже величезний вклад, це ваш час та зусилля, які ви витрачаєте задля перемоги.

Раніше військовий з батальйону «Вовки Да Вінчі» старший лейтенант Олександр Ябчанка розповів, що після FPV-дронів стане новим технологічним проривом на полі бою.

Читайте також: «Волонтери часто передають на фронт дрони, непридатні для використання»: чому так трапляється

Джерело

No votes yet.
Please wait...
Поділіться своєю знахідкою

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *