Доступ державних органів до інформації, що становить банківську таємницю, можливий лише за дотримання передбачених законом умов. Верховний Суд розглянув справу, в якій визначав, чи є необхідність проведення перевірки достатньою підставою для розкриття банківської таємниці. Ця справа стосувалася запиту контролюючого органу, який обґрунтовував його проведенням документальної позапланової перевірки.
Правова проблема полягала в тому, чи сама лише необхідність податкової перевірки є достатньою підставою для розкриття банківської таємниці. Попередній підхід у цій справі передбачав відмову в задоволенні заяви, оскільки податковий орган не довів неможливості проведення перевірки у встановленому законом порядку. Верховний Суд погодився з таким висновком, наголосивши на необхідності належного підтвердження обставин, які перешкоджають застосуванню передбачених податковим законодавством процедур.
Колегія Верховного Суду не відступила від попередніх правових позицій, а застосувала та підтвердила сформований підхід. Суд звернув увагу, що разове відвідування податкової адреси, відсутність відповіді органу поліції на запит щодо встановлення місцезнаходження платника та ненадання доказів належного направлення копії наказу про перевірку самі по собі не підтверджують неможливості її проведення.
Згідно з рішенням суду, для отримання доступу до банківської таємниці податковий орган має належним чином довести, що інші, передбачені законом, методи перевірки виявилися неможливими. Це означає, що простої заяви про необхідність перевірки недостатньо. Необхідно надати докази вжитих заходів та обставин, що унеможливили стандартні процедури.
Ця судова практика підтверджує, що розкриття банківської таємниці є винятковим заходом, який вимагає суворого дотримання законодавчих вимог та надання вичерпних доказів.
Джерело: liga.net