Катастрофічні 13% довіри до регіональних податкових органів, 143 мільйони гривень судових витрат на програні справи та тисячі необґрунтованих перевірок. Весною 2024 року бізнес-омбудсмен України оприлюднив шокуючу статистику податкового тиску на підприємців та назвав це «презумпцією злої волі» з боку ДПС. Й до теперішнього часу ситуація не покращилася…
«Генерування щороку десятків тисяч вкрай формалістичних і недостатньо обґрунтованих висновків податкових перевірок створює адміністративну, правоохоронну, юридичну і судову метушню, яка суттєво не збільшує податкові надходження в Україні. Такий підхід створює невиправдані обтяження для українського бізнесу, відбираючи час у керівників та оборотний капітал у підприємств, який міг би бути більш вдало використаний для досягнення цілей воєнного часу і повоєнного відновлення», — така жорстка оцінка пролунала у дослідженні бізнес-омбудсмена Романа Ващука «Від презумпції злої волі до податкової довіри».
Маніпуляції замість партнерства
Державна податкова служба України та її територіальні органи безперервно працюють у напрямі обміну інформацією з іноземними партнерами, направляючи спеціальні запити до компетентних органів інших держав. Однак, як зазначає бізнес-омбудсмен, ця робота часто ведеться з порушенням базових принципів міжнародної співпраці.
ВІДЕО ДНЯ
За останні роки податкова створила справжню систему маніпуляцій у сфері міжнародного оподаткування. Замість того, щоб використовувати міжнародні механізми для реального контролю та співпраці, податківці перетворили їх на інструмент тиску на бізнес. Надсилаючи спеціальні запити до іноземних компаній, вони регулярно діють в обхід українського законодавства, ігноруючи навіть обов'язкове отримання судового дозволу на витребування інформації.
Особливе занепокоєння викликає той факт, що податкові органи нерідко надсилають спеціальні запити з метою пошуку формальних «неіснуючих» порушень з боку платників податків. Зібрані внаслідок таких запитів дані використовуються як підґрунтя для винесення податкових повідомлень-рішень та накладення штрафів.
РЕКЛАМА
«Інформація, отримана через подібні запити, стає інструментом для поповнення бюджету за рахунок штрафних санкцій, навіть якщо порушення мають сумнівний характер», — наголошує Роман Ващук.
На практиці механізми обміну інформацією дедалі частіше перетворюються на справжню зброю в руках фіскальних органів. Отримавши дані про іноземних контрагентів, податківці починають справжнє «полювання на відьом» — шукають будь-які, навіть найменші приводи для накладання штрафів та ініціювання перевірок, незважаючи на очевидну законність операцій.
Показовими стали справи № 420/19215/24 та 120/4332/23, які яскраво демонструють, як податкова використовує міжнародні механізми співпраці для тиску на бізнес. Суди першої та апеляційної інстанції були шоковані тим, як податковий орган маніпулює інформацією про господарську діяльність кредиторів-нерезидентів. Замість об'єктивного аналізу, податківці просто ігнорують наявність у компаній-нерезидентів альтернативних джерел доходів і роблять абсурдні «припущення» про те, що ці компанії є лише формальними власниками коштів.
РЕКЛАМА
А історія зі справами № 420/6022/24 та 140/3116/19 взагалі могла б бути анекдотичною, якби не була такою сумною й показовою. Податковий орган так захопився маніпуляціями з міжнародними зверненнями, що в результаті «досудився» до банального — у нього просто не залишилося коштів для сплати судового збору. І це при тому, що йдеться про державний орган, який мав би ефективно використовувати бюджетні кошти!
Така практика змушує поставити гостре питання: невже для цього створювалися механізми міжнародного співробітництва? Чи мають інструменти, розроблені для забезпечення прозорості та законності міжнародних операцій, перетворюватися на зброю фіскального терору?
Тотальна недовіра бізнесу
За даними досліджень Ради бізнес-омбудсмена, ситуація з рівнем довіри до податкових органів досягла критичної позначки. Лише 19% підприємців довіряють центральному апарату ДПС, а до регіональних підрозділів податкової служби довіра ще нижча — критичні 13%.
«Бізнес та професійна спільнота сприймають податкові перевірки як фіскально-каральний інструмент держави», — підкреслює Роман Ващук у своєму дослідженні.
РЕКЛАМА
За його словами, така ситуація створює замкнене коло недовіри між платниками податків та контролюючими органами.
Масштаб проблеми підтверджується публікаціями ділових та юридичних медіа. LIGA ZAKON провела вебінар, де провідні юристи і адвокати аналізували питання добросовісності податкової під час спорів щодо трансфертного ціноутворення та проблеми довільного тлумачення Міжнародних стандартів фінансової звітності. «Бухгалтер 911» та «Закон і Бізнес» регулярно публікують матеріали про системні порушення з боку податкових органів. На порталі UNIAN.NET з'явилося гучне розслідування про те, як податкові органи грубо порушують законодавство, проводячи перевірки навіть під час дії мораторію на такі дії. При цьому, як зазначають журналісти, керівництво ДПС не лише не вживало заходів для припинення таких порушень, але й фактично заохочувало їх. GMK Center у своєму аналітичному матеріалі детально розкрив проблему вибіркового ставлення податківців до застосування норм під час перевірок, що стало, за оцінкою видання, певною маніпуляцією з боку контролюючого органу. А «Останній Бастіон» опублікував резонансне розслідування про те, як податкові органи навмисно використовують різні джерела інформації під час перевірок однотипних випадків, створюючи підґрунтя для необґрунтованих претензій до бізнесу. В одному з матеріалів «Бухгалтер 911» навіть голова податкового комітету Верховної Ради України Данило Гетманцев змушений був публічно визнати, що перед податківцями не стоїть завдання «зібрати штрафи, змусити людей робити непотрібні речі». Однак практика демонструє протилежне.
Бізнес своєю чергою активно використовує механізм електронних петицій для привернення уваги влади до системних порушень. На сайтах Кабінету Міністрів України та Офіційного інтернет-представництва Президента України з'являються промовисті звернення: «Захистіть наших покійних від податкового свавілля!», «Податкове свавілля» та «Ввести кримінальну відповідальність податківців за фальшування результатів податкових перевірок».
Менеджер комітету з податкових та митних питань Європейської Бізнес Асоціації Наталія Артемчук підтверджує висновки бізнес-омбудсмена конкретними цифрами: «Офіційна статистика ДПС України свідчить, що більшість рішень суду була прийнята на користь платників податків. Судові витрати ДПС України у 2023 році склали 143 738 500 грн. Дана статистика свідчить про створення неправомірного тиску на сумлінних платників податків, що в кінцевому результаті шкодить розвитку економіки України».
За спостереженнями Ради бізнес-омбудсмена, така практика створює невиправдані обтяження для українського бізнесу, відбираючи у підприємств оборотний капітал та змушуючи витрачати дорогоцінний час керівництва на нескінченні судові процеси замість розвитку бізнесу та створення нових робочих місць.
Шлях до відновлення довіри
У своєму дослідженні «Від презумпції злої волі до податкової довіри» бізнес-омбудсмен Роман Ващук представив результати розслідування феномену податкових перевірок. Він наголошує на необхідності кардинальних змін у філософії роботи податкової служби.
«Необхідно відмовитися від презумпції злої волі платника податків, яка наразі домінує в роботі ДПС. Замість генерування формальних претензій та створення штучних перешкод для бізнесу, податкові органи мають стати реальними партнерами для сумлінних платників податків», — підкреслює омбудсмен.
За результатами дослідження, особливої уваги потребує відновлення міжнародної довіри. Систематичні порушення приписів Конвенції про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах (ETS 127) не лише підривають довіру іноземних компетентних органів до України як надійного партнера, але й ставлять під загрозу подальшу правову взаємодію з іноземними державами. Офіс бізнес-омбудсмена наголошує на необхідності розробки чітких внутрішніх процедур, які гарантуватимуть належне обґрунтування кожного міжнародного запиту.
Європейська Бізнес Асоціація, спираючись на висновки омбудсмена, розробила комплексний пакет пропозицій щодо реформування системи податкового контролю. Ключовим елементом має стати запровадження персональної відповідальності податківців за неправомірні дії.
«Бізнес вбачає за доцільне запровадити адміністративну і дисциплінарну відповідальність податківців за створення неправомірного тиску на компанії. Можливо, тоді податківці, як рядові, так і ті що на керівних посадах, зважатимуть на наслідки своїх дій», — зазначила Наталія Артемчук.
Необхідність змін у роботі податкової служби визнають і на законодавчому рівні. Голова податкового комітету Верховної Ради України Данило Гетманцев, який відповідає за формування податкової політики держави, публічно наголошує, що перед податківцями не стоїть завдання «зібрати штрафи, змусити людей робити непотрібні речі». На його думку, основним завданням ДПС має стати створення комфортних умов для ведення бізнесу та сплати податків.
Бізнес-омбудсмен Роман Ващук переконаний: попри всю складність ситуації, вихід є.
«Генерування щороку десятків тисяч вкрай формалістичних і часом недостатньо обґрунтованих висновків податкових перевірок, значна частина яких розсипається після років у судах, створює адміністративну, правоохоронну, юридичну і судову метушню, яка суттєво не збільшує податкові надходження в Україні», — зазначає омбудсмен. Однак, за його словами, саме усвідомлення масштабу проблеми та готовність до діалогу з боку всіх зацікавлених сторін — від бізнесу до законодавців — створює реальні передумови для позитивних змін.
Впровадження персональної відповідальності податківців, розробка чітких процедур перевірок та перехід від «презумпції злої волі» до партнерських відносин між бізнесом та податковою службою може стати тим фундаментом, на якому буде побудована нова, ефективна система податкового адміністрування в Україні.
Раніше повідомлялося, як у 2025 році зміняться для українців податки, соцвиплати, тарифи та ціни.
Фото Pixabay
