Запровадження державного регулювання цін на ліки, яке передбачає жорсткі обмеження націнок, може обернутися мільярдними втратами для бюджету та створити загрозу дефіциту лікарських засобів. Про це заявив економічний блогер Сергій Лямець.
ВІДЕО ДНЯ
За його підрахунками, через нововведення, у тому числі, обмеження націнок у 8% для дистриб’юторів та скасування маркетингових угод між виробником та аптечними мережами, бюджет щорічно недоотримає щонайменше 7,7−8 млрд грн податкових надходжень.
«За даними моїх джерел, йдеться про щонайменше 7,7 млрд грн на рік так званих недоотриманих податків. Звідки такі цифри? Дивимось. Лише п'ять найбільших роздрібних аптечних мереж у 2024 році сплатили понад 4,5 млрд грн податків. Скажу більше, сплата аптечними мережами податків зростає щороку. У 2024 році до 2023-го склало 20%. Загалом, за даними моїх джерел, усі роздрібні мережі ліків у 2024 сплатили податків на 7,6 млрд грн. А оптовики — ще більше. Причина дуже зрозуміла: вчергове зросли оберти ринку. Отже, у 2024 році оберти ринку ліків у аптеках напевно що перевищив 200 млрд грн. З огляду на ці показники, ми могли припустити, що у 2025 році суми податкових надходжень могли бути ще більшими. Але — не будуть», — заявив експерт.
За його словами, втрачатимуть як роздрібний, так і оптовий фармсектор.
РЕКЛАМА
«Традиційний великий прибуток замінить обмежена націнка на ліки, а 20% ПДВ також замінять ставкою 7%. Тобто, зменшиться і сума, з якої сплачуються податки, і сам відсоток податку. Помножте згадані вище обмеження на 200 млрд грн — і отримаєте суттєве зниження у податкових зборах», — вказав Лямець.
Окрім того, виробники та імпортери завжди інвестують у маркетингові послуги на просування товару в рітейлі. Однак, через постанову КМУ ці вкладення опинилися під забороною, тобто з них 20% ПДВ податок теж не сплачуватиметься.
Як вказує експерт, орієнтовно податкові надходження від роздрібної торгівлі зменшаться на 70%, що в абсолютних цифрах дорівнює приблизно 5,3 млрд грн на рік.
РЕКЛАМА
«Оптова торгівля теж отримала від Кабміну „рознарядку“ — вкластися у 8% націнки. Фактично, їх націнка зменшиться на чверть та буде обмежена квотами, а це призведе до зниження податкових надходжень у 2,4 млрд грн. Разом, прогнозовані втрати податків на роздрібній та оптовій торгівлі складуть майже 7,7 млрд грн на рік. Менші втрати від нововведень понесуть виробники, але їхні податкові надходження зменшаться через зниження відпускної ціни. За деякими припущеннями, воно складе десь 2%. Це знайде відображення у мінус 60−70 млн грн податку на прибуток. Плюсуємо і цю суму. Виходить, що загальні втрати бюджету у 2025 році становитимуть близько 8 млрд грн», — зазначив Лямець.
Крім того, скасування маркетингових угод, які раніше забезпечували знижки на ліки, створить ризики банкрутств серед аптечних мереж, скорочення персоналу та загального падіння лікарського асортименту.
Експерт застерігає, що обмеження конкуренції неминуче призведе до дефіциту препаратів та подальшого подорожчання ліків.
«Будь-яке адміністративне втручання у роботу ринку завершується підвищенням цін. Внаслідок звуження ринку зазвичай ринок концентрується в руках найбільших гравців. Концентрація означає збільшення ринкової влади. Далі — підвищення цін у той чи інший спосіб. У нашому випадку, врешті решт закінчиться подорожчанням ліків», — наголосив він.
РЕКЛАМА
Водночас Лямець нагадав, що скасування маркетингових договорів суперечить європейській практиці, де такі угоди є стандартним інструментом роздрібної торгівлі.
Лямець вважає, що замість адміністративних заборон варто було розробити механізм регулювання цін спільно з учасниками ринку.
