“>
Парламентарі ініціювали у Верховній Раді законопроєкт №15431 "Про мисливське господарство, полювання та стале використання мисливських тварин", метою якого є заміщення застарілого попереднього закону, цифровізація сфери шляхом створення Єдиного мисливського реєстру, впровадження "планів сталого використання" замість централізованих квот та узгодження законодавства з нормами Євросоюзу.
Відповідно до пояснювальної записки на сайті парламенту, реформа також передбачає залучення інвестицій, розвиток мисливського туризму, впорядкування оренди мисливських земель та заснування спеціалізованого центрального виконавчого органу (агентства) для контролю та розвитку галузі.
Ініціаторами документа зазначені народні депутати Ігор Марчук (керівник підкомітету з питань взаємодії держави і бізнесу та інвестицій Комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку, фракція "Слуга народу"), Давид Арахамія (керівник фракції "Слуга народу"), Олег Бондаренко (керівник Комітету Верховної Ради з питань екологічної політики та природокористування), Олександр Корнієнко (перший заступник голови Верховної Ради) та Олександр Гайду (керівник Комітету Ради з питань аграрної та земельної політики).
Автори документа підкреслюють, що реформа сприятиме залученню інвестицій, зменшенню бюрократичних перепон, узгодженню українського законодавства зі стандартами ЄС та врахуванню впливу війни й кліматичних змін на природні ресурси.
Водночас низка провідних організацій із захисту тварин та охорони природи, зокрема UAnimals, Київський еколого-культурний центр (КЕКЦ), "Зелена сила" та Асоціація зоозахисних організацій України, висловили незгоду з законопроєктом та закликали народних депутатів відхилити проєкт закону №15431 під час першого читання.
Активісти наголошують, що стаття 1 документа визначає полювання як "вид активного відпочинку", а шкури, роги та ікла тварин – як "мисливські трофеї", що, на їхню думку, легалізує знищення тварин задля задоволення та естетичних міркувань.
Серед ключових зауважень організацій до нормативного тексту: фактичне скасування "періоду тиші", оскільки перехідні положення дозволяють полювати на самця козулі з 1 травня – у час народження та вигодовування потомства; розширення переліку дозволених знарядь і методів добування тварин, зокрема використання приладів нічного бачення, тепловізорів, дронів, акустичних пристроїв, а також дозвіл на нічне полювання на кабана, вовка, лисицю, шакала та єнотоподібного собаку.
Також захисники тварин виступають проти легалізації "canned hunting" (полювання у штучно ізольованих вольєрах або напіввільних умовах).
Не погоджуються зоозахисники й з включенням до переліку "небажаних тварин" не лише диких хижаків, а й безпритульних або домашніх собак і котів, які опинилися на мисливських угіддях без нагляду, що дає дозвіл на їхній відстріл або вилучення під приводом регулювання популяції.
Крім того, як зазначається у заявах організацій, зниження вимог до мінімальної площі мисливських угідь з 3 тис. га до 500 гектарів та низькі ставки оренди лісових угідь можуть призвести до привласнення лісових масивів обмеженим колом осіб.