24 квітня 2012, 12:08
Компанія “ЛІГА:ЗАКОН”
Ще один проєкт Закону “Про медіацію” представлено депутатами у парламенті. Цього разу ініціаторами законопроєкту № 10301-1 виступили парламентарі з фракції Партії регіонів – Сергій Ківалов і Валерій Бондик.
Поданий раніше до ВР аналогічний законопроєкт № 10301 про медіацію (і супутній йому проєкт № 10302 про внесення змін до інших актів у зв’язку з ухваленням законопроєкту № 10301) були розроблені Олегом Тищенком (БЮТ) і Юрієм Кармазіним (НУНС).
Згідно з обома проєктами, медіація є позасудовим врегулюванням спору. І там, і там медіатор виступає під час такого врегулювання посередником. Неупередженість медіатора є принципом медіації за проєктом Тищенка-Кармазіна, але не заявлена як така в проєкті Ківалова-Бондика. Проте в останніх є вказівка на те, що медіатор “не залежить від сторін медіації” і “нейтральний”.
І там, і там фіксується принцип добровільності. Але якщо у Тищенка-Кармазіна сторони можуть відмовитися від медіації будь-коли до укладення договору, то у Ківалова-Бондика сторони можуть відмовитися від медіації на будь-якій її стадії.
В обох законопроєктах як принцип медіації зазначено конфіденційність.
Медіаторами за Тищенком-Кармазіним можуть бути фізичні особи, які досягли 21 року. За проєктом Ківалова-Бондика для них достатньо 18 років. В обох законопроєктах медіатору потрібна спеціальна підготовка для зайняття цією діяльністю, яку (підготовку) можна пройти як в Україні, так і за кордоном.
Законопроєкт Ківалова-Бондика виділяє ще й “уповноваженого медіатора”, яким може бути особа, що досягла 25-річного віку, має повну вищу освіту (для простого медіатора освіта в жодному з проєктів не потрібна) і пройшла підготовку за напрямом “медіація” за програмою, затвердженою держорганом України. Ці “уповноважені” медіатори за проєктом № 10301-1 включаються до спеціального Національного реєстру уповноважених медіаторів.
Уповноважені медіатори виділені в окрему категорію з тієї причини, що медіація в окремих категоріях спорів за проєктом Ківалова-Бондика може здійснюватися тільки ними. Так, процедура медіації може бути ініційована як до звернення сторін до суду, так і вже під час розгляду спору в суді. Медіація у справах, що вже перебувають на розгляді, може проводитися виключно уповноваженим медіатором.
Законопроєкт Ківалова-Бондика (на відміну від проєкту Тищенка-Кармазіна) передбачає обов’язкове проведення медіації у справах про розірвання шлюбу в першій судовій інстанції. Природно, після відкриття таких справ у судах, усі вони потраплятимуть до уповноважених медіаторів, у яких, у разі ухвалення проєкту Ківалова-Бондика, з’явиться широке поле для діяльності.
Ініціатива в проведенні медіації за обома законопроєктами може належати як сторонам, так і органу, у веденні якого перебуває справа про спір між сторонами.
Для її проведення укладається “договір про проведення медіації” (проєкт Кармазіна) чи “угода про проведення медіації” (проєкт Ківалова-Бондика). Форма – суто письмова.
Обидва законопроєкти передбачають можливість проведення медіації у кримінальних справах, а саме: у справах про необережні злочини і про злочини невеликої тяжкості. Проєкт Тищенка-Кармазіна – ще й у справах про злочини середньої тяжкості.
Проєкт Тищенка-Кармазіна № 10302 містить детальний опис процедури медіації у кримінальних справах, доповнюючи окремою главою КПК. За цим проєктом медіація може бути ініційована на будь-якій стадії кримінального процесу, від неї можна також будь-коли відмовитися. Проведення медіації не зупиняє слідства. Досягнутий договір про примирення затверджується судом.
У разі затвердження договору про примирення, суд за згодою інших учасників кримінального процесу визнає недоцільним дослідження доказів фактичних обставин справи, щодо яких укладено договір і які ніким не оспорюються.
За проєктом же Ківалова-Бондика, укладення медіаційного договору не може тлумачитися як визнання вини обвинуваченого або підсудного у скоєнні злочину, а правові наслідки медіаційної угоди враховуються на користь обвинуваченого (підсудного) при звільненні від кримінальної відповідальності, закритті кримінальної справи приватного обвинувачення, при постанові обвинувальних вироків як із призначенням покарання, так і зі звільненням від нього, при розгляді клопотання про зняття судимості тощо.
За результатами процедури медіації укладається “договір про результати медіації” (за Тищенком-Кармазіним) чи “медіаційна угода” (за Ківаловим-Бондиком), в яких викладається досягнутий сторонами консенсус щодо врегулювання спору.
У разі невиконання однією зі сторін своїх зобов’язань за таким договором (угодою), інша сторона може звернутися до суду з позовом про спонукання до виконання умов такого договору.