Покинута територія або земельна частка, вкрита травою, не звільняє господаря від внесення платежів. З 2022 року в Україні діє граничне фіскальне зобов’язання (МПЗ) — обов’язковий внесок за землю, що нараховується навіть у разі її незастосування, інформує «Земельний фонд України».
ВІДЕО ДНЯ
МПЗ розповсюджується на господарів земельних часток та земельних наділів площею понад 0,5 гектара. Податок обчислюється незалежно від того, чи обробляє господар землю власноруч, або ж вона повністю не використовується.
У випадку передачі наділу в найм, платником стає орендатор, за умови, що угода офіційно зафіксована в Державному реєстрі майнових прав. Усні домовленості або незареєстровані угоди не беруться до уваги — в такому разі МПЗ вимагатимуть сплатити з власника.
Спосіб обчислення МПЗ врегульований статтею 38 Податкового кодексу України. Для обчислення береться до уваги нормативна оцінка землі в грошовій формі. У разі відсутності оцінки, застосовується середній показник по області.
МПЗ не є новим податком — він встановлює найменший рівень податкових надходжень від землі. Податкова служба підсумовує всі платежі власника за рік — зокрема земельний податок та податок на прибуток. Якщо обсяг сплаченого менший за встановлений мінімум, різницю потрібно доплатити.
РЕКЛАМА
Для фізичних осіб, які не займаються підприємництвом, розрахунок МПЗ проводить податкова служба. Повідомлення про потребу сплати надходить до 1 липня наступного року. Якщо господар не отримав повідомлення через помилку податкового органу, санкції за несплату не застосовуються.
Не сплачують МПЗ:
– господарі незатребуваних земельних часток;
РЕКЛАМА
– власники офіційно законсервованих наділів;
– землі, що забруднені вибухонебезпечними об’єктами;
– наділи на тимчасово окупованих територіях.
Таким чином, навіть якщо земля не приносить доходу, податкові вимоги можуть залишатися актуальними. Власникам варто перевірити розмір своїх угідь та стан реєстрації орендних угод, щоб уникнути несподіваних нарахувань.
РЕКЛАМА
Раніше «ФАКТИ» повідомляли, що деякі пенсіонери мають право не оплачувати комунальні послуги — якщо вони відповідають визначеним умовам.