“>
Фото: McKinsey & Company
Металургійний сектор має потенціал і мусить стати рушійною силою для відновлення економіки. Україна та Європейський Союз володіють взаємодоповнюючими активами в цій сфері. Опрацювання викликів, що стоять перед галуззю, буде серед першочергових завдань Міністерства економіки та довкілля, як зазначив його новопризначений керівник Олександр Кравченко.
“Ця промисловість активно підтримує економічну стабільність держави. Водночас, вона, мабуть, зазнала найбільших збитків від війни серед інших галузей. Пошук шляхів подолання труднощів, з якими зіштовхується український гірничо-металургійний комплекс (ГМК), є одним із пріоритетів моєї діяльності”, – написав він у Facebook у неділю, у професійне свято працівників металургійної та гірничодобувної промисловості.
Кравченко зазначив, що, незважаючи на ризики, пов’язані з бойовими діями, руйнування та зростання логістичних витрат, у 2025 році підприємства гірничо-металургійного комплексу зробили внесок у 7% ВВП України та 15% загального експорту товарів. Крім того, близько 20% усіх інвестицій у промисловість України надходять саме від ГМК.
Міністр додав, що галузь також забезпечує зайнятість для 70 тисяч осіб на металургійних підприємствах та ще понад 280 тисяч – у пов’язаних секторах.
На його переконання, Україна може стати одним із провідних постачальників високоякісної залізорудної сировини та інших продуктів, необхідних для процесу декарбонізації європейської металургії. Це відкриває нові перспективи для промислової співпраці, залучення інвестицій та глибшої інтеграції до європейських виробничих ланцюжків.
Як повідомлялося з посиланням на дані “Укрметалургпрому”, українські металургійні заводи у січні-червні поточного року зменшили виробництво загального прокату на 4,3% порівняно з відповідним періодом минулого року, до 2,94 млн тонн. Виплавка сталі скоротилася на 3,2%, до 3,57 млн тонн, а виплавка чавуну – на 0,2%, до 3,67 млн тонн.
У 2025 році в Україні виробництво прокату зросло на 4,8% порівняно з 2024 роком, до 6,52 млн тонн, чавуну – на 11,2%, до 7,88 млн тонн, тоді як виплавка сталі зменшилася на 2,2%, до 7,41 млн тонн.
За довоєнний 2021 рік було вироблено 21,175 млн тонн чавуну, 21,37 млн тонн сталі та 19,08 млн тонн прокату.
Українські металурги висловлювали невдоволення попереднім урядом через, на їхню думку, недостатній захист у торгівлі з ЄС, зокрема через запровадження CBAM на початку цього року та скорочення безмитних квот експорту з середини року. Також вони виступають проти запланованого підвищення тарифів “Укрзалізниці” на 30% і просять враховувати специфіку галузі при встановленні цін на електроенергію.
У середині вересня минулого року Мінекономіки повідомило про проведення координаційної зустрічі з представниками ГМК, Міненергетики, НКРЕКП, “Укрзалізниці” та “Укренерго”. Мета цієї наради, за словами тодішнього керівника міністерства Олексія Соболева, полягала в “розробці рішень для зниження витрат українських металургів, збереження експортного потенціалу підприємств та підтримки виробництва”. Він зазначив, що серед ключових питань тоді були вартість електроенергії для металургійних виробництв, логістичні витрати та дефіцит сировини. З початку цього року було запроваджено обмеження на експорт металобрухту з України.