Після того, як Конгрес США нарешті ухвалив пакет допомоги Україні, Європа не поспішає нарощувати виробництво зброї та боєприпасів – не лише на рівні, необхідному для підтримки Києва, але й для поповнення запасів, необхідних НАТО для власних збройних сил. А з погіршенням ситуації на місцях перемога росії в Україні може настати раніше, ніж багато хто прогнозує — можливо, навіть до того, як закінчиться термін повноважень президента США Джо Байдена, пише видання Politico.
ВІДЕО ДНЯ
Однак неодноразові попередження про те, що у разі поразки України росія відновить свої сухопутні війська і буде готова напасти на НАТО, призвели тільки зволікання і нерішучих дій. Окрім країн на східному фланзі НАТО, європейські політичні лідери продовжують поводитися так, ніби нічого не змінилося, оскільки їхня риторика досі не підкріплена відповідними діями.
«Обіцянки щодо майбутніх витрат – це не те саме, що реальні контракти, які спонукали б європейських оборонних підрядників до швидкого і масштабного збільшення виробництва. А без європейського переозброєння НАТО просто приречена на поразку», — вважають автори статті.
Військове керівництво США і союзників — як в Європейському командуванні Збройних сил США, так і в Верховному штабі об'єднаних збройних сил НАТО в Європі — невтомно працює над тим, щоб повернути НАТО до його первісної ролі забезпечення колективного стримування і оборони. Зараз Альянс має регіональні плани з вимогами до сил і засобів, які дозволять відновити цю первинну функцію. Але якщо Європа не витратить гроші на розширення своєї оборонно-промислової бази і не забезпечить реальний військовий потенціал, щоб зробити ці нові регіональні плани надійними, їх виконання буде пов'язане з неприйнятним ризиком.
РЕКЛАМА
І все ж, судячи з нерівномірної реакції деяких європейських столиць щодо витрачання грошей на оборону, союзники, схоже, застрягли в культурі говорити багато, покладаючись при цьому на США, які беруть на себе левову частку тягаря.
«Сьогодні лише 18 з 32 членів НАТО витрачають — або пообіцяли витрачати — 2 відсотки ВВП на оборону. Для порівняння, за часів холодної війни європейські країни витрачали на оборону в середньому від 3 до 5 відсотків ВВП».
РЕКЛАМА
Але члени Альянсу підписали ці нові плани на останньому саміті НАТО у Вільнюсі — а це означає, що зобов'язання щодо сил і засобів, пов'язані з цими планами, є обов'язковими до виконання. Проте всього за три місяці до ювілейного 75-го саміту НАТО у Вашингтоні влітку цього року Альянс продовжує боротися з недоліками в інтегрованій протиповітряній і протиракетній обороні, глибоких високоточних ударах, командуванні і управлінні, а також логістиці.
Крім того, немає справжнього усвідомлення того, що НАТО може зазнати поразки в кризовій ситуації лише тому, що він продовжує зазнавати невдач, коли справа доходить до перебудови на боєздатний альянс.
РЕКЛАМА
Загалом, серед європейських політиків — особливо в країнах, віддалених від східного флангу, — здається, мало хто усвідомлює той факт, що це питання спроможностей буде вирішальним у формуванні майбутнього НАТО. Простіше кажучи, якщо європейські союзники не перенесуть тягар звичайного стримування і оборони з американських збройних сил на свої власні сили — при тому, що США продовжуватимуть забезпечувати ядерне стримування і високотехнологічні засоби — НАТО не матиме сил, необхідних для реалізації своїх нових планів.
Якщо Європа хоче уникнути повторного втягування у загальну повномасштабну війну, констатують автори публікації, вона повинна швидко і масштабно переозброїтися. Без справжнього прагнення до переозброєння європейські союзники по НАТО продовжуватимуть вагатися, застрягши в дискусіях про інституційні зміни в ЄС, сперечаючись про те, скільки слід витрачати на оборону і де брати зброю і боєприпаси — і все це створює умови для провалу НАТО.
Раніше публікувалася думка західних експертів про допомогу Україні: «Ніхто в Європі більше не буде в безпеці».
