Після перемоги Дональда Трампа на президентських виборах у США лідери Латвії, Естонії та Фінляндії закликали Альянс припинити «нескінченні дебати» про те, як впоратися з навислою загрозою з боку росії, заявивши, що настав час зміцнити обороноздатність Європи.
ВІДЕО ДНЯ
«Ми не готові. Це абсолютно ясно, — каже президент Латвії Едгар Рінкевичс. — Ми не можемо просто сподіватися на ситуацію, коли США залишатимуться активно залученими до оборони Європи».
Ми повинні посилити нашу обороноздатність, додає прем'єр-міністр Естонії Крістен Міхал.
«Через загрозу з боку росії і її нездатності бути демократичною і діяти за правилами», — констатує естонський посадовець, пише Independent.
РЕКЛАМА
Фінляндія, Естонія і Латвія також є одними з країн-членів НАТО, які витрачають найбільше коштів на оборону по відношенню до свого валового внутрішнього продукту (ВВП). НАТО вимагає від країн-членів витрачати на оборону щонайменше 2 відсотки ВВП, але до 2024 року лише третина країн виконувала цю вимогу. Зараз ця цифра зросла до двох третин членів НАТО, але експерти все ще застерігають, що витрати є занадто низькими. За прогнозами, до першого кварталу 2025 року росія витрачатиме на оборону 6,3 відсотка свого ВВП. Естонія витрачає на оборону 3,4% свого ВВП, що є другим показником в Альянсі після Польщі. Латвія витрачає 3,15 відсотка, що робить її четвертою за величиною витрат після США, а Фінляндія витрачає трохи більше 2,4 відсотка.
Велика Британія посідає дев'яте місце, витрачаючи 2,3%, але лейбористський уряд пообіцяв збільшити цей показник до 2,5%. Проте цю цифру заперечує той факт, що оборонні видатки Великої Британії по відношенню до ВВП залишаються відносно незмінними з 2014 року. Естонія, Фінляндія і Латвія за цей час приблизно подвоїли свої витрати. Коли Фінляндія разом зі Швецією подала заявку на вступ до НАТО в травні 2022 року, поклавши край десятиліттям нейтралітету, це було сприйнято як значне посилення військової спроможності Альянсу. Їхній вступ через рік збільшив кордон НАТО з росією більш ніж удвічі.
РЕКЛАМА
Фінська армія — одна з найбільших у Європі, що налічує 280 000 військовослужбовців, які «можуть бути мобілізовані і озброєні до зубів за тиждень, — каже президент Олександр Стубб. — Майже п'ята частина з 5,5 мільйонів жителів країни мають військову підготовку завдяки національній програмі служби в армії».
Останнім часом країна переживає стрімке військове зростання, що підкреслює її стурбованість загрозою, яку становить путінська росія.
РЕКЛАМА
Коли російські війська розпочали повномасштабне вторгнення в Україну в лютому 2022 року, Фінляндія також завершила свою найбільшу військову операцію, придбавши 64 винищувачі F-35A на суму 7,5 мільярдів фунтів стерлінгів.
Потреба Європи збільшити свої інвестиції в оборону виникла ще до переобрання Трампа, але повернення мільярдера-республіканця в Білий дім різко загострило проблему поганого озброєння багатьох європейських членів НАТО, особливо в західній половині континенту. На початку 2024 року майбутній 47-й президент США заявив, що заохочуватиме росію «робити все, що їй заманеться» з членами НАТО, які не платять свою справедливу частку в західний військовий альянс.
Хоча жоден з європейських лідерів не сказав, що вірить у вихід Трампа з НАТО, незважаючи на його давній скептицизм щодо Альянсу, переважають побоювання, що США, особливо за нового президента, зрештою спробують переключити увагу на Китай і Індо-Тихоокеанський регіон, в тому числі на оборону Тайваню.
«Їхнім заклятим ворогом або конкурентом номер один є Китай», — каже Стубб, хоча й додає, що, на його думку, пан Трамп, тим не менш, розуміє важливість альянсів у боротьбі з Пекіном.
«Експерти також зазначають, що якщо США занадто швидко перекинуть свої ресурси і зосередяться на Індо-Тихоокеанському регіоні, не давши Європі часу стати більш незалежною, вони можуть бути знову втягнуті в питання європейської безпеки набагато більшою ціною», — йдеться у статті.
В основі потреби Європи витрачати більше на оборону лежить підтримка України в її боротьбі з росією. Окрім того, що Трамп поставив під сумнів підтримку США в НАТО, він також пообіцяв покласти край пануючій на Заході філософії підтримки Києва доти, доки росія не буде повністю витіснена з України. Він заявив, що вбивства з обох сторін мають припинитися негайно, і що він забезпечить припинення війни протягом 24 годин після вступу на посаду. Багато хто побоюється, що це означатиме, що Україна буде змушена поступитися частиною своєї нині окупованої території росії. Але прифронтові країни Європи залишаються непохитними в тому, що путін не повинен бути винагороджений за своє вторгнення, і що безпека континенту залежить від успіху України.
Але нездатність Європи захистити себе, особливо без США, лише підкреслює її труднощі у продовженні військової підтримки України.
Раніше повідомлялося, що Трамп планує продовжити військову підтримку України.
