Чи знаєте ви легенду про шахи та зерна? Одна з її версій така. Один мудрець винайшов шахи. Правитель країни вирішив нагородити його та запитав, яку винагороду хотів би отримати винахідник. Той відповів, що на першу шахову клітинку потрібно покласти одну зернятку, а на кожну наступну (всього на шахівниці 64 клітинки) – вдвічі більше, ніж на попередню. Правитель був здивований скромністю такого бажання. Коли придворні математики порахували необхідну кількість зерняток, виявилося, що для винагороди потрібно 18 446 744 073 709 551 616 зерняток пшениці, і це кількість, яка є не лише в зерносховищах правителя, а й на всій планеті. У науці це явище називається експоненціальним зростанням.
В інтерв'ю виданню «ФАКТИ» колекціонерка та дослідниця українського порцеляни, авторка книг Людмила Карпінська-Романюк розповіла про статуетки та сервізи, натхненні грою в шахи.
«Золотий декор у шахових гарнітурах – знак тріумфу»
— Легенда про шахи та зерна розкриває таємницю практично безмежних можливостей, — каже Людмила Карпінська-Романюк. — Адже в житті часто можна помітити: навіть маленькі кроки, якщо їх повторювати, можуть призвести до неймовірних результатів. Серед розмаїття українських сервізів, до речі, є й ті, що натхненні грою в шахи. У другій половині ХХ століття ця гра була надзвичайно популярною. Шахові набори — це витончені символи інтелектуальної культури, вплетені в повсякденне життя. У вітрині серванта вони додали інтер'єру сучасності. Ця родина, найімовірніше, обожнювала гру в шахи. Сервіз Миколи Трегубова та Наталії Галушко-Аксьоненко «Турнір» (фото в заголовку) постає як блискуча метафора гри в шахи, перенесена у світ порцеляни. Коричнево-білі комірки нагадують шахову дошку, а золота корона в центрі підноса символізує мету гри — перемогу та тріумф. Кожен предмет — кавник, чашка чи ваза — оздоблений фігурами у стриманому геометричному стилі, що поєднує монументальність з елегантністю. Ця служба стала прикладом творчого діалогу між поколіннями: скульптор першого покоління Коростенського заводу Микола Трегубов заклав форму, а художниця Наталія Галушко-Аксьоненко, яка працювала тут з 1979 року, а згодом у 2001 році змінила Валентину Трегубову на посаді головного художника, оформила цей декор.
ВІДЕО ДНЯ
— Хто ще з художників створював шахові набори?
— Також дуже гарний сервіз «Шаховий» від Дмитра Павлусика. Контраст чорного та білого доповнено золотими акцентами. Золотий декор у шахових сервізах виступає знаком тріумфу. Дмитро Павлусик — один із фахівців-організаторів Тернопільського фарфорового заводу. Він здобув досвід роботи в кераміці на Баранівському фарфоровому заводі, а пропрацював на Тернопільському фарфоровому заводі всі роки його існування. Він досконало опанував технологію виробництва. Сервіз «Шаховий» від Дмитра Павлусика створює особливий настрій. Тут кожна чашка ніби стає частиною шахової гри. Сервіз відображав час, моду, мистецькі пошуки і водночас мрію про красу в повсякденному житті. Тому він досі викликає теплі емоції.
РЕКЛАМА
Д. Павлусик. Чайно-кавовий набір “Шахи”. Тернопільський фарфоровий завод. 1970-ті роки
«Це не просто чашка, а маленька історія, яку кожен може розвинути у своїй уяві»
— Красуня!
— А ось кавова чашка, форму якої створив Микола Лампека, а декорувала Юлія Красна. Ця чашка, на якій оживає світ шахів, була виготовлена на Київській експериментальній кераміко-художній фабриці у 1990-х роках. Фон витриманий у теплих відтінках охри та коричневого, що нагадують стіни старовинного замку. Цей виріб — не просто чашка, а маленька історія, яку кожен може розвинути у своїй уяві.
РЕКЛАМА
М. Лампека, Ю. Красна. Кавова чашка «Шахи». Київська експериментальна керамічна та художня фабрика. 1997
— Чи були створені якісь фігурки на тему шахів?
— У творчому доробку Владислава Щербини є чудові роботи.
«Космонавт – шахіст» – одна з найпоетичніших ранніх мініатюр художника. На ній зображено дитину в скафандрі, яка грає в шахи. У ті часи багато дітей мріяли стати космонавтами або чемпіонами з шахів. Ці дві теми були надзвичайно популярними в суспільстві.
В. Щербина. «Космонавт – шахіст». Київський експериментальний керамічно-художній завод, 1960.РЕКЛАМА
«У 1990-х роках Владислав Щербина створив набір бісквітних шахів за мотивами творів Вільяма Шекспіра»
— «Здавайся, дядьку» — пізніший і набагато масштабніший твір, — продовжує Людмила Карпінська-Романюк. — Кремезний чоловік у картатій кепці та худий хлопчик грають за столом. Їхні погляди спрямовані на шахівницю: дитина кидає виклик досвідченому супернику, а дядько задумливо тримає руку біля його щоки. Поруч — вірний собака, свідок цієї «битви». Композиція поєднує гумор, теплоту та щиру психологічну правду: перед нами не просто шахова партія, а символічна сцена, в якій молодість впевнено дивиться в очі досвіду. Ми бачимо непростий діалог між поколіннями.
— Кожна деталь продумана та досконала. Цікаво врахувати кожен нюанс.
— Дійсно. Композиція зображує сцену з дворової гри. У шахи та доміно часто грали у дворах багатоповерхівок. Дядько в капцях і загалом одягнений по-домашньому. Зверніть увагу, як майстерно передана зосередженість гравців. А собака за столом чекає на результат гри, як незалежний арбітр. Очевидно, що молодий гравець виграє шаховий турнір. Про це можна судити по задумливому обличчю чоловіка в кепці.
В. Щербина. «Здавайся, дядьку». Київський експериментальний керамічно-художній завод. 1980.
У 1990-х роках блискучий Владислав Щербина створив у кооперативі «Стандарт» набір бісквітних шахових фігур за мотивами творів Вільяма Шекспіра. Ці фігури вражають своєю вишуканістю.
В. Щербина. Фігури з шахового набору за мотивами творів В. Шекспіра. Кооператив. «Штандарт». 1990-ті роки
Раніше колекціонерка, дослідниця історії українського порцеляни та письменниця Людмила Карпінська-Романюк розповідала про сервізи, названі на честь найкрасивіших жінок в історії — «Клеопатра», «Роксолана» та «Шехеразада».
Читайте також: «Щоб принести добробут у свій дім, слід знати цю народну прикмету», — колекціонерка Людмила Карпінська-Романюк
До речі, запрошуємо читачів «ФАКТІВ», які є поціновувачами краси порцеляни, до першого в Україні Музею порцелянових фігурок, Музею Швеця. У колекції музею ви можете побачити найкращі зразки світових порцелянових мануфактур. До речі, нещодавно в музеї відкрився Зал українського порцеляни, де представлено багато унікальних робіт вітчизняних майстрів порцеляни. Неймовірна порцелянова подорож подарує вам масу позитивних емоцій і запам'ятається на все життя!
Світлина Людмили Карпінської-Романюк
Фото у заголовку: М. Трегубов, Н. Галушко-Аксьоненко. Кавовий набір «Турнір». Коростенський фарфоровий завод. 1997
