Російсько-українська дипломатія адміністрації Трампа дала неоднозначні результати. Зобов'язання Путіна зустрітися безпосередньо з президентом України Володимиром Зеленським у присутності Трампа було відхилено Москвою. Наступний саміт у Вашингтоні, на якому були присутні Зеленський та інші європейські лідери, був більш продуктивним, оскільки група обговорила потенційні гарантії безпеки США та Європи для Києва. До цієї зустрічі американські зобов'язання щодо гарантій безпеки були неоднозначними, пише Foreign Affairs.
ВІДЕО ДНЯ
Позиція Трампа про те, що угода вимагатиме обміну територіями та гарантій безпеки, є правильною. Путін погодиться припинити війну лише тоді, коли відчує, що виграв українську територію, а Володимир Зеленський ніколи не погодиться поступитися територією без обіцянки захисту від майбутнього російського вторгнення.
Але імпровізована спроба Трампа одночасно обговорювати обидва питання з тими самими групами лідерів є помилковою, йдеться у статті. Замість того, щоб обговорювати ці два питання з усіма одночасно, американському президенту потрібно організувати два окремі переговорні процеси. Порядок, у якому відбуватимуться ці переговори, буде ключем до їхнього успіху. Трамп і його команда повинні спочатку досягти угоди про гарантії безпеки між Україною, іншими європейськими країнами та Сполученими Штатами. Тільки тоді Вашингтон повинен заохочувати розмову між Зеленським і Путіним про фактичні територіальні поступки, які могли б покласти край війні.
Такий дипломатичний двоетапний крок буде нелегким. Але якщо Трамп і європейські лідери зможуть успішно домовитися із Зеленським до зустрічі українського президента з Путіним, у них є шанс створити тривалий мир. Угода про припинення війни залежить від того, чи зможуть Путін і Зеленський самостійно досягти згоди щодо кордонів та обміну територіями. Ні європейські лідери, ні Трамп не повинні брати участі в цих обговореннях. Зрештою, жоден з них не має повноважень віддавати українську землю, йдеться у статті.
РЕКЛАМА
Володимир Зеленський ніколи не погодиться офіційно передати територію Росії — це було б політичним самогубством. Іншими словами, Росія збереже свою нині завойовану територію наразі, а потенційно й набагато довше. Але де-факто тимчасова відмова від території краща, ніж де-юре постійна передача землі. Фактично, це необхідна умова для припинення війни.
Перш ніж Трамп зможе переконати Зеленського ризикнути своїм політичним майбутнім у потенційному територіальному обміні, він має переконати його, що Сполучені Штати та їхні союзники в Європі готові надійно стримувати майбутнє російське вторгнення. На жаль, Дональд Трамп вже виключив з розгляду членство України в НАТО, яке було б найнадійнішою гарантією безпеки.
Тож найкращими варіантами наразі є гарантії безпеки, узгоджені між «коаліцією охочих» та Україною, яка має включати Вашингтон та європейські країни, що зобов’яжуться допомогти зробити українську армію найкраще оснащеною бойовою силою на континенті, а також зобов’язання всіх сторін угоди розглядати напад на Україну як напад на них усіх. Щоб гарантії безпеки були надійними, європейські солдати повинні бути розміщені в Україні, а американські винищувачі та інша зброя повинні бути передислоковані ближче до кордонів України в Польщі та Румунії.
РЕКЛАМА
Переговори щодо припинення війни в Україні залишаються малоймовірними. Але якщо будь-яке дипломатичне рішення, досягнуте за посередництва Сполучених Штатів та Європи, має хоч якийсь шанс на успіх, воно вимагатиме від Трампа більшої дисципліни та креативності, ніж він демонстрував досі. Він повинен не лише скликати дві окремі переговори, а й правильно визначити порядок, наголошують автори статті.
Але, як раніше писали «ФАКТИ», останніми тижнями ситуація на фронті створила нові умови для міжнародного переговорного процесу щодо завершення війни в Україні. І цей фактор дозволяє Україні просувати власне бачення завершення війни на міжнародній арені.
