Пересічний споживач у воєнний час керується здебільшого прагматичним розрахунком. Сподіваємось, політики також діятимуть подібним чином при переформатуванні уряду.
УРЯД КОРЕЦЬКОГО, ЧИ НОВІ «СТАРІ» МІНІСТЕРСТВА
Верховна Рада України 264 голосами затвердила новий склад Кабінету Міністрів. Оскільки понад дві третини урядовців (крім призначенців від президента – міністрів оборони та закордонних справ) отримали схвалення, Кабмін під керівництвом Прем’єр-міністра Сергія Корецького офіційно вважається сформованим.
Основні організаційні зміни у новому уряді, порівняно з попереднім кабінетом Юлії Свириденко, полягали у роз’єднанні та реорганізації ключових міністерств, а також суттєвій перебудові їхніх функцій.
Економічний блок зазнав найглибших трансформацій. Раніше єдине “триєдине” міністерство економіки, довкілля та сільського господарства, яке очолював Олексій Соболєв, було знову розділено: аграрний сектор виокремлено, а екологічний напрям додано. Отже, тепер відновлено Міністерство економіки та довкілля під керівництвом Олександра Кравченка та Міністерство аграрної політики та продовольства, яке очолив досвідчений аграрний чиновник Тарас Висоцький.
Велике Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури (яке в уряді Свириденко курував Олексій Кулеба) також ліквідується як цілісна структура. Натомість створено два окремі відомства: Міністерство у справах громад, територій та внутрішньо переміщених осіб (ВПО) – його очолив Віталій Безгін, та Міністерство з відновлення, інфраструктури та транспорту – керівником якого став Микола Калашник.
Експрем’єр Денис Шмигаль у структурі уряду Корецького зберіг посаду першого віцепрем’єр-міністра – міністра енергетики, що свідчить про пріоритетність енергетичного сектору перед зимовим періодом. Складається враження, що структура Кабміну стала менш “громіздкою” та більш раціональною, і, сподіваємося, більш стабільною та керованою.
МЕНШЕ ІМПУЛЬСИВНОСТІ, БІЛЬШЕ ПЛАНУВАННЯ
Що стосується життя звичайних українців, то можна констатувати, що епоха спонтанних покупок в Україні за час великої війни поступилася місцем ері раціонального розрахунку. Перед тим, як скористатися гаманцем чи карткою, люди дедалі частіше ретельно обмірковують, як чергова покупка вплине на сімейний бюджет.
Згідно з дослідженням Deloitte Ukraine “Споживацькі настрої українців у 2025 році”, переважна частина зароблених коштів, а саме 84% місячного бюджету, українці спрямовують на товари та послуги першої необхідності. За таких обставин рішення про значні чи так звані “стратегічні” покупки все частіше вимагають попереднього планування.
Паралельно з цим зросла і споживча культура. Українці більше не сприймають рекламу на віру, тому для 34% опитаних ключовим аргументом для покупки або відмови від неї є відгуки інших користувачів. Перед придбанням товару люди все частіше не просто шукають потрібну річ, а порівнюють її характеристики, ціну та досвід інших покупців.
Ця тенденція особливо помітна в категоріях товарів тривалого використання – електроніки та побутової техніки, які п’ята частина українців купує онлайн (18% українців у 2025 році).
Оскільки такі придбання традиційно потребують більших фінансових вкладень, покупці звертають увагу не лише на сам товар, а й на зручність його оплати.
Ці зміни у споживчій поведінці відображає і банківська статистика. За оперативними даними НБУ за червень, обсяг кредитів, наданих фізичним особам, з початку лютого до початку липня 2026 року збільшився з 350,9 млрд грн до 395,8 млрд грн. Тобто за п’ять місяців кредитний портфель для населення зріс майже на 45 млрд грн, або майже на 13%.
Таким чином, для українців фінансові інструменти стають не лише засобом отримання додаткових ресурсів, але й можливістю більш гнучко планувати власні витрати та бюджет.
ПОКУПКИ БЕЗ ШОКУ ДЛЯ ГАМАНЦЯ
Реагуючи на цей запит споживачів, українські банки вдосконалюють зручні цифрові сервіси, покликані задовольнити прагматичний підхід споживача. Одним з таких інструментів є програма “Легка розстрочка” від Sense Bank, яка дозволяє купувати товари та послуги частинами, не сплачуючи всю суму одразу.
Програма призначена для власників кредитних карток банку і діє у широкій мережі магазинів-партнерів. Механізм сервісу максимально спрощений: покупець обирає товар в офлайн-магазині чи на онлайн-майданчику, повідомляє про намір скористатися розстрочкою або вибирає цей спосіб оплати на сайті, після чого підтверджує операцію одним кліком у застосунку Sense SuperApp.
Основні умови легкої розстрочки від Сенс Банку:
● Термін: від 3 до 24 місяців.
● Реальна річна ставка: 0,01%.
● Сума покупки: від 500 грн до максимальних 400 тисяч грн.
● Перший внесок: 0 грн (оформлення відбувається без початкових платежів).
Наприклад, при придбанні товару вартістю 6 000 грн на термін 6 місяців щомісячний платіж становитиме рівно 1 000,03 грн. Таким чином, вартість покупки, по суті, розподіляється на пів року, що дозволяє уникнути різкого навантаження на сімейний бюджет.
Скористатися послугою можна з чинними кредитними картками банку, а також із новими картками Sense, ВИГОДА, Red 2.0, Red Cash, АТБ та Caméleon.
Однак є важливий нюанс: умови програми поширюються виключно на покупки за кредитні кошти. Якщо на картці є власні гроші клієнта, які повністю покривають вартість товару, розстрочка не активується.
Банк був зареєстрований Національним банком України 24 березня 1993 року за реєстраційним номером 158. Його поточна банківська ліцензія № 61 була видана повторно 5 жовтня 2011 року.
Підготувала Галина Тибінь
Реклама, згідно з пунктом 3 статті 9 Закону України №270/96-ВР від 03.07.1996 і Закону України №2849-IX від 31.03.2023