З огляду на суспільний інтерес та резонанс у справі бригадного генерала СБУ Іллі Вітюка, пропонуємо передрук статті про перебіг судового засідання 4 вересня, підготовленої редакцією «Судово-правової газети».
«4 вересня слідчий суддя Вищого антикорупційного суду розглянув питання про обрання запобіжного заходу генералу СБУ Іллі Вітюку. Зрештою, Вищий антикорупційний суд обрав для нього заставу втричі меншу, ніж просила Спеціалізована антикорупційна прокуратура: замість 42 мільйонів гривень – 9 мільйонів гривень».
ВІДЕО ДНЯ
Сама суть звинувачень викликала питання не лише з боку захисту, а й з боку СБУ. Раніше СБУ вказувала, що підозра Вітюку була оголошена саме після затримань представників НАБУ, хоча кримінальне провадження щодо можливого незаконного збагачення посадовця СБУ було відкрито майже півтора року тому. За даними СБУ, слідство проігнорувало висновки експертиз, які спростовували версію про занижену ціну квартири, а також висновок НАЗК, який, як відомо, не виявив ознак незаконного збагачення.
Нагадаємо, купівля квартири родиною Вітюка активно обговорювалася у ЗМІ ще навесні 2024 року. Тоді НАЗК провело перевірку та вказало, що «щодо майна, що належить Вітюку І.А. та членам його родини, Національне агентство з питань запобігання корупції не встановило різниці між їхньою вартістю та легальним доходом, який у 500 і більше разів перевищує прожитковий мінімум, що може свідчити про необґрунтованість придбання активів». Так, під час моніторингу способу життя Іллі Вітюка НАЗК не встановило невідповідності між рівнем життя задекларованим ним майном та доходами. Сама квартира була придбана у грудні 2023 року.
Однак у вересні 2025 року це питання знову виникло — вже у вигляді підозри з боку НАБУ.
РЕКЛАМА
Як випливає з перебігу судового засідання 4 вересня, захист мав широкий спектр аргументів щодо безпідставності підозри.
Наприклад, на засіданні було оголошено, що матеріали обвинувачення не містять нічого про участь самого Іллі Вітюка в процесі купівлі квартири, обвинувачення свої аргументи щодо вартості нерухомості базували на тексті попередньої угоди без зазначення номера об'єкта нерухомості, яку ріелтор розсилав різним покупцям, шукаючи для себе найвигідніший варіант, а вартість квартири виводило з кількох неприйнятих оголошень про продаж аналогічних квартир, враховуючи при цьому «середнє арифметичне» вартості тієї ж квартири, яку звинувачують Вітюка. Свої сумніви в тому, що дружина Вітюка займалася підприємництвом, обвинувачення обґрунтовувало тим, що вона не має вищої юридичної освіти.
Вони не чекали на рішення Адміністративного суду Верховного Суду щодо розслідування.
4 вересня сторона захисту у Верховному Суді звернулася з клопотанням про перенесення судового засідання на підставі подання клопотання до Апеляційної палати Верховного Суду про визначення підсудності та направлення справи на розгляд до іншого суду та, відповідно, про отримання судового рішення за результатами розгляду.
РЕКЛАМА
У своєму обґрунтуванні адвокат вказав на ознаки, які, на його думку, свідчать не лише про те, що НАБУ не розслідує злочини, інкриміновані Іллі Вітюку, але й найголовніше, що справа не належить до юрисдикції Вищого адміністративного суду України. Тобто фактично виник спір, який має право вирішувати лише Вищий адміністративний суд України, оскільки якщо суддя приймає рішення у справі з порушенням юрисдикції, таке рішення підлягає скасуванню.
Адвокат звернув увагу на те, що вирішення спору щодо юрисдикції є поважною підставою для відкладення розгляду питання, особливо враховуючи вид запобіжного заходу – немає нагальної потреби розглядати клопотання у найкоротші процесуальні терміни.
Однак суддя Верховного Суду відмовив у задоволенні клопотання. Серед інших аргументів, слідчий суддя зазначив, що якщо Верховний Суд раптово допустить «помилку», Верховний Суд «завжди може її виправити». За словами захисту, таким чином суддя Верховного Суду фактично взяв на себе повноваження колегії з 5 суддів Верховного Суду.
Згодом адвокати подали клопотання про те, щоб суд витребував у сторони обвинувачення результати допитів низки осіб, які повинні безпосередньо підтвердити або спростувати версію прокурора. Це, зокрема, свідчення продавця квартири та ріелтора щодо реальної ціни, за яку було продано квартиру, та способу розрахунку.
РЕКЛАМА
Це було обґрунтовано тим, що обвинувачення взагалі не надало жодних документальних доказів на підтвердження своєї версії – що дружина Вітюка Юлія придбала квартиру майже за 22 мільйони гривень, а не за 12 мільйонів – як підтвердив покупець у своїх свідченнях, які, у свою чергу, задокументовані відповідним нотаріально посвідченим договором.
Крім того, було подано клопотання про витребування результатів допиту особи, щодо якої обвинувачення заявляє про наявність змови та наміру вчинити кримінальне правопорушення.
Однак суддя Верховного Суду також відмовив у задоволенні цього клопотання, хоча й звернув увагу на те, що саме такі особи реально зможуть або підтвердити, або спростувати позиції обвинувачення та захисту.
Тому адвокат згодом подав клопотання про виклик цих осіб на допит безпосередньо в судове засідання для встановлення фактів та обставин, що мають значення для справи та можуть безпосередньо вплинути на процес прийняття рішення в майбутньому. Однак йому знову було відмовлено. Водночас слідчий суддя зазначив, що таких осіб можуть викликати на судове засідання для допиту в майбутньому.
Верховний Суд України також відмовив у задоволенні клопотання захисту про те, щоб суд вимагав від сторони обвинувачення процесуальних рішень щодо визначення підсудності НАБУ злочинів, що інкримінуються Іллі Вітюку, а також підтвердження повноважень прокурорів та слідчих у зазначеному кримінальному провадженні.
Таким чином, захисту було відмовлено в усіх клопотаннях.
Як обвинувачення довело обґрунтованість підозри?
Представник САП подав клопотання про застосування запобіжного заходу – застави у розмірі 42 млн гривень. Зі свого боку, захист Вітюка вказав, що підозра ґрунтується лише на припущеннях, а також на використанні методу спотворення змісту показань свідка.
Зокрема, прокурор САП, на підтвердження версії щодо фіктивного характеру підприємницької діяльності дружини Вітюка, заявив під час судового засідання, що навіть сама Юлія Вітюк «не знає» про особу на ім'я Мельник, тобто її основного контрагента.
Зі свого боку, захист звернув увагу суду на те, що у так званому «батьківському» кримінальному провадженні фігурують 2 особи з прізвищем Мельник (Мельник К.В. – контрагент та Мельник О.В.) та, відповідно, спеціально звернув увагу на свідчення Юлії Вітюк, де вона повідомила про факт незнання щодо особи з прізвищем Мельник О.В. Таким чином, на думку захисту, прокурор, який схвалив повідомлення про підозру та клопотання про обрання запобіжного заходу у великому розмірі, або намагався ввести в оману, або не мав достатніх знань з матеріалами кримінального провадження.
Крім того, як доказ щодо вартості квартири, прокурор анонсував судово-медичну експертизу приватного експерта, яка «встановила ринкову вартість» квартири, придбаної дружиною Вітюка, у 18 мільйонів гривень.
На це захист нагадав, що вартість квартири вже неодноразово була предметом експертних оцінок відомих державних установ, а висновки державних експертів відрізняються від того, що написав приватний експерт обвинувачення у висновку.
Адвокати також вказали, що приватний експерт з боку обвинувачення взяв кілька оголошень з Інтернету – невідомо, чи були вони справжніми, чи ні, оскільки їх не прийняли (тобто невідомо, чи було укладено договір за результатами цих оголошень, чи це були просто оголошення для «заманювання» клієнтів). Отже, було порушено саму методологію проведення експертного дослідження. Крім того, експерт використав оголошення з вартістю того ж об’єкта під час оцінки вартості об’єкта нерухомості.
Крім того, за словами адвокатів, у розпорядженні обвинувачення є експертні висновки 3 різних державних установ, які повністю спростовують версію прокурора щодо ринкової вартості квартири в 22 мільйони гривень.
Захист також наполягав на тому, щоб листування в месенджерах між дружиною Вітюка та ріелтором щодо купівлі квартири було оголошено повністю, щоб уникнути маніпуляцій, оскільки воно розкриває реальну ринкову вартість квартири, придбаної дружиною Вітюка. Водночас сам Вітюк у такому листуванні не брав участі та фігурував у ньому лише один раз як особа, з якою дружина збиралася порадитися.
Крім того, прокурор у судовому засіданні надав докази, які, на думку САП, свідчать про фіктивний характер підприємницької діяльності дружини Вітюка та, відповідно, незаконне походження всіх доходів, використаних для придбання квартири – як наслідок, незаконне збагачення та неправдиве декларування Вітюка.
Зокрема, прокурор вказав, що дружина Вітюка не має вищої юридичної освіти. Це, на думку прокурора, свідчить про те, що фізична особа-підприємець є фіктивною. Однак, як зазначив захист, Юлія Вітюк займалася наданням консалтингових послуг, а до цього залучала різних професійних осіб, зокрема юристів, до укладання договорів підряду. Допити контрагентів підтверджують факт існування фінансово-економічних відносин.
Захист вказав, що в державній експертній установі розпочато дві судові експертизи, результати яких підтвердили фінансово-господарську діяльність фізичної особи-підприємця Вітюка Ю.В. з усіма контрагентами.
Зрештою, за результатами розгляду клопотання сторони обвинувачення, суд частково задовольнив клопотання та призначив Вітюку заставу у розмірі 9 мільйонів з покладанням певних процесуальних зобов'язань. Захист оскаржуватиме це рішення.
Слід зазначити, що Верховний Суд розглядає багато подібних справ щодо придбання квартир та іншого майна посадовцями, і результати розгляду цих справ досить різні».
Раніше повідомлялося, що Малюк відсторонив від виконання посадових обов'язків керівника Департаменту контррозвідувального захисту державних інтересів у сфері інформаційної безпеки Іллю Вітюка.
