Правозахисниця, адвокатка, народна депутатка України VIII скликання Олена Сотник підбила підсумки візиту президента Туреччини до росії та попередила про підготовку «серйозної платформи» автократичними державами
«Як мінімум дві визначні події для подальшої оцінки можливих сценаріїв розгортання війни та подальшого міжнардного балансу, відбулися за останню добу: президент Туреччини не зміг домовитися з путіним про можливі умови відновлення зернового коридору для України і поїхав з росії ні з чим, прикриваючи поразку набором гучних і пустих заяв; диктатор Північної Кореї збирається в гості до російського диктатора. Розмова про зброю, — пише Олена Сотник на своїй сторінці у соцмережах. — Що це означає, всім очевидно, проте декілька моментів важливо підкреслити.
Зрозуміло, що путін відчув можливість використати зерновий коридор як ще один спосіб знекровлення української економіки і погіршення внутрішніх настроїв (сотні тисяч людей прямо торкнеться ця криза). Проте, це стало можливим через недостатній зовнішній тиск, в тому числі міжнародних організацій, типу ООН. А по суті — відсутності адекватного зовнішнього тиску.
Гарантую, що Ердоган не забуде цієї розмови та візиту. Для нього це публічне приниження — він би не погодився їхати в офіційний візит, якщо б йому не пообіцяли якийсь позитивний результат.
Важливе — так, як він цього путіну не забуде, обов’язково чекатиме моменту помститися і показати місце.
Діалог з Північною Кореєю — це демонстрація певної кризи, скоріше через недостатню підтримку іншими автократичними партнерами, типу Китаю та Ірану. Проте, це не означає, що путін у відчаї, — йому точно вистачить ресурсів вести війну в Україні на рівні останніх місяців. Хоча, навіть його диктатура та пропоганда довго не витягне такого провалу, — він шукає способи прориву та змін.
Всі ці рухи, якщо подивитися ширше — між різними автократичними лідерами та державами, це не точкова історія, це не тактичні союзи, як багато експертів говорить. Моє розуміння і глибоке вивчення Китаю та Ірану останній рік, говорить, що готується серйозна платформа, союз цих країн, якщо хочете. І саме війна росії в Україні допомагає їм всім тестувати слабкості «вільного світу».
Взагалі, всі ці рухи в диктаторських таборах і відсутність належної реакції «вільного світу» матимуть серйозні наслідки вже дуже скоро.
Що ж мала б робити «нормальна» частина світу, що прагне відновлення світового порядку та стабільності:
- Поширювати, поглиблювати, покращувати економічні, безпекові та політичні зв’язки між собою.
- Досягти нульового, а в реальному світі, хоча б мінімального рівня залежності від автократичних держав, і мова тут перш за все в ресурсному та продовольчому аспекті.
- Індія — складний, але важливий гвинтик світового балансу. Нагадаю, населення Індії в цьому році переб’є населення Китаю. Так, Індія не любить і уникає союзів, проте, вона ніколи не була проти співробітництва. Тому пошуки взаємовигідного співіснування з «вільним світом», критичні в найближчому майбутньому.
- В центрі уваги Африка та Латинська Америка. Битва за них ще не програна, проте, перспективи, особливо в Африці на мій погляд песимістичні.
Вцілому, мене дуже турбує пасивна позиція з боку Заходу. Події в середині автократичних сторін розвиваються дуже швидко. Хоча, недалекоглядна образа Ердогана путіним мене дуже обнадіює. В принципі мають з’являтися цілі стратегії як посварити автократів між собою".
Фото зі сторінки Олени Сотник
Матеріали, розміщені у рубриці «Блоги», відображають власну думку автора та можуть не співпадати з позицією редакції.
