23 грудня група народних депутатів (І. Фріз, О. Матусевич, С. Власенко та ін.) зареєструвала в Парламенті законопроект № 14325 «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо уточнення підстав та порядку арешту нерухомого майна».
Метою документа визначено законодавче врегулювання посилення правових засад захисту прав власників або володільців нерухомого майна під час розгляду питань щодо накладення арешту на належне їм нерухоме майно у кримінальному провадженні.
Для досягнення цієї мети автори законодавчої ініціативи пропонують внести зміни до Кримінального процесуального кодексу, якими передбачити, що:
1) Розгляд клопотання про арешт нерухомого майна (зокрема, земельної ділянки) третьої особи під час досудового розслідування здійснюється за участю третьої особи або її представника (нова частина восьма статті 64-2 КПК).
2) У разі відмови в задоволенні клопотання про застосування заходу забезпечення кримінального провадження та/або скасування заходу забезпечення кримінального провадження слідчий, дізнавач, прокурор не має права повторно звертатися до слідчого судді, суду з клопотанням про застосування відповідного заходу забезпечення кримінального провадження, якщо в клопотанні не зазначені нові обставини та докази, які не розглядалися слідчим суддею, судом (нова частина восьма статті 132 КПК).
3) У кримінальному провадженні, в якому жодній особі не повідомлено про підозру, накладення арешту на нерухоме майно (в тому числі земельну ділянку) третьої особи у випадках, передбачених частиною другою цієї статті, здійснюється на підставі ухвали слідчого судді на строк не більше чотирьох місяців, який може бути продовжений у межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цією главою.
У такому випадку в ухвалі про накладення арешту слідчий суддя зобов’язаний визначити строк дії такого арешту (нова частина тринадцята статті 170 КПК).
4) Неприбуття власника або володільця нерухомого майна (в тому числі земельної ділянки) або їх представника не перешкоджає розгляду клопотання про арешт нерухомого майна (в тому числі земельної ділянки), якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду клопотання та не повідомили про поважні причини свого неприбуття (новий абзац другий частини першої статті 172 КПК).
5) Повторне подання клопотання про арешт нерухомого майна (в тому числі земельної ділянки) можливе лише при виникненні нових обставин та доказів, які свідчать про необхідність накладення арешту, та які не розглядалися слідчим суддею, судом (нова частина п’ята статті 172 КПК).
6) За клопотанням третьої особи арешт нерухомого майна (в тому числі земельної ділянки) третьої особи може бути також скасовано повністю або частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування у кримінальному провадженні, в якому жодній особі не повідомлено про підозру, у разі, якщо строк дії такого арешту сплив (або не був визначений в ухвалі слідчого судді про арешт) та арешт на вказане майно не був продовжений у порядку, передбаченому цією главою (новий абзац третій частини першої статті 174 КПК).
Важливе
Реєстр збитків відкрив останні категорії заяв для держави та територіальних громад
Штучний інтелект у підготовці до суду в 2026: як юристу виграти час і не програти якість
З 23 вересня діють нові форми документів для ввезення тварин, продуктів і кормів
Аутсорсинг для професійних учасників: вимоги до надавачів, контроль і повідомлення НКЦПФР
Бронювання працівників: розширено критерії визначення важливих підприємств у сфері енергетики
ВПО пропонують надати додаткові гарантії у сфері соцвиплат, житла та зайнятості: законопроєкт № 16096
Нова LIGA360 змінює роботу юриста
Все законодавство, судова практика, реєстрова інформація, дані контрагентів та договорів – в єдиному комплексному продукті
© ТОВ “інформаційно-аналітичний центр ЛІГА”, 1991-2026.
© ТОВ “ЛІГА ЗАКОН”, 2007-2026.
© Інформаційне агенство “ЛІГА:ЗАКОН”, 2010-2026.