Бюро економічної безпеки України, створене як ключовий інструмент боротьби з тіньовою економікою, досі не стало тим щитом, який мав би захищати фінансову стабільність країни в умовах війни. Чому? Відповідь дав ветеран російської української війни і кандидат на посаду директора БЕБ Ігор Шепетін у своїй програмній колонці.
ВІДЕО ДНЯ
Він називає сім ключових причин, чому БЕБ провалило місію економічного захисту:
1. Відсутність стратегії — Бюро працює без чітких цілей і вимірюваних результатів.
2. Слабка інституційна база — нестача ресурсів, слабка структура.
РЕКЛАМА
3. Ставка на обшуки замість аналітики — замість запобігання схемам маємо «маски-шоу».
4. Політичний вплив — рішення часто залежать від кон’юнктури, а не від закону.
5. Проблеми з кадрами — неможливість залучити сильних фахівців, перевага «старих методів».
РЕКЛАМА
6. Міжвідомчі війни — БЕБ не має монополії на економічні справи і змушене боротись за кожну з них.
7. Брак довіри — бізнес і суспільство не бачать у Бюро партнера.
Без вирішення цих проблем БЕБ не зможе ефективно виконувати свою основну функцію — забезпечувати економічну безпеку держави, пояснює ветеран.
«Реформа БЕБ — це більше, ніж зміна однієї установи. Це можливість змінити саму філософію відносин між державою і бізнесом. Основою взаємодії має стати повага до чесної праці, а не страх перед каральними органами. Не для галочки, не для показухи, а для того, щоб Україна мала сильний економічний щит у світі війни й глобальних викликів», — пояснює Шепетін .
РЕКЛАМА
Довідка: Ігор Шепетін, кандидат на посаду директора Бюро економічної безпеки України, ветеран російсько-української війни, полковник.
