У той час як одні українці стикаються з труднощами при оформленні нерухомого майна, багатьом із них доведеться додатково сплатити державі 120 гривень за кожен квадратний метр житла. Однак, це стосуватиметься лише тих, чия нерухомість перевищує встановлену пільгову норму.
ВІДЕО ДНЯ
Про це інформує ресурс Головного управління Державної податкової служби в Донецькій області. Там зазначають, що точну суму податку на нерухомість її платники отримають поштою до 1 липня і зобов’язані будуть внести платіж протягом 60 днів.
Обчислення податку здійснюється на основі площі та типу нерухомого майна, яким володіє особа, та відповідної податкової ставки. Так, відповідно до Податкового Кодексу:
- податкова ставка визначається місцевими органами влади і не може перевищувати 1,5% від розміру мінімальної заробітної плати за звітний рік;
- податок нараховується на нерухомість, площа якої перевищує: 60 квадратних метрів для квартири, 120 «квадратів» для житлового будинку та 180 квадратних метрів для різних типів житлових об’єктів.
Отже, максимально допустима податкова ставка може сягати 120 гривень за квадратний метр (1,5% від 8000 гривень мінімальної зарплати за 2025 рік, який є звітним для сплати податку). Якщо у вашій власності є квартира площею 60 квадратних метрів, ви звільняєтеся від сплати, але якщо, наприклад, площа становить 80 метрів, то у вигляді податку доведеться сплатити 2400 гривень за «надлишкові» метри.
РЕКЛАМА
Якщо йдеться про будинок та квартиру, то податок не нараховується, якщо їхня загальна площа не перевищує 180 квадратних метрів. У разі, якщо це 190 метрів, податкове зобов’язання становитиме 1200 гривень за 10 квадратних метрів, що не увійшли до пільгової норми.
Якщо ж мова йде про елітні помешкання — квартири площею понад 300 «квадратів» та будинки площею понад 500 «квадратів», то до суми податку додаватиметься ще 25 000 гривень.
Крім того, від сплати податку звільняються:
РЕКЛАМА
- власники нерухомості, розташованої на тимчасово окупованих територіях, пошкодженої або яка знаходиться в зоні активних бойових дій;
- дитячі будинки сімейного типу;
- житло, що належить дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, та дітям з інвалідністю, які виховуються одинокими батьками, але не більше одного такого об’єкта на дитину;
- житлові об’єкти, що перебувають у власності громадських об’єднань осіб з інвалідністю та їхніх підприємств;
- об’єкти житлової нерухомості, що належать багатодітним або прийомним сім’ям, де виховується п’ять і більше дітей, тощо.
Водночас, українцям пропонують розглянути можливість переїзду до сіл, де будинки будуть придбані коштом держави.