Західні танки, яких Україна домагалася майже рік, сьогодні здебільшого простоюють у лісах, обростаючи павутиною. Дешеві дрони зробили їх майже марними на полі бою. На стінах командного пункту одного з батальйонів 33-ї окремої механізованої бригади висять екрани з прямими трансляціями з ударних дронів-бомбардувальників, наземного робота, що повзе брудною дорогою, та розвідувальних безпілотників, які стежать за палаючим будинком — типова картина сучасної війни. Єдине, чого бракує на цій картині, — це танків, на честь яких батальйон і отримав свою назву, повідомляє The New York Times.
Від мрії до експонатів
Україна почала просити у союзників західні танки майже відразу після повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року. Тоді вони здавалися життєво необхідними для прориву оборони. Союзники, втім, зволікали з рішенням до січня 2023 року, коли Велика Британія, Німеччина та США після довгих і напружених переговорів все ж погодилися передати техніку. Саме під ці танки частково формувалася 33-тя бригада. Але на момент, коли машини вступили в бій навесні 2023-го, дешеві дрони вже завдавали арміям важких втрат і навчилися вражати танки в найвразливіші місця.
Російські війська першими почали обвішувати свої танки антидроновими сітками та решітками. «Люди тоді сміялися з цього, називали їх мангалами для шашлику», — згадує начальник танкового технічного обслуговування 33-ї бригади з позивним «Енергетик». «Але напрямок вони обрали правильний». Україна пішла тим самим шляхом, додавши захисні клітки та зовнішні панелі, які вибухають при попаданні снаряда, відхиляючи удар, у надії зберегти бойову цінність танків. Але незабаром обидві сторони фактично перестали використовувати важку бронетехніку для наступальних атак.
Чи буде повернення?
«Ми практично не використовуємо бронетехніку, — заявив якось Олександр Сирський. — Виникає питання: як нейтралізувати цю перевагу дронів і дати нашій бронетехніці нове життя?».
Деякі з провідних танкових підрозділів України не мають наміру просто чекати на відповідь. Екіпажі не повинні простоювати, каже молодий командир із 33-ї бригади, відомий під позивним «Морфеус». Саме тому він вимагає від свого батальйону постійно освоювати щось нове.
Екіпажі мають залишатися в готовності, — підхоплює його командир роти з позивним «Фін»: його люди постійно зайняті тренуваннями, обслуговуванням техніки та приварюванням нового захисного обшиття. У бою чи ні — відпочинку не буває, каже 26-річний Фін.
Ховати, тягнути й лагодити
У далекому тилу, в лісах, стоять німецькі танки Leopard, що розвернули башти назад — у так зване «похідне положення». Частина машин чекає на ремонт або планове обслуговування, наприклад, заміну мастила. Інші стоять у резерві на випадок бою — ось тільки наказів йти в бій давно не надходить.
Військові замінюють двигун танка, який підірвався на міні та загорівся. Ще один танк отримав удар дрона в башту. Пошкодження при цьому були отримані не в бою, а під час «евакуацій» — коли танки буксирують пошкоджену техніку, по суті перетворюючись на надзвичайно дорогі трактори. Але навіть у цьому випадку танки можуть виїжджати лише за поганої погоди — за вітру, дощу та поганої видимості у дронів менше шансів їх виявити.
Військові наполягають, що танки не залишаться на узбіччі війни — нові технології дозволять їм адаптуватися. Можливо, їх оснастять системами штучного інтелекту для створення захисних «куполів» або власними перехоплювачами дронів. Щоправда, значна кількість танкістів перекваліфікувалася на операторів дронів. Щоб повернути танки в бій, потрібен серйозний технологічний прорив.
Раніше повідомлялося, що повномасштабна війна Росії проти України стала першою, в якій безпілотники докорінно змінили спосіб ведення бойових дій, а наступним кроком можуть стати автономні рої дронів.