За три тижні після вибуху авіаційної бомби 30.01.2025 10:00 Укрінформ Постраждала від удару по Запоріжжю досі не бачила, як виглядає рана. Каже, страшно дивитись і поки що не готова морально
У запорізьких медиків є алгоритми дій, якщо доведеться одночасно приймати багато постраждалих. Розповідають, що вже мають досвід лікування коронавірусу, коли за день доводилось приймати по 60 і більше важких пацієнтів. Щоправда, тепер у них – не кисневозалежні, а люди з мінно-вибуховими травмами, ампутаціями та контузіями.
КОЛИ ВІДМОВИТИ НЕМОЖЛИВО
Одна із запорізьких лікарень обслуговує мешканців Дніпровського та Хортицького районів. Міська влада називає цей заклад медичним хабом. Тут розповідають, що мають систему сортування пацієнтів і готові працювати в надзвичайних ситуаціях.
Олександр Вєдєнєєв
– Ми були єдиною лікарнею, яка приймала всіх важких із коронавірусом, – каже в.о. медичного директора, завідувач відділення анестезіології з ліжками для інтенсивної терапії Олександр Вєдєнєєв. – Були масові надходження, за добу – по 50, 60 і більше осіб. У наших реанімаціях на 18 місць тоді розміщували по 40 людей.
Вєдєнєєв розповідає, що із початку повномасштабної війни лікарня працює згідно зі спецпланом, у медиків є відповідні протоколи.
– Тільки почули вибух чи отримали інформацію, що стався обстріл, – уже знаємо, яка бригада має терміново приїхати до медустанови. Можемо її викликати, навіть якщо не працюватиме зв'язок, – зазначає в.о. медичного директора.
Додає, що лікарня не має права комусь відмовити.
ЧОРНИЙ ДИМ ТА ВИБУХИ АВТОМОБІЛІВ
8 січня близько 16-ї години ворог завдав авіаційного удару по Шевченківському району Запоріжжя. Атакував керованими авіаційними бомбами, частина з яких влучила в центральну прохідну одного з підприємств. Тоді після робочої зміни виходили працівники. Від отриманих поранень на місці загинуло 13 людей, ще двоє, попри зусилля медиків, померли в лікарнях. Близько 126 людей були поранені. До цієї лікарні тоді доставили 14 постраждалих. Минуло три тижні, а люди досі – під наглядом медиків.
– У лікарні залишаються чотири особи, із них – жінка, у якої внаслідок травм і стресу стався інсульт. Їй надали всю необхідну допомогу, – каже Вєдєнєєв.
Серед постраждалих – пані Тетяна. Їй 51 рік, на підприємстві, в яке влучила авіабомба, працює з 1992 року.
– Уже 33 роки виходить…., – ніби сама дивується.
Пані Тетяна
Вона добре пам'ятає той день. Розповідає, що з колегою були на прохідній, коли стався перший вибух. Тетяна тоді нічого не зрозуміла, аж раптом вибухнуло знову.
Її подружка, яка ледь не втратила слух через атаку, потягнула Тетяну до себе, намагаючись врятувати, та кликала на допомогу.
– Я відчула, що в мене влучило. Ногами ворушила, щоб зрозуміти, чи не пошкодило хребет. До мене одразу прибігли люди, які були готові допомогти, – розповідає постраждала.
Поки чекала на «швидку», бачила, як горить будівля заводу.
– Чорний дим, автомобілі вибухали, – згадує.
Вона щиро радіє, що її привезли саме до цієї медустанови. Говорить, що багато хорошого чула про тутешніх хірургів.
– Лікарі мені врятували життя. Була на межі… – додає.
Осколок залетів у сідницю. Жінка каже, що частина м'яких тканин відсутня, і потрібні будуть ще операції та тривала реабілітація. Рана болить настільки, що не дає спати та взагалі лежати на спині. Попри слабкість, Тетяна вже почала підніматися, може ходити. До неї підключена ВАК-система, яка має відкачати всю зайву рідину з рани. Без знеболювальних поки що жити не виходить.
Як виглядає рана, вона досі не бачила. Каже, страшно дивитись, ще не готова морально, та головне, аби не боліла.
НАВІЩО ЧЕРГУЮТЬ ІНТЕРНИ
Поліна Юрченко
Біля дверей палати – лікар-інтерн Поліна Юрченко. Розповідає, що 8 січня була на чергуванні разом із іншими медиками. Тетяна потрапила до неї.
– Жінка потрапила в лікарню в дуже важкому стані, втратила багато крові, у неї був геморагічний шок. Вона – справжній боєць (цю фразу під час розмови Поліна повторить ще кілька разів, – ред.). Слухає лікарів, розуміє та морально готова, що реабілітація буде довгою. ВАК-система – це курс, який потребує часу, адже великий дефект тканин. Пацієнтам із цим дуже важко і дискомфортно, але ми намагатимемося відпустити жінку в гарному стані. Щоб у купальнику ходила, – каже Поліна.
Додає, що багато чого вчиться саме під час таких чергувань.
Жодних прогнозів, коли Тетяна вийде з лікарні, медики не дають. Сама жінка зізнається, що їй страшно повертатись на роботу. Проте, найімовірніше, вона це зробить.
Лікарі Запоріжжя Війна з Росією авіабомба
Источник: www.ukrinform.ua
