Як стало відомо BBC Verify, в останні місяці Україна почастішала кількість атак на російські нафтопереробні заводи, що спричинило дефіцит палива та зростання цін у деяких регіонах Російської Федерації.
Аналіз російських ЗМІ та перевірених відеозаписів показав, що кількість атак дронів на нафтопереробні заводи, деякі з яких досягали глибин Росії, різко зросла у серпні та залишалася значною у вересні.
З початку року 21 з 38 великих нафтопереробних заводів країни, де сира нафта переробляється на таке паливо, як бензин і дизельне паливо, постраждали від атак, а кількість успішних атак вже перевищила показник за весь 2024 рік на 48%.
Здається, що пересічні росіяни відчувають наслідки страйків, а на перевірених відео видно черги на заправках. Деякі заправки призупинили роботу, щоб «перечекати кризу», а не працювати зі збитками, повідомив один із менеджерів російським ЗМІ.
Служба безпеки України (СБУ) не відповіла на запит про коментар.
Але президент Володимир Зеленський заявив, що завдання шкоди російській нафтовій промисловості є ключовим інструментом для примусового початку переговорів.
«Найефективніші санкції – ті, що діють найшвидше – це пожежі на російських нафтопереробних заводах, терміналах та нафтобазах», – заявив український лідер у вересневому зверненні. «Ми значно обмежили російську нафтову промисловість, і це значно обмежує війну».
Наш аналіз показує, що кількість зафіксованих атак досягла рекордного рівня у серпні – українські дрони вразили 14 нафтопереробних заводів, а у вересні – вісім.
Зростання відбулося після короткої паузи, яка збіглася зі сплеском дипломатичних зусиль, під час яких Дональд Трамп намагався сприяти укладенню угоди про припинення вогню між Києвом та Москвою.
Деякі атаки були спрямовані на об'єкти глибоко всередині Росії. Наприкінці вересня СБУ двічі успішно завдала ударів по нафтопереробному заводу «Газпром нафтохім Салават» у Башкортостані.
На супутникових знімках видно клуби диму, що піднімаються з заводу, розташованого за понад 1100 км від українського кордону.
Україна також атакувала деякі з найприбутковіших об'єктів Росії. Нафтопереробний завод поблизу Волгограда цього року став мішенню шість разів, а серпневий удар змусив його зупинитися на місяць. Великий Рязанський завод зазнавав нападів п'ять разів з січня.
Генеральний штаб України раніше заявляв, що нафтопереробні заводи в Самарі та Саратові використовуються для військової логістики. Обидва регіони зазнали атак безпілотників протягом останніх тижнів, внаслідок чого два з трьох заводів у Самарській області зупинили роботу.
Джастін Крамп, колишній офіцер британської армії та генеральний директор консалтингової компанії Sibylline, розповів BBC Verify, що Україна вже давно атакує російську нафтогазову промисловість. Але він сказав, що хвиля ударів показала, що військові та розвідувальні служби визначили цю тактику як «основну кампанію».
«Ця кампанія явно була предметом значних інвестицій і керується розвідувальною оцінкою того, що завдасть Росії найбільшої шкоди», – сказав Крамп.
Виміряти ступінь впливу ударів на виробництво бензину та дизельного палива складно, оскільки Росія засекретила статистику виробництва палива у травні 2024 року після попередньої серії нападів на нафтопереробні заводи.
Однак, аналіз BBC Verify показав, що щонайменше десять нафтопереробних заводів були змушені повністю або частково зупинитися з серпня, а Reuters повідомило, що в деякі дні національне виробництво скорочувалося на цілих 20%.
Фото з Telegram
Підпис до зображення: У січні удар безпілотника по Рязанському нафтопереробному заводу спричинив потужний вибух, що змусило його тимчасово призупинити роботу.
Є докази того, що удари по нафтопереробних заводах впливають на життя цивільного населення в деяких регіонах Росії. На відео, перевірених BBC Verify, видно черги на заправках на Далекому Сході та на трасі між Санкт-Петербургом і Москвою, тоді як призначені Кремлем чиновники запровадили нормування бензину в окупованому Криму.
Власники невеликих і незалежних автозаправних станцій у Сибіру повідомили російським ЗМІ, що вони були змушені закритися через постійні проблеми з постачанням палива. Один менеджер у Новосибірській області порівняв ситуацію з гіперінфляцією в пострадянській Росії.
«На мою думку, у нас не було такої кризи з 1993-1994 років», – сказав він місцевому телеканалу Pretsenent TV. «Багато автозаправних станцій зараз призупинили роботу. Можливо, краще перечекати кризу, ніж працювати зі збитками».
Хоча ціни в Росії традиційно зростали через літні подорожі та ремонт нафтопереробних заводів, атаки дронів погіршили ситуацію.
Роздрібні ціни на бензин різко зросли, тоді як оптові ціни, за якими роздрібні торговці купують у виробників, зростали ще швидше, збільшившись на 40% з січня.
Жорстко контрольовані російські державні ЗМІ натякали, що атаки дронів є ключовим фактором дефіциту: ділова газета «Коммерсант» пов’язала дефіцит із «незапланованими зупинками нафтопереробних заводів».
Однак цивільне населення західних регіонів Росії, включаючи Московський та Краснодарський краї, загалом не постраждало.
Деякі з тих, хто спілкувався з BBC, сказали, що їм невідомо про дефіцит в інших частинах країни.
Російські чиновники наполягають, що ситуація під контролем. Під час брифінгу цього тижня речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що «уряд вживає необхідних заходів» для вирішення проблеми дефіциту.
Але минулого тижня віце-прем'єр-міністр Олександр Новак оголосив, що часткову заборону на експорт бензину продовжено до кінця 2025 року. Опозиційний політик Володимир Мілов зазначив, що це обмеження є відносно невеликим і «не врятує внутрішній ринок».
Також незрозуміло, наскільки ці удари впливають на здатність Москви використовувати доходи від нафти для фінансування війни проти України.
Більшість експорту російської нафти – це нерафінована сира нафта, яка, схоже, не постраждала від атак. Аналіз Bloomberg, проведений наприкінці вересня, показав, що експорт сирої нафти, хоча й менш прибутковий, ніж бензин та дизельне паливо, досяг рекордних рівнів.
Крамп зазначив, що вплив ударів може посилюватися, якщо Захід вживе «додаткових заходів» та санкцій проти експорту нафти, але наголосив, що навіть зараз атаки підривають здатність Москви вести війну.
«Сама по собі ця кампанія не поставить Росію на коліна, але вона, безумовно, посилює біль затяжного конфлікту».
Матеріал підготовлено за участю Крістін Джеванс
