Автор фото, Getty Images
Українські кібербійці протистоять росіянам у новому виді високотехнологічної битви, що розгорнулась практично на передовій.
"У нас є люди, які беруть участь у бойових діях", – каже начальник Департаменту кібербезпеки СБУ Ілля Вітюк.
Вони поєднують навички хакерів і спецпризначенців – зламують російські системи, застосовуючи новітні технології та працюючи пліч-о-пліч зі снайперами.
- "Україна показала, як воювати у ХХІ столітті". Британія переглядає оборонну політику через війну
- РЕБ-війна. Як розвідка ЗСУ глушить росіян і нищить їхні системи радіоелектронної боротьби
За допомогою систем штучного інтелекту (ШІ) кібербійці аналізують інформацію з дронів (разом з даними від розвідників, супутників та інших джерел) для визначення військових цілей.
"Ми розуміємо, яку зброю росіяни планують використати і в якому напрямку", – каже Вітюк.
Його люди також зламують камери спостереження на окупованій території, щоб стежити за пересуванням російських військ. І запускають дрони-камікадзе для знищення російських камер, які шпигують за діями українців.
Цю боротьбу вже давно називають війною дронів та артилерії. Такої кількості різних безпілотних комплексів не використовували в жодній іншій війні. Про це кажуть як самі військові, так і експерти.
Однак завдання кіберкоманди СБУ – не просто виявити російські дрони, а перехопити їхнє управління й змусити приземлитися.
Це часто доводиться робити на близькій відстані від супротивника, що ризиковано для членів команди. "Тому треба організувати їхню безпеку", — пояснює Вітюк.
Неподалік від Києва військові оператори вчаться управляти безпілотниками.
Антон, який до війни працював у турфірмі, каже, що головне в підготовці — це не управління дроном, а вміння залишатись невиявленим, щоб зберегти своє життя.
На ранніх етапах війни невеликі дрони літали на відстань до 10 км від фронту. Але тепер українським операторам доводиться підходити значно ближче, щоб обійти російські системи радіоелектронної боротьби (РЕБ).
"Відстань до лінії фронту зараз стає все коротшою, – пояснює Антон, спостерігаючи за безпілотником, що пролітає над головою. – Наш зв'язок має бути сильнішим, ніж їхні перешкоди".
Підпис до фото,
Антон (праворуч) раніше працював у туристичній компанії, а тепер вчить солдатів, як управляти дроном і не потрапити в полон
За словами Вітюка, російські спецслужби також перемістили деякі свої кіберкоманди ближче до лінії фронту.
Так вони швидше спілкуються з військовими й надають прямий доступ до захоплених українських пристроїв чи комунікацій, які можна використати для збору розвідувальної інформації ще до того, як українці зрозуміють, що вони в руках росіян.
- РЕБ-війна. Як розвідка ЗСУ глушить росіян і нищить їхні системи радіоелектронної боротьби "Привиди Бахмута": як воюють українські снайпери. Репортаж з передової
Хоча Росія завжди заперечувала кібератаки на Україну, хоча, за словами експертів, вони були потужними і почалися ще до російського вторгнення.
А після перших невдач на "полі бою" хакери, за участю різних російських спецслужб, перейшли до нової, але від цього не менш небезпечної тактики, намагаючись порушити роботу держустанов.
Яскравим прикладом цього є комбінований удар по телевежі в Києві 1 березня 2022 року.
"Українців намагалися позбавити доступу до інформації", – пояснює керівник Держспецзв'язку Юрій Щиголь, стоячи перед вежею, де досі видно чорні "шрами" від ракетного удару. Тоді інженери обшукали місто в пошуках обладнання, і за кілька годин телемовлення відновили.
"Те, що Україна вистояла у цій війні, – заслуга як наших фахівців, так і партнерів", – каже Щиголь.
Підпис до фото,
Головна телевежа Києва зазнала ракетного удару на початку війни
Звичайні українські програмісти теж активно працюють на перемогу.
Команда українських айтівців розробила програмний комплекс для збору розвідданих під назвою "Гризельда" (Griselda).
Як розповів представник команди, "Гризельда" збирає корисну для військових інформацію з відкритих та закритих джерел, аналізує, перевіряє достовірність та надає звіти у вигляді розвідданих.
Проєкт запустили на самому початку повномасштабної війни силами п'яти людей, а сьогодні над ним працюють сотні спеціалістів.
Однак російський кібернатиск залишається невблаганним, пояснює заступник голови Держспецзв'язку Віктор Жора під час екскурсії українським центром реагування на інциденти. "Тут б'ється серце українського кіберзахисту, – каже він. – Він працює цілодобово і без вихідних".
Екран на стіні показує підйоми і спади атак з початку війни. Головна ціль росіян – уряд України. Поки ми говорили, молоді працівники відбивали напад на Головне управління статистики.
- "Їх убили за свою землю. До цього не можна звикнути". Працівниця моргу, що розмовляє з полеглими на війні
Департамент кібербезпеки СБУ протидіє елітним хакерам з російських шпигунських служб, намагаючись проникнути в комп'ютерні системи та прослуховувати їхні телефонні розмови.
"Я завжди кажу, що Україна розвінчала міф про могутніх російських хакерів", — розповідає начальник департаменту Ілля Вітюк. Він порівнює цю боротьбу з боксерами на рингу, які стоять дуже близько і добре знають одне одного.
Це – нелегко, додає він, але Україна перетравлює російські кібератаки, пропускаючи їх через свою систему.
Москва кидає майже всі свої кіберсили проти України, і це залишає їй мало можливостей для атак на західні цілі. Але якщо Україна впаде, попереджає Вітюк, тоді ці атаки вийдуть за її межі.
Воюючи з російським супротивником, Україна та її союзники також вивчають нові способи інтеграції технологій у сучасне поле бою.
