Воїн ЗСУ переконаний, що головна характеристика цілі для HIMARS – це її цінність, яка виправдовує роботу військових та випущену ракету
Молодший лейтенант Герман, відомий за позивним «Крафт», приєднався до ЗСУ з цивільної професії дизайнера. Він займає посаду командира реактивного взводу у 148-й окремій артилерійській Житомирській бригаді Десантно-штурмових військ, яка наразі є найефективнішою артилерійською бригадою ЗСУ та визнаним елітним підрозділом Сил оборони України.
За три роки служби військовий мав досвід роботи з різноманітним озброєнням: проводив розвідку за допомогою квадрокоптерів «Mavic», знищував ворожі сили FPV-дронами та сіяв страх серед росіян за допомогою реактивної системи залпового вогню «Град». Нещодавно він перейшов на використання американського високомобільного реактивного комплексу HIMARS.
Про переваги HIMARS та пріоритетні цілі для цієї системи «Крафт» поділився з кореспонденткою Укрінформу.
ПЕРШОЧЕРГОВОЮ ЦІЛЛЮ АМЕРИКАНСЬКОЇ РСЗВ Є ДАЛЕКОБОЙНА АРТИЛЕРІЯ РОСІЯН
Герман зв’язався одразу після завершення бойового чергування, відзначивши успішне виконання завдань по цілях за зміну.
– Ми завжди у стані готовності. Прагнемо якнайшвидше виконати поставлені завдання та повернутися до безпечної зони. Наша робота гучна та надзвичайно ефективна. Влучання HIMARS по цілях сягає майже 90%, що, на мою думку, є видатним показником. Це справді захоплююче та вражаюче озброєння, – ділиться «Крафт».
«Крафт»
Військовослужбовець використовує цю установку протягом трьох місяців, пройшовши навчання за кордоном. До переходу на американську систему, він мав досвід роботи з радянською РСЗВ «Град».
– Хоча «Град» є застарілим озброєнням, він все ще становить значну потужність, – зазначає військовий. – Від такого типу зброї не варто відмовлятися. Порівнювати «Град» з HIMARS непросто, адже кожна система має своє призначення. «Град» є психологічно складним озброєнням, яке дозволяє подавляти не лише окремі позиції, а й цілі території. Однак, його дальність стрільби суттєво поступається HIMARS.
За словами артилериста, дальність американської РСЗВ варіюється залежно від типу ракет. Ті, якими найчастіше користується взвод Германа, дозволяють вражати цілі на відстані до 80 кілометрів, досягаючи не лише лінії зіткнення, але й ворожого тилу.
– Ключовими критеріями для вибору цілі для HIMARS є те, наскільки вона виправдовує нашу роботу та витрату ракети, – підкреслює «Крафт». – Ми не ведемо вогонь по незначних цілях, оскільки це недоцільно. На даний момент пріоритетом є далекобійні артилерійські системи, які противник активно застосовує для підтримки своїх наступальних дій. Відколи ми почали працювати з цією установкою, ми завдали значної шкоди цим гарматним позиціям. Навіть якщо нам не вдається повністю знищити їх, ми виводимо їх з ладу, знищуємо боєкомплекти та особовий склад. Придушення ворожої артилерії забезпечує підтримку нашій піхоті та стримує просування противника.
Серед інших цілей для американської РСЗВ – командні пункти безпілотників, сховища боєприпасів та пального, а також місця скупчення особового складу противника.
Герман наголошує, що домінування в повітрі досягається не тільки за допомогою перехоплювачів, але й шляхом знищення пускових установок дронів.
РАКЕТИ HIMARS ПЕРЕТВОРЮЮТЬ УСЕ ЖИВЕ НА МЕРТВЕ
Екіпаж РСЗВ HIMARS складається з водія, навідника та командира машини.
У цьому процесі «Крафт» виступає як зв’язкова ланка між штабом та екіпажем HIMARS, передаючи координати цілей та віддаючи команду на відкриття вогню.
– Категорично неприпустимо надавати ворогу можливість встановити місцезнаходження HIMARS чи напрямок її стрільби. Коли машина висувається, повітряний простір ретельно контролюється усіма доступними засобами, і нас оперативно попереджають про будь-які загрози. Ми відкриваємо вогонь лише за умов повної безпеки повітряного простору, – пояснює командир.
Машина оснащена шістьма ракетами. Як зазначає «Крафт», зазвичай достатньо однієї ракети для знищення цілі:
– Коли наша ракета влучає, шансів у цілі практично не залишається. Після вибуху утворюється велика кількість уламків, і на кожному квадратному сантиметрі все живе перетворюється на мертве.
«РОЗГЛЯДАВ FPV-ДРОНИ ЯК МОЖЛИВІСТЬ МАСОВО ЗНИЩУВАТИ ВОРОГА»
До війни Герман займався дизайном меблів та текстильних виробів. До лав ЗСУ він добровільно приєднався у 2023 році.
– Я взагалі не мав жодного досвіду у військовій справі, – розповідає військовий. – Коли я приєднався до армії, я навіть не знав, що таке бригада. Чув про взвод, роту. Дуже пощастило, що я опинився у нашій Житомирській бригаді, де одразу відчув дружню атмосферу. Найцікавішим виявилося те, що в армії об’єднуються люди, які за інших обставин ніколи б не перетнулися в житті. Тут зібрано багато талановитих фахівців з різних галузей, але тепер наші пріоритети змінилися. Усі таланти, навички та енергію ми спрямовуємо на ліквідацію ворога.
Свою службу Крафт розпочинав з опанування квадрокоптера «Mavic», який використовувався для розвідки. Цей безпілотник дозволяв підлітати дуже близько до ворожих позицій, спостерігати за пересуванням піхоти та допомагати артилерії коригувати вогонь. Через кілька місяців військовий перейшов на FPV-дрони.
– Нам було надзвичайно цікаво працювати з FPV, оскільки ми розуміли потенціал цього напрямку, – згадує він. – Я бачив у таких змінах можливість масово знищувати ворога. Наше відділення досягло значних успіхів. Це було приблизно півтора року тому, коли ворог ще активно проводив штурми, використовуючи важку броньовану техніку, тобто заїжджав цілими колонами. Тоді ми знищили понад 100 одиниць техніки – танки, МТ-ЛБ (багатоцільові транспортери-тягачі, – ред.), БМП. Коли штурми з використанням техніки припинилися, ми переключилися на роботу по піхоті.
Він зазначає, що щоразу після успішного застосування дронів по ворожих позиціях відчувалася справжня ейфорія.
ПРОТЯГОМ ПІВ РОКУ СПАВ ЛИШЕ ДВІ ГОДИНИ НА ДОБУ
Герман розповідає, що його побратими сприймають військову службу як звичайну роботу. Кожен виїзд або бойове завдання для них – це вже звична професійна рутина.
– Я не втомився від війни, – запевняє він. – Раз на кілька місяців може виникати так звана локальна втома, коли здається, що все трохи набридло. Але це минає. Був період, коли протягом пів року я спав лише дві години на добу. Максимум – виходило відпочити близько шести годин раз на тиждень. Не можу сказати, що це було надзвичайно важко, бо ми самі прагнули працювати та якомога швидше знищувати ворога. Тоді втома охоплювала всіх, але з часом ми їздили у відпустки і відновлювалися.
У перервах між бойовими завданнями Герман займається силовими тренуваннями, щоб підтримувати м’язи в тонусі. Деякі з його побратимів приділяють час бігу, адже можливості для повноцінного відновлення на війні обмежені.
– Важливість нашої місії у ЗСУ зрозуміла кожній адекватній людині, – говорить «Крафт». – Для мене головною мотивацією є максимально ефективне та масштабне знищення ворога. В армії відбувається мій особистісний розвиток. Я намагаюся вдосконалювати свої навички як командира та як товариша, що також є частиною моєї мотивації. Ті, хто були успішними менеджерами, тут стають чудовими командирами. Натомість, якщо хороші командири захочуть повернутися до цивільного життя, вони зможуть стати видатними менеджерами, – підсумовує «Крафт».
Він планує продовжувати свій професійний розвиток у війську, але мріє про можливість повернутися до свого улюбленого заняття – дизайну.
Ірина Чириця, Житомир
Фото надані 148-ю окремою артилерійською Житомирською бригадою