«Шершні Довбуша» під Покровськом знешкодили понад 10 тисяч ворогів Репортаж 30.04.2025 11:34 Укрінформ Кореспондентка Укрінформу провела добу на позиціях бійців роти ударних безпілотників «Шершні Довбуша» 68 ОЄБр на Покровському напрямку
Поле бою, яке ми бачимо на екрані, переривається лісосмугою, навколо – вирви від снарядів. У цей момент панує тиша. Хоча нещодавно полем, що неподалік від Покровська, намагалася наступати невелика група росіян. Усі окупанти, крім одного, уже знищені.
За декілька кілометрів від місця їхньої загибелі працюють оператори «Шершнів Довбуша». Перший пілот керує FPV-дроном, що кружляє в пошуках ворожого солдата, другий – підтримує радіозв'язок і коригує наведення на ціль. За кілька хвилин вони разом знаходять російського військового: той розуміє, що маскування не допомогло, але не встигає вистрілити у дрон, який летить зі швидкістю понад 100 кілометрів за годину. Картинка на одному з екранів зникає, а на іншому бачимо, як окупант гине.
Перший пілот знімає окуляри, схвально киває й тягнеться за наступною цигаркою. Він іде споряджати новий дрон-камікадзе. Один дрон – один удар.
«Вєня»
ПРО 21-РІЧНОГО «ОФІСА» ТА 23-РІЧНОГО «ВЄНЮ»
Ми приїхали до командного пункту «Шершнів» увечері. Першим нас зустрів талісман бригади – коргі з однойменною кличкою «Шершень». Поки знайомимося з хлопцями, песик спостерігає за нами на відстані: він з обережністю ставиться до незнайомців, і минає чимало часу, поки йде до рук.
Коргі «Шершень»
– Поспорив із командиром, що за місяць навчуся «літати», – розповідає про свої перші кроки в «Шершнях Довбуша» оператор дронів на псевдо «Кеп».
«Кеп»
Він родом із Хмельниччини. Каже, що з побратимами не раз опинявся за крок до найстрашнішого.
– Якось було пряме влучання в будівлю, в якій перебували утрьох. Встигли закрити вуха, попадали по кутках, якимось дивом усі залишилися цілі й живі, – пригадує один із випадків «Кеп».
Зауважує, що на війні йому допомагає підтримка рідних і близьких, але його бабусі не сказали, що онук служить.
– Якщо є випадок, то він цікавий, якщо випадок не цікавий, то це не випадок, – жартома філософствує «Кеп» над нашими питаннями.
Війна змінила кожного, хто до неї долучився.
– Тих людей, які досі не в армії, уже не переконаєш. Та є надія на хлопців до 25 років, – вважає боєць і додає, що таких козаків у «Шершнях» чимало.
Маємо нагоду переконатися в цьому самі. У роті є оператор дронів на позивний «Офіс». Йому 21 рік. Соромиться дати інтерв'ю, але не побоявся піти на фронт.
«Діно», «Кеп», «Вєня» та наймолодший «Офіс»
Один із бійців – 23-річний «Вєня». Розповідає, що півтора року тому закінчив навчання, його друг запропонував йому піти саме до цієї роти, в якій і сам служив. Після полігону "Вєня" узяв контакти 68 окремої єгерської бригади імені Олекси Довбуша, і командир його відібрав. Пройшов навчання на дронщика у Києві. «Вєня» зауважує, що рідні і близькі не знали, що він іде на фронт, мамі сказав, що військовий квиток йому потрібен для роботи. А коли вона почала питати, мовляв, що ж це за робота, то відповів, що у Збройних силах України.
– Друзі до останнього не вірили, що піду служити. І мій приклад нікого не мотивував, – зітхає хлопець. – Війна змінила моє ставлення до оточення, показала, хто друг. Ми в цьому підрозділі – як одна сім'я, ніби знаємо один одного все життя.
Додає, що нікому не варто чекати, поки мобілізують, чи ховатися, бо так лише можна втратити можливість потрапити в той підрозділ, який тобі потрібен, на вакансію, яка підійде саме тобі.
– Мій позивний «Діно» – як динозаврик, – усміхається один із «шершнів».
«Діно», на відміну від попередніх наших співрозмовників, мобілізований. Навчився керувати FPV-ретранслятором. Каже, що залишиться у ЗСУ й після нашої перемоги, бо вже не бачить себе окремо від своєї роти.
«Діно»
– Тут – окремий світ, свої правила, ставлення, – пояснює.
Навіть згадуючи про свій перший бойовий виїзд, коли було дуже страшно, хлопець каже, що боятися не варто, «бо якщо доля, то можна й у водоймі захлинутися».
Ми п'ємо каву, спілкуємося, роздивляємося листівку, яку скидають із дронів ворогові. На ній – інформація, як окупант може здатися. Бійці згадують загиблого побратима «Сабу»: він змусив одного з росіян здатися в полон і за допомогою дрона довів його до наших позицій.
НА ПОЗИЦІЯХ: ПРО MAVIC ТА ДРОНИ НА ОПТОВОЛОКНІ
Час швидко минає, треба виїжджати на позиції. Перед цим наші аптечки перевіряє військовий на позивний «Луг». Почуваємося школярами, які не виконали домашнє завдання, але зібрати необхідне нам допомагають військові. Нарешті готові. В екіпіровці сідаємо до автівки і мчимо на великій швидкості з вимкнутими фарами у чорну ніч.
– Виходимо! – в якийсь момент вигукує один із супроводжувачів.
Авто миттєво зупиняється, усі вистрибують, часу пояснити нам, що і до чого, немає. Тож вдивляємося в темряву і дослухаємося до вказівок. Пізніше бійці пояснюють, що зафіксували частоту дрона, але пощастило, і він, найімовірніше, лежав на землі.
Нарешті на позиціях. Дуже швидко змінюється екіпаж, і ми залишаємося з дронарями.
«Шершні» для різних завдань використовують різні види «пташок». Найкращим дроном-бомбером хлопці вважають Mavic. Кажуть, що це – хороший сигнал, гарна камера, і ними зазвичай керують досвідчені пілоти.
– Багато «Мавіків» не буває, чим більше, тим краще, – пояснює нам командир «Шершнів» на псевдо «Лютий».
Він каже, що в їхній бригаді хлопці віддають 20 відсотків своєї зарплатні на деталі для безпілотників.
Бачимо на власні очі дрони на оптоволокні, які використовують наші військові. Ці «пташки» оснащені відеосистемами з денною, сутінковою або нічною камерою. Оператори кажуть, що, попри обмеження в маневреності, їх можна навести точно на ціль і не боятися, що ворог знищить твій дрон РЕБом.
Спостерігаємо, як готують безпілотник до вильоту: до нього кріплять батареї, лопаті, вибухівку, усе фіксують стяжками.
– Уся війна в нас тримається на стяжках та ізоляційній стрічці, – жартує боєць на позивний «Льопа».
На екрані бачимо, як дрон на оптоволокні наводять на ціль – самохідну артилерію росіян, що неподалік міста. За ефективністю ураження слідкують аеророзвідники тактичного рівня із дронів-планерів із високоякісними камерами.
«Лютий» каже, що за понад рік оборони Покровська «Шершні Довбуша» знешкодили понад 10 тисяч російських військових та понад 500 одиниць їхньої техніки.
Щоб далі боронити місто, «Шершням» потрібна допомога. Можна приєднатися до їхньої роти, де багато вакансій. Або допомогти хлопцям коштами на їхню почесну справу.
ЗСУ Військові Дрон Війна з Росією Покровськ
Источник: www.ukrinform.ua
