Головний економіст державного банку Росії ВЕБ.РФ Андрій Клепач, один із ключових фінансистів національних проєктів Кремля, прогнозує поразку Росії в економічній «війні на виснаження», якщо Україна продовжить отримувати підтримку від Заходу. Він зазначив, що санкції та обмеження з боку західних країн посилюють втрати російської економіки. Водночас українські удари завдають дедалі більшої шкоди портам, інфраструктурі, хімічним та нафтопереробним заводам. Крім того, Росія дедалі більше відстає від інших країн у розвитку технологій.
«Ми відстаємо. Ми програємо технологічну та економічну конкуренцію у світі. Причому, як я вже сказав, ми програємо її не лише Китаю та США, а в чомусь навіть Україні», — заявив Клепач.
Він також наголосив, що, попри значні руйнування та демографічну кризу, українська економіка продовжує функціонувати. Крім того, Україна отримує суттєву фінансову допомогу, а її військові та інші витрати становлять майже половину російського бюджету.
«Ми у цій війні на виснаження не виграємо конкуренцію. У нас є ілюзія, що там усе рухне. Не рухнуло і не рухне. У нас зростають витрати», — додав Клепач.
Економіст нагадав, що після підйому у 2023–2024 роках російська економіка цього року перейшла до спаду, а обсяги інвестицій різко зменшилися. Цивільні галузі промисловості, за його словами, увійшли в рецесію — від авіабудування та виробництва будматеріалів до легкої й харчової промисловості. Ситуацію також погіршує жорстка політика Центробанку РФ, яка, на думку Клепача, відповідальна щонайменше за половину економічного спаду.
Клепач зазначив, що посилення санкцій США наприкінці 2025 року призвело до скорочення закупівель російської нафти Індією та Китаєм, незважаючи на їхні заяви про відмову дотримуватися обмежень. З огляду на можливе подальше посилення санкцій та зростання втрат від ударів ЗСУ, темпи зростання російської економіки можуть не перевищити 1–1,5%. Це, на його думку, може спричинити соціальну кризу в Росії, яка настане несподівано.
За прогнозом Клепача, Росію чекає соціальна криза, яку він порівняв із Лютневою революцією 1917 року та розпадом СРСР.
«До ситуації 1991 року в СРСР ми йшли довго й послідовно, і всі розуміли, що рухаємося до кризи, але не було фатальної неминучості в тому, щоб Союз розпався. Я вірю, що Росія не розвалиться, але в тому, що ми прийдемо до соціальної кризи, я майже впевнений. Економічно ми не рухнемо, але наше відставання буде зростати з усіма наслідками», — підсумував Клепач.
Попри позитивні звіти Росстату, реальна картина російської економіки свідчить про 18 тижнів безперервного падіння фондового ринку та провалені аукціони державних позик. Під питанням опиняється здатність держави, бізнесу та банків обслуговувати накопичені борги, що ставить під загрозу стабільність усієї фінансової системи.
Економіст Олексій Пластун у статті «Чому економіка Росії боїться серпня — пояснює економіст» аналізує, як падіння нафтопереробки після ударів дронів остаточно підриває нафтогазові доходи бюджету та які наслідки це матиме для банків, коли численні позичальники не зможуть повернути борги.