Саміт Коаліції охочих: Безпека України – після припинення вогню… Але ракети обіцяли! 05.09.2025 17:47 Укрінформ Зустріч продемонструвала прогрес у формуванні довгострокової підтримки України, але остаточна архітектура безпеки знову потребує деталізації
4 вересня у Парижі відбувся саміт «Коаліції охочих». Представники близько трьох десятків країн зібралися, щоб перейти від переговорів про підтримку до формування конкретної архітектури безпеки для України на наступні роки. Головним результатом зустрічі, яку вже можна вважати історичною, стало те, що гарантії безпеки для України отримали політичне схвалення. Вперше ідея можливої присутності іноземних військ на території України набула реальної форми, перетворившись на політичне рішення 26 держав. Однак за цим проривом стоїть багато питань: за яких умов, у якому форматі та за якої участі Сполучених Штатів діятиме цей механізм? Паризька зустріч дала рамкові відповіді, але остаточна конфігурація все ще допрацьовується.
Контури майбутньої безпеки: війська, зброя та санкції
Таким чином, ключовим рішенням саміту стала офіційна згода 26 країн-учасниць надати Україні гарантії безпеки, які можуть включати направлення військового контингенту або надання засобів для підтримки безпеки. Президент Франції Еммануель Макрон, який ініціював зустріч, наголосив, що союзні сили можуть бути присутніми в Україні «на суші, на морі чи в повітрі».
Однак є важливе застереження: розгортання цих сил планується лише після припинення вогню або мирної угоди. Війська не будуть розгорнуті на передовій, їхня мета — запобігти подальшій агресії з боку Росії та продемонструвати довгострокові зобов'язання щодо безпеки перед Україною. За попередніми оцінками, розмір європейської місії може становити від 25 до 30 тисяч солдатів.
Водночас, внесок кожної країни буде різним. Відомо, що Туреччина може відігравати провідну роль у забезпеченні безпеки на морі, а Велика Британія та Франція – на суші. До країн, готових направити своїх солдатів, також належать країни Північної Європи, країни Балтії, Нідерланди та Австралія. Інші, такі як Польща, могли б стати логістичним центром для західних сил стримування. Однак є й ті, хто зайняв обережну позицію: Німеччина все ще розглядає, а Італія відмовилася від безпосереднього розгортання військ.
Роль Сполучених Штатів у цьому будівництві залишається вирішальною, але ще не повністю визначеною. Внесок Вашингтона в гарантії безпеки має бути визначений протягом кількох тижнів. Президент Дональд Трамп, який приєднався до зустрічі через відеозв'язок, підтвердив, що не направлятиме американські війська до України, але висловив готовність надати повітряну підтримку. Американські чиновники повідомили європейським колегам, що Вашингтон може надати додаткові засоби протиповітряної оборони, допомогти у встановленні безпольотної зони, а також розвідувальне та спостережне обладнання.
Окрім військової складової, союзники домовилися посилити тиск на Росію. Члени коаліції заявили про готовність постачати Україні ракети далекого радіуса дії для посилення її обороноздатності. Президент Трамп у розмові з європейськими лідерами наполягав на необхідності припинити закупівлю російської нафти, яка фінансує війну, та чинити економічний тиск на Китай за підтримку російських військ. Ці заходи мають доповнити 19-й пакет санкцій, що готується Європейським Союзом, а також каральні кроки Японії.
Погляд Києва: сильна армія та правові гарантії
Українська сторона вітає рішення союзників, але наголошує на кількох принципових моментах. Президент Володимир Зеленський неодноразово наголошував, що центральним елементом гарантій безпеки є і буде сильна українська армія. Відповідно, будь-які домовленості мають передбачати подальше зміцнення Збройних Сил України шляхом постачання озброєння, фінансування, навчання та розвитку спільного виробництва озброєння.
Ключова вимога Києва — уникнути повторення помилок минулого, зокрема Будапештського меморандуму та Мінських угод. Тому Україна наполягає на юридично обов'язкових гарантіях безпеки, які мають бути ратифіковані парламентами країн-учасниць. «Усі партнери розуміють, що ми не хочемо і не приймаємо повторення Будапештського меморандуму», — сказав Зеленський, пояснюючи необхідність голосування в парламенті.
Щодо конкретних компонентів безпеки, президент зазначив, що Коаліція визначає, які країни братимуть участь у певному напрямку: «Хто на землі, хто може допомогти в небі, хто на морі, хто в кіберпросторі, хто не має власних сил, але може зробити фінансовий внесок». Він окремо повідомив про пропозицію, зроблену Дональду Трампу, щодо захисту українського неба в «новому форматі». Деталі цієї ініціативи не розголошуються, оскільки технічно вона залежить від Сполучених Штатів і потребує їхнього позитивного сигналу.
Важливим елементом гарантій, на думку української сторони, також є членство в Європейському Союзі, яке окремим пунктом зазначено як обов'язкова економічна, політична та геополітична гарантія. Водночас Зеленський скептично прокоментував нещодавнє «запрошення» від Володимира Путіна до Москви, яке, за його словами, передали американські партнери. Український лідер вважає це спробою затягнути час та свідченням небажання Кремля припиняти війну.
Голоси з-за лаштунків: «Губернатор Техасу» та справжнє стримування
На полях саміту було зроблено кілька важливих заяв, які доповнюють загальну картину. Генеральний секретар НАТО Марк Рютте різко відреагував на можливі заперечення Кремля щодо присутності іноземних військ в Україні. Він наголосив, що Росія не має права втручатися в рішення суверенної держави. «Чому нас має хвилювати, що Росія думає про війська в Україні? Це суверенна країна. Не їм (Росії, – ред.) вирішувати», – сказав Рютте. Він також закликав Захід не перебільшувати вплив російського диктатора: «Ми справді повинні перестати робити Путіна занадто могутнім. Він губернатор Техасу, нічого більше. Тож давайте не будемо сприймати це надто серйозно».
Цю точку зору поділяють лідери країн, що межують з Росією. Прем'єр-міністр Естонії Крістен Міхал зазначила, що «Росія не має права голосу щодо майбутнього України – або майбутнього Європи та НАТО». А президент Литви Гітанас Науседа наголосив, що «гарантії повинні забезпечити реальне стримування, а не бути черговим Будапештським меморандумом».
Прем'єр-міністр Великої Британії Кір Стармер також закликав до посилення тиску на Путіна, якому, за його словами, «не можна довіряти», і привітав готовність партнерів постачати Україні ракети великої дальності.
Оцінки аналітиків: від обережного оптимізму до плану «Б»
Експертна спільнота оцінює результати саміту здебільшого позитивно, хоча й з певною обережністю. Аналітики відзначають перехід від хаотичних заяв до структурованого планування.
Олександр Краєв, міжнародний експерт аналітичного центру «Українська призма», вважає, що результати саміту набагато кращі, ніж те, що було раніше.
«Бо раніше ми бачили повністю неорганізованих французів, які, хоча й висунули цю ініціативу з контингентом разом з британцями, потім просто постійно відхилялися від питання. Ми бачили британців, які постійно відчували нерішучість. Ми бачили німців, які одразу ж сказали, що не готові нічого робити… І ось ми нарешті чуємо про якісь результати».
На його думку, Коаліція нарешті перейшла від переговорів до чіткого плану, з яким можна працювати. Краєв також зазначає, що нинішня конфігурація ідеально вписується в концепцію, запропоновану Дональдом Трампом: мінімальна військова участь Сполучених Штатів, але максимальна дипломатична роль як людини, яка «об’єднала всіх». Це, з легкою іронією зазначає експерт, ідеальний варіант «для його Нобелівської премії миру». Водночас Краєв застерігає європейців від спроб «вирішити рівняння, яке не має рішення: Україна має перемогти, але Росія не повинна програти», оскільки це шлях до нового «Мінська» на набагато гірших умовах.
Тарас Жовтенко, експерт з міжнародної безпеки Фонду «Демократичні ініціативи», зі свого боку зазначає, що саміт формалізував рішення, які стали логічним продовженням попередніх кроків.
«Зараз прийнято остаточне політичне рішення: скільки країн фактично братимуть участь у розгортанні сил стримування, які ролі та зобов’язання кожна з них візьме на себе».
За його словами, зараз на рівні начальників генеральних штабів розпочнеться практична робота з визначення технічних деталей: які підрозділи будуть задіяні, як буде організовано логістику та командування, що, ймовірно, буде базуватися на командній структурі НАТО. Однак Жовтенко вказує на ключову проблему: чинний план передбачає розгортання сил лише після припинення вогню, чого наразі не передбачається.
«Тому Коаліції необхідно мати запасний план «Б»: можливість розгортання сил стримування ще до досягнення припинення вогню або початку мирних переговорів… Необхідно заздалегідь передбачити максимум сценаріїв: від відновлення активних бойових дій до їх розширення. Важливо чітко заявити, що має робити міжнародний контингент у разі загострення ситуації».
Висновок
Паризький саміт Коаліції охочих, безсумнівно, став кроком уперед. Він ознаменував перехід від декларацій до формування конкретного плану гарантування безпеки України. Рішення 26 країн надати військову підтримку, включаючи можливе розгортання контингенту, є потужним сигналом Кремлю про довгострокову рішучість Заходу. Однак попереду ще складний шлях до узгодження деталей: визначення ролі Сполучених Штатів, розробка правової бази та військово-технічне планування. І найголовніше, союзникам доведеться знайти відповідь на питання, що робити, якщо Росія продовжуватиме ігнорувати дипломатію, адже Україні потрібна безпека не в майбутньому, а зараз.
Фото: Офіс Президента
Макрон Париж Путін США Трамп Україна Війна Зеленський Війна з Росією Гарантії безпеки Стармер Коаліція охочих
Источник: www.ukrinform.ua
