Розвідка: Оновлений “Герань” поєднує боєголовку та ПЗРК.

Нова модифікація «Герані» одночасно несе бойову частину і ПЗРК – розвідка 12.01.2026 09:41 Укрінформ Головне розвідувальне управління Міністерства оборони України представило відомості про оновлену версію російського БпЛА «Герань-2», що має на озброєнні переносний зенітно-ракетний комплекс.

Як повідомляє Укрінформ, про це ГУР оголосило у Facebook.

У розділі «Засоби ураження» секції «Компоненти у зброї» ресурсу War&Sanctions розміщено інтерактивну схему, складові елементи й електронну компонентну базу безпілотного апарату «Герань-2» серії «Э», спорядженого переносним зенітно-ракетним комплексом.

У відповідь на результативну діяльність Повітряних сил Збройних сил України та армійської авіації з ліквідації БпЛА противник продовжує пристосовувати свої безпілотні платформи для знищення повітряних об’єктів.

Раніше ГУР інформувало про використання «Герані-2» з радянською ракетою класу «повітря–повітря» Р-60. Сьогодні оприлюднено подробиці нової компоновки дрона — тепер із ПЗРК «Верба» на борту.

Застосування цієї модифікації передбачає дистанційне керування дроном оператором в режимі реального часу. Для цього застосовується китайська оптична камера Honpho TS130C-01, встановлена в передній частині, а також mesh-модем Xingkay Tech XK-F358 (КНР).

У випадку виявлення повітряної цілі оператор поступово активує два сервоприводи: перший — приводить у дію хімічну акумуляторну батарею та балон азоту для охолодження головки самонаведення (ГСН) ПЗРК, другий — після охолодження ГСН до потрібної температури відкриває спеціально виготовлену захисну накладку. Кнопка пуску ракети зафіксована у постійно натиснутому положенні за допомогою кабельних хомутів, що забезпечує автоматичний запуск одразу після захоплення цілі головкою самонаведення.

Ключовою відмінністю даної версії від варіанту з ракетою Р-60 є наявність на самому дроні повноцінної основної бойової частини.

На дослідженому ГУР екземплярі встановлено термобаричну бойову частину ТББЧ-50М.

Отже, після відстрілу зенітної ракети БпЛА зберігає можливість виконувати своє головне ударне завдання. Націлювання також може здійснюватися оператором.

Перелік блоків і компонентів типовий для подібних БпЛА: контролер польоту, інерціальна навігаційна система, 12-канальна «комета», трекер на базі мікрокомпʼютера Raspberry і 3G/4G-модемів тощо.

В інерціальній навігаційній системі вперше помічено застосування нового 6-осьового інерціального модуля SCH1633-D0I виробництва Murata (Японія). Цей модуль було представлено в кінці 2024 року як рішення для цивільних автомобільних систем — автономного керування та передових систем допомоги водієві.

Держави походження решти електронної компонентної бази — США, КНР, Швейцарія, Тайвань, Японія, Німеччина та Великобританія. Повний список компонентів з маркуванням та фотоматеріалами доступний на порталі War&Sanctions.

Оприлюднення подібних відомостей спрямоване на викриття технологічних ланцюгів російської військової агресії та сприяння посиленню міжнародного санкційного впливу, зазначили в ГУР.

Як інформував Укрінформ, на початку 2026 року під час комбінованих повітряних атак проти України армія РФ вперше задіяла новий ударний безпілотний апарат «Герань-5».

Фото: ГУР

Безпілотник Розвідка Росія

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *