РЕБ: незримий захист з “коректного гамору” Звіт 25.02.2026 12:19 Укрінформ Журналісти Укрінформу відвідали підрозділ радіоелектронної боротьби
Чи траплялося, що слухаєте радіо і раптом сигнал пропадає, в ефірі чути тільки тріск, і ви починаєте шукати іншу частоту? Або їдете по навігатору, починається повітряна тривога – і ви замість Запоріжжя опиняєтесь десь… в Південній Америці?
Подібне відбувається і на передовій, лише “сигнал” розшукують ворожі безпілотники, а “маршрут” до міст прокладають керовані авіабомби. Підрозділи радіоелектронної боротьби прагнуть створити “гамір” та збити орієнтацію ворожому залізяччю.
НЕДООЦІНЕНИЙ НАПРЯМ
За чотири роки повномасштабної війни з підрозділами радіоелектронної боротьби ми співпрацюємо вперше. Командир роти РЕБ 260 бригади ТрО "Хортиця" з позивним «Манкі» зауважує, що загалом відношення до РЕБу змінилось лише рік тому.
Командир роти РЕБ 260 бригади ТрО "Хортиця" на позивний «Манкі»
– Цей сектор був недооцінений. Перевага була на боці БпЛА. І мало хто взагалі бажав та й бажає йти служити в структури радіоелектронної боротьби, – зазначає.
– Бо РЕБ – це непросто? – запитую.
– На початках непросто. Але чим більше ти з ним будеш взаємодіяти, тим краще будеш розуміти, – відповідає.
У цивільному житті він працював інженером-проектувальником на одному з підприємств «Укроборонпрому». До армії приєднався у 2024 році. Тоді йому запропонували пройти вишкіл за трьома напрямками: радіоелектронна розвідка (РЕР), радіоелектронна боротьба (РЕБ) та безпілотні літальні апарати (БпЛА). Усі вони взаємопов’язані. Військовий стверджує, що з розвитком великих дронів РЕБ можна буде закріплювати на них, але це в перспективі. Наразі підрозділи працюють з іншими комплексами придушення комунікації.
Модуль УМПК від авіабомби, що впала під впливом РЕБу
Один з них має назву «Буковель-ПП». Комплекс вітчизняний, невеликий за параметрами, його досить легко заховати. Радіус радіопридушення – 5 км. Він підходить і для захисту населених пунктів. Військовий зазначає: чим більше буде таких засобів, тим краще.
– Є командний пункт, який стежить за повітряним простором. Коли він виявляє літальний апарат, то дає наказ черговому на КСП, що його треба придушити. Радіоелектронна розвідка надає координати – частоти, ширину діапазону. З наявних засобів РЕБ вибирається той, що найкраще підходить для виконання даного завдання, – пояснює “Манкі”.
Українські військові біля модуля УМПК від авіабомби, що впала під впливом РЕБу
Якщо на початку повномасштабної війни всі дрони літали на ідентичних частотах і РЕБ міг створити умовно “мертву зону”, то зараз оператори дронів змінюють частоти, їх важко передбачити і, відповідно, нейтралізувати сигнал.
– Оператори дронів відчувають, що працює наш РЕБ, і переналаштовуються на іншу частоту. Наша задача – знайти цей новий канал і заглушити. Це робить розвідка, – говорить співрозмовник.
– Читала такий вислів, що РЕБ без РЕР – це фікція. Це правда?
– Так і є. Звичайно, можливо навмання вмикати засоби радіоелектронної боротьби, але результативною така праця не буде, – відповідає.
– Наприклад, артилерія знає, коли вони влучно відпрацювали, бо ціль знищена. А як ви розумієте, що добре спрацювали? – питаю.
– О, це надзвичайно велика проблема – довести результативність своєї роботи. Вона невидима. Ми не можемо впевнено стверджувати, що КАБ чи “Шахед” не долетів до об’єкта, бо ми попрацювали. Підтвердження відсутнє, хоча частково ми можемо знати з відеоперехоплень. Якщо ж супротивник запускає дрони на оптоволокні, то РЕБ проти них безсилі, на жаль. Він летить, і його не заглушити, – говорить.
Військовий визнає: зазвичай ніхто не дякує їм за службу.
Українські військові біля "Молнії"
ЗАВЕСТИ ВОРОГА В АФРИКУ
«Манкі» стверджує, що в супротивника РЕБ не просто потужний – він в рази сильніший, і це потрібно враховувати. Супротивник займався його розвитком тривалий час. Він має багато установок дальньої дії, які «б’ють» на 45 км, а також мають можливість придушити комунікацію на відстані 60-80 км.
– То як все ж таки цю битву РЕБів виграти? – запитую у бійця.
– Акцентом на середню дальність. Такі комплекси відносно недорогі, приблизно 400 тис. грн. Наша задача – створювати перешкоди, щоб ворожий оператор не міг перехопити частоти і хвилі. Тому чим більше засобів РЕБ буде, тим більше хвиль ми зможемо перехопити. Також має бути взаємодія із суміжними підрозділами, щоб ми мали можливість домовитися, хто яку хвилю перекриває. Ну і не варто забувати, що в небі є не тільки ворожі дрони, а й наші, – пояснює.
Зі слів командира роти, є два види придушення комунікації: шумове приглушення або підміна команди. Якщо говоримо про шумове, то це саме і буде, як у прикладі з радіо, коли ми прагнемо знайти потрібну хвилю, але замість того чуємо лише перешкоди. Так само і дрон намагається отримати інформацію від пульта керування, але шум, який створює РЕБ, її перекриває.
– Другий варіант – це, так би мовити, інтелектуальне приглушення або підміна команди. Тобто РЕБ надсилає дрону фальшиву команду. Коли це виходить, то паралізує дрон, і він або в штопор заходить, або падає. Підміна координат – це приглушення по навігації. Дрон «бачить», що його перекинуло, умовно, в Африку, і намагається прокласти новий маршрут, – пояснює боєць.
Авіабомба що не долетіла до цілі від дії українського РЕБу
НЕЗРИМИЙ ЩИТ
– Якби не РЕБ, як би виглядало сьогодні, наприклад, Запоріжжя? Адже ми часто спостерігаємо, що моніторингові канали пишуть про те, що супротивник скеровує на місто керовані авіаційні бомби, і досить часто вони падають на підльоті. Це ж результат діяльності таких підрозділів, як ваш?
– Так. Безсумнівно скажу, що без нас КАБи частіше досягали б міста, було б дуже багато руйнувань. РЕБ робить великий обсяг роботи насправді. Ми як щит, не меч. Коли відбуваються штурмові дії і вороги починають «розбирати» бліндажі наших бійців, то піхота кричить по рації «вмикайте придушення», щоб супротивник не міг результативно управляти своїми підрозділами. Наша задача прикривати, ми допомагаємо піхоті, льотчикам і всім іншим, – додає.
Хлопці, що займаються радіоелектронною боротьбою, мають по суті залізти до ворожих рацій так само, як штурмовики заходять на ворожі позиції. Зараз РЕБ потребує розробників. Всі чекають на революційні рішення, які б сприяли у битві технологій та дронів.
Бійці з підрозділів РЕБ знають, що є щитом, нехай і незримим. Вони усвідомлюють, що кожен втрачений борт супротивника – це також наслідок і їхньої роботи. І що піхоті було б в рази важче відбивати населені пункти “в тиші” – щоб перемогти на полі бою, потрібен “коректний гамір”.
Фото
Фото Укрінформу можливо придбати тут.
БПЛА Розвідка Військові Запоріжжя Війна з Росією РЕБ