Взаємні нищівні обстріли та атаки безпілотників збільшують кількість жертв серед цивільних людей, але не здатні примусити жодну зі сторін до політичної капітуляції.
Повітряна війна між Росією та Україною вступила у нову, значно смертоноснішу фазу. Обидві сторони активно розширюють свій арсенал засобів ураження в умовах дефіциту ефективних систем ППО, завдаючи взаємних нищівних ударів, що призводить до зростання руйнувань та збільшення кількості жертв серед цивільних людей, пише The Wall Street Journal.
Політична капітуляція
Москва робить ставку на те, що зможе зламати волю цивільного населення України та досягти прориву, який її сухопутній армії не вдалося здійснити на сході країни. Натомість Київ намагається паралізувати ключові галузі промисловості, які формують основу російської економіки, зокрема нафтопереробку та енергетику. Проте жодна зі сторін не близька до зламу, а війна стає дедалі безжальнішою, не наближаючись до свого завершення.
Росія вважає дипломатію вичерпаною та готує посилення ударів по Україні — Bloomberg
Військовий аналітик із Відня та очільник компанії Gady Consulting Франц-Штефан Гаді зазначив, що існує теорія, нібито страждання у поєднанні з виснаженням призводять до політичної капітуляції. За його словами, досвід з 2022 року, а також століття стратегічних бомбардувань до цього доводять: безперервні повітряні удари швидше загартовують суспільство, ніж ламають його, і в українських даних немає нічого, що вказувало б на зворотне. Це підтверджують і соціологічні опитування, які свідчать, що останніми місяцями українці стали ще більш категорично виступати проти будь-яких територіальних поступок Москві.
Тактика України
Через те, що від західних союзників надходить лише невелика кількість протиракетних перехоплювачів Patriot, Україна змушена розробляти альтернативні способи зриву російських ракетних атак.
Українські сили застосовують наступну тактику:
- Українські безпілотники знищують засоби ППО у сусідніх регіонах на півдні Росії.
- Це відкриває шлях для масштабніших операцій із ліквідації російських ракетних установок.
- Потенційно під удар потрапляють оперативно-тактичні ракетні комплекси «Іскандер-М» із відносно невеликою дальністю дії.
Військовий аналітик Роб Лі підкреслив, що якщо повітряний простір буде заповнений дронами, це може змусити ракетні установки укритися або відступити далі. На його думку, це не є стовідсотковим рішенням, але здатне суттєво ускладнити ситуацію для Росії.
Розрахунки Путіна
Заявлені цілі Києва полягають у наступному:
- Удар по ланцюжках військового постачання ворога.
- Перекриття експортних доходів, які фінансують військову машину Москви.
- Створення масштабних економічних потрясінь, щоб зробити війну відчутною для жителів Росії.
Проте більшість спостерігачів, які спеціалізуються на Росії, сумніваються, що невдоволення серед населення чи бізнес-еліти змусить Путіна погодитися на припинення вогню. Російський диктатор робить ставку на придушення незгоди та розраховує, що економіка РФ витримає ці потрясіння довше, ніж Україна.
Україна вдарила по об’єктах, з яких Росія атакує нашу територію — Зеленський
Експертка з питань Росії з Центру досліджень у сфері нерозповсюдження імені Джеймса Мартіна Ханна Нотте зауважила: «Наслідки кампанії ударів по далеких цілях для російського суспільства та економіки мають стати набагато серйознішими, щоб хоч якось вплинути на розрахунки Путіна». Вона додала, що хоча останнім часом деякі російські аналітики заявляли про неможливість досягнення військових цілей РФ в Україні, їхні думки були зумовлені не наслідками повітряних ударів, а занепокоєнням через відсутність прориву на лінії фронту.
Вирішальний фактор війни
За словами Франца-Штефана Гаді, вирішальним фактором у війні й надалі залишається чисельність особового складу. Зокрема, ключовим питанням є те, чи розпочне Путін у найближчі місяці широкомасштабну мобілізацію для посилення наземної операції.
Аналітик підсумував, що удари з великих відстаней — це те, чим займаються обидві сторони, оскільки це єдина сфера, де вони все ще можуть діяти, коли сухопутна війна зайшла в глухий кут. Такі атаки ставатимуть усе більш руйнівними, але вони не матимуть вирішального значення для фіналу війни.
Нагадаємо, що після атаки українського дрона в місті Кстово зупинив переробку нафти четвертий за величиною нафтопереробний завод Росії “Лукойл-Нижегороднефтеоргсинтез”.