Автор фото, Reuters
Підпис до фото,
Леонід Кучма називав Тоні Блера "щирим другом" своєї країни
Багато років тому Україна вже зверталась до Британії з проханням підтримати її прагнення до членства в ЄС, щоб сформувати бар'єр проти російських загроз.
Про це свідчать недавно оприлюднені документи британського Національного архіву.
- Тоні Блер пророкував Путіну місце за "головним столом" у світовій політиці
- Кучма: "Путін хотів знищити Україну, а отримає наше друге народження"
Згідно з документами, яким понад 20 років, тодішній президент України Леонід Кучма звернувся безпосередньо до тодішнього прем'єр-міністра Тоні Блера з проханням підтримати довгострокову мету України щодо "повномасштабної європейської та євроатлантичної інтеграції, включно з повноправним членством в ЄС".
Спеціальний радник Блера у Європі сказав йому тоді, що Київ хоче "особливих відносин… якби ми тільки виявляли більше інтересу", йдеться в записах Блера часів його прем'єрства.
Минулого року ЄС нарешті надав Україні статус кандидата. Водночас країни-члени НАТО заявили, що Україна може приєднатися до військового альянсу, "коли союзники домовляться і будуть виконані умови", але не назвали жодних термінів.
Кучма вперше заявив про намір України вступити до ЄС 1998 року, але тоді Німеччина і Франція ентузіазму з цього приводу не виявили. Одним з найбільших каменів спотикання стало те, що Україна була охоплена корупцією, а її бізнесом керували олігархи.
Однак, попри свою прозахідну позицію, уряд Кучми й сам був заплямований. Його пов'язували з жахливим вбивством у 2000 році журналіста Георгія Гонгадзе, який був одним з найзапекліших публічних критиків тодішнього українського лідера. Сам Кучма завжди заперечував свою причетність до його смерті.
Згідно з нещодавно оприлюдненими документами, Роджер Ліддл, який був радником Блера з питань Європи, казав, що негайне членство України в ЄС чи НАТО є малоймовірним, але закликав прем'єра до більшої активності.
Після переговорів 2001 року в Криму, за 13 років до російської анексії півострова, він написав британському прем'єр-міністру: "Зміцнення хиткої демократії й економіки України підвищує стабільність на майбутніх східних кордонах ЄС та діє як грізний бар'єр для будь-якого відродження російського імперіалізму в країнах Заходу".
Ліддл також вказував на те, що українці були "пригнічені… тим, що більша частина Європи й нова адміністрація США не враховують їхні інтереси".
Того ж року президентом США став Джордж Буш-молодший. Він добре ставився до Володимира Путіна і вважав його "дуже прямим лідером, який заслуговує на довіру".
Крім того, 11 вересня 2001 стався найбільший в історії США теракт – нападники-смертники захопили американські пасажирські літаки і врізалися у два хмарочоси Нью-Йорка, вбивши тисячі людей.
Напади планувала з Афганістану ісламістська екстремістська мережа "Аль-Каїда". Тому США потребували підтримки Росії для продовження військової кампанії в Афганістані.
Автор фото, SERGEI SUPINSKY/AFP via Getty Images
Підпис до фото,
Леонід Кучма неодноразово наполягав на членстві в ЄС. На цьому фото – він з тодішнім комісаром ЄС з міжнародних відносин Крісом Паттеном
Професорка Бірмінгемського університету Катерина Волчук вважає, що до 2001 року британське керівництво мало переймалось майбутніми планами Росії щодо України, оскільки президент Путін "тоді прагнув євроатлантичного членства".
Однак після чергових переговорів з українцями Роджер Ліддл дійшов такого висновку: "Ми занадто райдужно дивимося на Путіна (який, на їхню думку, є розумним, поважним політичним діячем, але аж ніяк не демократичним героєм). І ми відштовхуємо Україну".
- Чого боїться Путін?
- Байден: Путін – "раціональний гравець", але прорахувався перед вторгненням в Україну
Професорка Волчук стверджує, що президент Кучма та його оточення інстинктивно були налаштовані проєвропейськи: "Вони знали, що не можуть довіряти Путіну і Росії, але Кучма був заручником системи, якою сам керував".
Архівні документи також свідчать про підтримку позиції України з боку тодішнього посла Британії у Києві Роланда Сміта. Він застерігав проти пропозиції тодішнього міністра закордонних справ Британії Джека Стро надати Україні "особливий статус сусіда", який ЄС планувала запровадити також для Білорусії та Молдови.
Роланд Сміт поцікавився, чому з'явився план, спрямований на те, щоб позбавити Україну шансу на повноправне членство в ЄС: "Тому, що Україна надто велика? Чи тому, що ми вважаємо, що Україна має повернутися до зони впливу Росії?"
Він також запитав, чому цей план відрізняється від того, який запропонували Болгарії та Румунії, які зрештою приєдналися до ЄС у 2007 році.
Пізніше в Україні почалися події, які сьогодні називають "Майданами" – першим та другим.
Обидва Майдани вилилися в масові акції, спрямовані проти чинної влади. Обидва закінчилися фактичною перемогою мітингувальників.
2004 року протести проти фальсифікації другого туру президентських виборів привели на посаду Віктора Ющенка.
2014-го вимоги мітингувальників наростали вже під час протесту: в результаті Євромайдану Україна не лише підписала Угоду про асоціацію з Євросоюзом, а й змінила президента.
