
Росія могла цілеспрямовано дозволити ракеті потрапити на територію Польщі, аби протестувати реакцію Північноатлантичного альянсу та збільшити напругу серед союзників України.
Таку думку в бесіді з Укрінформом висловив Анатолій Храпчинський, директор з розвитку оборонного підприємства та офіцер Повітряних сил у резерві.
«Російська Федерація продовжить створювати подібні ситуації для перевірки стійкості НАТО. Будемо спостерігати, якою буде реакція, чи будуть наслідки, і чи готові союзники нарощувати підтримку для України», — зазначив Храпчинський.
На його переконання, враховуючи нещодавні складні взаємини між Україною та Польщею, такі кроки Росії могли бути зумисними.
«На мою думку, ці дії були спланованими з боку Російської Федерації, щоб здійснити чергове тестування взаємодії Європи та НАТО стосовно України», — зауважив фахівець.
Храпчинський підкреслив, що наслідки агресії Росії дедалі частіше виходять за межі України. Він навів приклад нещодавнього інциденту з порушенням повітряного простору Румунії, коли країні довелося піднімати винищувачі для перехоплення російських безпілотників.
«Країни, які мають спільний кордон з Україною, повинні усвідомлювати, що наслідки війни можуть стосуватися і їх», — наголосив він.
За словами офіцера, ці випадки ще раз підтверджують необхідність формування єдиної, комплексної системи протиповітряної оборони для європейських держав. Така система дозволила б більш ефективно реагувати на повітряні загрози та краще координувати спільні дії союзників.
Оцінюючи останню масштабну атаку РФ на Україну, Храпчинський зазначив, що російські війська намагалися виснажити систему протиповітряної оборони Київщини, щоб згодом здійснити удари по західних регіонах України.
«Ворог тривалий час намагався вивести з ладу протиповітряну оборону Київщини, розраховуючи, що ми змушені будемо перекинути всі наявні засоби до центральної частини України, а потім не зможемо ефективно протидіяти ударам по Вінницькій, Львівській чи Тернопільській областях», — пояснив він.
Експерт наголосив, що українська протиповітряна оборона продемонструвала високу результативність у протидії крилатим ракетам та ударним безпілотникам, проте проблема протидії балістичним ракетам залишається актуальною.
«Росія активно використовує не лише балістичні ракети, а й ракети зі схожою траєкторією польоту, зокрема "Циркони", а також модернізовані ракети С-300», — констатував Храпчинський.
За його словами, саме тому Україна продовжує співпрацювати з партнерами над збільшенням поставок ракет для систем Patriot, оскільки це залишається одним із ключових елементів захисту українського неба.
Як інформував Укрінформ, голова уряду Польщі Дональд Туск підтвердив, що під час масштабної ракетної атаки Росії на Україну у ніч на 30 липня одна з російських крилатих ракет Х-101 перетнула повітряний простір Польщі та впала приблизно за 50 кілометрів від Любліна.
Польща Війна Війна з Росією Ракетна атака
