Атака «Рубежем»: Росія намагається переламати Захід в небі України 21.11.2024 15:53 Укрінформ Атака міжконтинентальною ракетою почала новий етап війни у нас, але мала налякати Захід. У партнерів є відповідна ППО. Але чи дадуть її нам…
У ніч на 21 листопада знову по Україні відбулася ракетна атака. РФ запустила по Україні міжконтинентальну балістичну ракету (ймовірно, «Рубіж»), один «Кинджал» та сім крилатих ракет Х-101. Близько 10 ранку про це повідомили Повітряні сили. ППО знищила шість ракет Х-101, інші прилетіли без суттєвих наслідків. Точніше, внаслідок атаки на Дніпро пошкоджений центр реабілітації для людей з інвалідністю, частково зруйнована котельня, вибиті вікна, розповіли в ОВА. «Усі характеристики, як і в міжконтинентальної балістичної. Продовжуються експертизи», – прокоментував подію Володимир Зеленський.
У Дніпрі в результаті російського удару пошкоджена будівля центру реабілітації людей з інвалідністю. Фото Миколи М’якшикова / Укрінформ.
Це все – на тлі дозволу адміністрації президента Байдена атакувати територію РФ вглиб ракетами ATACAMS та прийняття нової ядерної доктрини у Росії. Відбувається чи то геополітичне підвищення ставок, чи то випробування одне одного на міць. Укрінформ запитав експертів, чим принципово відмінна й небезпечна ракета «Рубіж» і чи буде реальна ескалація після усіх гучних заяв.
Підвищення ставок на очах у західної «публіки»
Ракета РС-26 «Рубеж» призначена для завдавання ядерних ударів. Точної інформації про її характеристики немає – вона вважається копією радянської ракети РСД-10 «Піонер», знищеної за договором про ракети середньої й малої дальності (в 90-х роках). Розробка мала високий ступінь секретності саме через те, що Росія порушувала цей договір. Вважається, що РС-26 «Рубеж» створена на базі двох ступенів «Тополь-М» (стратегічний ядерний комплекс) – навряд у РФ пішли б іншим шляхом, пише військовий портал Defence Express. Доволі вірогідно, стартова вага ракети – в межах 40-50 тонн, дальність до 6000 км, оснащення у вигляді чотирьох роздільних бойових блоків потужністю 0,3 Мт кожен, аналогічні тим, які використовуються у РС-24 «Ярс». Вважається, що він може бути оснащений гіперзвуковим плануючим блоком типу «Авангард». Й у РФ є всі можливості для того, щоб доволі швидко розгорнути виробництво балістичних ракет середньої дальності РС-26 «Рубеж» на вже існуючих технологічних лініях, ланцюгах постачання та рішень.
«Застосування такої ракети – це буде реально підняттям уже ставок й у протистоянні з Європою, зі Сполученими Штатами насамперед, тому що це вже натяк, що «зараз ми використовуємо ракету, яка фактично призначена для ударів і по Європі». Бо шість тисяч кілометрів – це дальність, яка дозволяє вже бити по Європі гарантовано, навіть по США, по інших регіонах і по Азійсько-Тихоокеанському регіону», – пояснював директор New Geopolitics Research Network, заступник директора Центру досліджень армії Михайло Самусь в ефірі Radio NV. І якщо ця ракета застосована по території України, то це стане переходом на інший рівень протистояння.
Ілюстративне фото Defense Express
Усі заяви і події попередніх днів – психологічний тиск РФ на уряди західних держав, говорить Володимир Воля, політолог та експерт-міжнародник. Як прямий, так і через внутрішньо-політичні процеси в країнах Заходу (особливо в тих, де триває виборчий процес). «Передусім – на команду Дональда Трампа, щоб не планували якісно чи кількісно піднімати рівень підтримки України», – говорить він. Мотиви зрозумілі: досі Росія мала можливість в односторонньому порядку застосовувати далекобійні ракети і бажала б зберегти цю військову перевагу. А положення нової ядерної доктрини мали б обмежити застосування Україною не тільки ракет західного виробництва, а й її власного озброєння, здатного вражати цілі на території РФ, пояснює Воля. Щоб добитися цього, Росія залякує уряди, політиків західних держав. «Це новий якісний етап протистояння, але не останній. РФ може ще застосувати тактичну ядерну зброю малої потужності, якщо побачить, що її удари міжконтинентальними балістичними ракетами не зупиняють союзників України», – вважає політолог. А сьогоднішній удар по Дніпру, на його думку – це помста Штатам і особисто Джо Байдену. Такий спосіб боротьби з Америкою обрала Росія – бити по Україні, не маючи можливості уразити жодну ціль на території Штатів чи хоча б їх посольство в Києві (вважалося б приводом для оголошення війни). Хоча Марія Захарова, речниця МЗС Росії, якраз сьогодні заявила, що американська база ППО в Польщі «давно увійшла в число пріоритетних цілей для потенційного враження російськими військами», повідомив ТАСС.
Наразі контроль над ескалацією у війні зберігається за РФ і вона демонструє, що готова підвищувати ставки, говорить Микола Капітоненко, доцент Інституту міжнародних відносин КНУ ім. Т. Шевченка. Момент для цього зручний – всі очікують, яку стратегію обере Дональд Трамп стосовно російсько-української війни. Якщо захоче влаштувати переговори – Росія хоче вийти на них з максимально вигідною позицією. «Для цього треба демонструвати, що перевага на її боці і що на будь-які кроки з боку Заходу в РФ можуть відповісти не менш переконливо, – пояснює експерт з міжнародних відносин. – Коли мова зайшла про дозвіл бити по російській території західними ракетами (хоч це було рішення, не здатне істотно змінити ситуацію на полі бою), це вимагало реакції від росіян і вони, гадаю, хотіли показати, що реагувати мають чим».
Реакція Заходу – збивати чи забути?
Тепер усе впирається в реакцію західних урядів. «Невдовзі відбудеться офіційна передача влади в США і в Росії сподіваються підіграти затятим трампістам, що виступають за припинення війни будь що, – міркує політолог. – Є намір підштовхнути до переговорів, які закінчаться, звісно, нічим, та час буде втрачено». А розрахунок цілком може бути такий, що висунуть умову на час проведення переговорів, скажімо, припинити військову допомогу США Україні. «Було б правильно з боку західних держав після сьогоднішнього удару, коли технічні експерти підтвердять цей факт, щоб деякі ядерні західні держави зробили спільну заяву щодо планів протидії таким ударам, – говорить Володимир Воля. – Сподіваюсь, таке рішення буде». Скажімо, щодо задіяння країнами-членами НАТО власних засобів збиття міжконтинентальних балістичних ракет. Оскільки члени НАТО мусять погоджувати свої дії, що стосуються третіх держав, а Угорщина чи Словаччина, ймовірно, такі рішення блокуватимуть, деяким державам варто було б, на думку експерта, проігнорувати цей момент консенсусу й у форматі винятку зробити заяву щодо застосування своїх систем протиракетної оборони, якщо «Рубежі» летітимуть ще.
Зрештою, хто знатиме, в який момент росіяни запустять саме ядерну версію ракети? Виключати повністю таку ймовірність не можна, вважає Капітоненко. «Застосування ядерної зброї – серйозний ризикований крок з високою ціною, але анексувавши Крим і почавши вторгнення в 2022 році росіяни довели, що здатні на такі рішення, – говорить експерт з міжнародних відносин. – Вважаю, ризик ядерної ескалації – до 10% ймовірності». Невідомо ж достеменно, як оцінює ситуацію російське керівництво, зауважує Микола Капітоненко, але там давно йдуть розмови, що необхідно повернути світові серйозніше ставлення, повагу до ядерної зброї і страх перед нею. На цих розмовах і була змінена ядерна доктрина. «Думаю, Путін демонструє рішучість зробити цей крок, якщо Захід відійде від поточної стратегії і створить ризики для ситуації на війні, яку, гадаю, росіяни оцінюють як успішну для себе».
Але Росія вже перейшла межі не лише у військовому протистоянні з Україною, але й у відносинах з Заходом. «Цей російський акт залякування потребує реагування на рівні заяв про стратегічні наміри», – впевнений Воля. На думку ж Миколи Капітоненка, західні партнери все-таки продовжать політику спроб знизити ризики для себе.
А чи злякається Дональд Трамп, на якого й була здебільшого розрахована уся вистава? Нещодавньою масованою атакою, прийняттям нової ядерної доктрини та ударом «Рубежем» Росія заочно відповіла на всі можливі варіанти мирного плану Трампа, озвучені його радниками та консультантами. «Відповіла повторенням ультимативних вимог і ляпасами на наміри заморозити конфлікт, змусити її до територіальних компромісів, – говорить політолог. – Та не знаю, яке саме розуміння честі, гідності й величі Америки переможе особисто у Трампа та його команди». «Ми не знаємо контурів загального підходу Трампа до ситуації, але це досвідчений політик і йому треба буде подивитись, наскільки реалістично те, що він планував стосовно російсько-української війни», – вважає Капітоненко.
Новий виклик – потрібна нова протидія
РС-26 «Рубеж»
Наскільки небезпечна сама по собі ракета РС-26 «Рубеж» навіть з конвенційним зарядом? Час підльоту з полігону «Капустін яр» в Астраханській області до Дніпра склав менше 5 хвилин. Бойова частина – тонна 200 кг, у ракети Х-22 – тонна. В ядерній версії ракети боєголовка розділяється на 4 частини, кожна з яких б’є по своїй цілі, розповідає авіаційний експерт Костянтин Криволап. Триступенева ракета злітає і виходить у високі шари атмосфери на висоту 100-200 км (як не більше), і в якийсь момент її падіння має відбуватися розділення бойової частини. «Ідея така, що кожна головка запрограмована на свою ціль і має спецелементи, щоб подавляти ППО ворога, – розповідає експерт. – Оця система розділення головки і спрямування на ціль – оце головне і маловідоме в «Рубежі»». За словами Криволапа, розробка Московського інституту теплотехніки у 2018 році відклалася під сукно – зусилля кинули на «Іскандери» та «Калібри», але у 2023-му її вирішили таки завершити. А тепер – продемонструвати свої спроможності вдарити хоч і по Парижу. А для початку – по Дніпру. «Ціль була не важлива, хотіли показати – цього разу звичайним зарядом, а наступного вдаримо ядеркою», – міркує експерт.
І навіть без ядерного заряду «Рубеж» небезпечніший навіть «Кинджала». Вага «Кинджала» – близько 4 тонн, а весь «Рубеж» – 50, і важливе питання – куди діваються ступені ракети, що відділяються в польоті. Patriot таку «бандуру» не зіб’є – маса його ракети всього 912 кг. «Він вражає кінетично, влучаючи фізично в ціль і руйнуючи її, – пояснює пан Костянтин. – Хіба що коли боєголовка розділиться на 4 частини по 300 кг кожна: американський комплекс може одночасно 12 цілей збити». Все залежатиме від траєкторії їх польоту, а вона невідома (ймовірно – вертикальне падіння, вважає Криволап). Хоча є також думки, що цю ракету потрібно збивати до того, як вона розкрилася і скинула бойові блоки. Судячи з відео удару в Дніпрі, їх було аж 6. Чи можливо збивати сам носій до того, як були випущені з нього ракети — не відомо. Очевидно, що це абсолютно новий рівень протиракетної оборони.
За словами авіаційного експерта, проти «Рубежів» можна пробувати застосувати інші американські протиракетні комплекси, розроблені саме для збиття міжконтинентальних балістичних ракет – THAAD (протиракетний комплекс рухомого наземного базування для висотного заатмосферного перехоплення) або AEGIS (багатофункціональна система протиракетної оборони). Щоправда, вони на складах так просто не стоять – унікальні. Але і виклики безпрецедентні. «Росіяни показують, що здатні працювати з такими серйозними ракетами – мовляв, готуйтеся. Звичайної занепокоєності від світової спільноти буде замало – нам треба, щоб дали як мінімум THAAD та ракети SM-6 (загоризонтна двоступенева зенітна ракета класу «поверхня-повітря»)», – каже Костянтин Криволап.
Перше фото ілюстративне
Дніпро Ракета Росія Балістичне озброєння Повітряна атака
Источник: www.ukrinform.ua
