Роботизація війська: як змінюється сучасна війна на суходолі Репортаж 15.04.2026 08:00 Укрінформ Військові 123 бригади Сил територіальної оборони пристосовують наземні роботизовані системи до нагальних потреб передової
За декілька останніх років бойові дії на землі докорінно трансформувалися.
Вдосконалення розвідувальних і бойових БПЛА зумовило значне збільшення kill-зони – прифронтової території, що перебуває під активним обстрілом. Це унеможливило таємне пересування підрозділів та ускладнило їхнє забезпечення, проте сприяло розвитку наземних роботизованих систем (НРС). Вони виконують функції вогневої підтримки, доставки на передову всього необхідного, евакуації поранених і полеглих, зберігаючи при цьому життя особового складу.
НРС швидко набувають поширення в Збройних Силах України. 1 січня 2026 року у складі 123 бригади Сил ТрО ЗСУ було сформовано перший батальйон безпілотних комплексів. Однак, як і будь-які інновації, НРС потребують адаптації до конкретних завдань. Тому особовий склад підрозділу витрачає багато часу на полігоні, перевіряючи озброєння та вдосконалюючи вміння.
На одному з таких тренувальних стрільб побувала кореспондентка Укрінформу.
50 ДІБ ДЛЯ ОСНОВНИХ НАВИЧОК
Щойно ми з колегами з відділу зв’язків з громадськістю бригади прибули на полігон, пролунав сигнал про ракетну загрозу. Тому негайно спускаємося в укриття. Там саме відбувається навчання з початкової загальновійськової підготовки (ПЗВП). Здалеку чуємо аплодисменти та радісні вигуки – це одного з новобранців привітали з Днем народження і навіть подарували торт.
З дозволу командира розмовляю з одним із військовослужбовців. Це 30-річний Леонід, ще не має позивного – приєднався до бригади лише три тижні тому, звернувшись до центру рекрутингу. У цивільному житті працював водієм-далекобійником. Вдома на нього чекають дружина і п’ятирічний син.
«Я особисто обрав собі військову спеціалізацію – буду водієм екіпажу в підрозділі безпілотних систем. Зараз проходимо ПЗВП. Нелегко, але мені все подобається. Тут налагоджена дисципліна, інструктори хоч і суворі, але дуже толерантні. Якщо щось не зрозуміло – пояснять декілька разів. Дуже добре годують – м’ясо тричі на день, салати, соки, йогурти та інше», – розповідає.
Леонід
До розмови приєдналася офіцерка пресслужби відділу комунікацій 123 бригади Сил ТрО Ірина Воронцова. Вона зазначила, що ПЗВП новоприбулих проводять досвідчені інструктори, які мають бойовий досвід, багато хто з них отримав поранення. Вони готують гідну заміну. Базова підготовка триває 50 днів, новобранців ознайомлюють із різними напрямками діяльності та спеціальностями, наявними в бригаді: це і діловодство, і фінансова робота, і логістика, і багато іншого.
Слід розуміти, продовжує офіцерка пресслужби, що за кожною бойовою одиницею стоїть сім, а іноді й більше служб, які мають забезпечити бійця обмундируванням, харчуванням, озброєнням, навчити військовослужбовця, щоб він був повністю готовий до виконання бойових завдань. Після отримання базових навичок людина вирішує, де вона зможе найкраще себе проявити, що їй найбільше до вподоби.
«Хочу також зазначити: той, хто потрапляє до війська, бо його десь на вулиці зустрів ТЦК та СП, має обмежений вибір. Як правило, він іде туди, де найбільша нестача особового складу. Якщо ж ти вмотивований і сам звернувся до рекрутингового центру, то матимеш широкий спектр спеціальностей», – каже пані Ірина.
КРОК ДО ВІЙНИ МАЙБУТНЬОГО
Оголошено відбій повітряної тривоги і ми вирушаємо на майданчик, де проводять пробні стрільби військовослужбовці батальйону безпілотних систем.
«У нашому підрозділі зібраний кістяк із людей, які служать з 2022 року. Сьогодні ми проводимо навчальні стрільби з НРС для вдосконалення навичок – пристрілюємо зброю, що використовується на безпілотних наземних комплексах. Намагаємося, щоб нова техніка ідеально відповідала для виконання тих завдань, які поставлені перед бойовим підрозділом», – розповідає заступник командира роти з позивним «Тренер».
«Тренер»
Він підкреслює, що використання безпілотників зберігає життя наших військових. Адже НРС здатний замінити людину при виконанні досить широкого спектра бойових завдань. А чим менше бійців безпосередньо на «нулі», тим менші втрати. Крім того, евакуаційні дрони здатні пересуватися місцевістю зі складним рельєфом, де звичайний транспорт не проїде.
Заступник командира роти до повномасштабного вторгнення був професійним тренером з кросфіту (системи загальної фізичної підготовки, яка поєднує елементи кардіо, гімнастики та важкої атлетики, – ред.), до тероборони приєднався вже 25 лютого 2022 року, оскільки усвідомлював, що необхідно захищати свою країну. Вдома на нього чекає сім’я, бачаться рідко, але про демобілізацію навіть не думає. Заявляє, що поки війна не закінчиться – буде служити. При цьому не приховує, що відчуває певне розчарування через те, що для багатьох цивільних війна нібито вже минула. Тому сподівається на більшу єдність і підтримку суспільства, як це було у 2022 році.
Олександр, позивний Полєно
Поки інші бійці готуються до стрільб, знайомлюся з Олександром з позивним «Полєно», він командир взводу безпілотних наземних комплексів першого батальйону безпілотних систем. За його словами, сьогодні на озброєнні бригади є кілька моделей НРС. Серед них «Лють» та «TerMIT». Саме з ними зараз і працює особовий склад його підрозділу.
«Наш розвідувально-ударний наземний роботизований комплекс (РУНРК) «Лють» обладнаний модулем з кулеметом калібру 7,62 мм, а багатоцільовий TerMIT – 40-мм гранатометом. Наше сьогоднішнє завдання – досягти максимально точного влучання з використанням прицілу відеокамери. Коли ми це опануємо, то зможемо ефективно використовувати ці НРС для вогневої підтримки. Крім того, на наш взвод покладено ще декілька завдань. Серед них – мінування, під час якого ми використовуємо ті ж самі «TerMITи», тільки дещо в іншій комплектації. Ще ми займаємося розмінуванням і для цього також є відповідні засоби. І це лише ті функції, які виконує наш взвод. Крім того, у нашій роті є ще взводи вогневої підтримки та евакуаційно-логістичний. Тобто наші НРС здатні виконувати широкий спектр завдань», – розповідає військовий.
Олександр з Миколаєва й у цивільному житті протягом 15 років був менеджером з продажу. У ЗСУ з 26 лютого 2022 року, брав участь у багатьох боях. На питання про мотивацію, коли йшов у перші ж дні війни до війська, відповідає: «Тоді не було іншого варіанту, адже ворог вже досяг Херсона. А я дуже не хочу, щоб він зі своїм «руським миром» прийшов у мій дім. Тому я одразу звернувся до ТЦК, але мене не прийняли. Тож приєднався до ТрО».
Командир взводу підкреслює, що безпілотні наземні системи – це ще дуже молодий напрямок, який почав розвиватися відносно нещодавно. На його думку, сьогодні НРС – це щось на кшталт того, чим у Першу світову був звичайний кулемет. Адже у ті часи також багато хто сумнівався в його необхідності та підраховував, скільки той використовує «зайвих» набоїв. Щось схоже іноді ще спостерігається і щодо НРС.
«Але разом із тим вже є усвідомлення, що НРС – це, з одного боку, технологічна річ, що вимагає певних навичок, а з іншого – наступний етап еволюції навіть у порівнянні зі вже звичними ударними БПЛА типу FPV. У той же час, в елементах керування цими системами є багато спільного. Кістяк нашого підрозділу – це хлопці, які вже воювали FPV-дронами і можуть порівняти цю техніку», – стверджує мій співрозмовник.
Він додає, що використання НРС має певні особливості. Якщо евакуаційно-логістичні можуть самостійно виконувати свої задачі, то ударні краще використовувати спільно з іншими безпілотниками та піхотними підрозділами. Тоді при правильно організованій взаємодії ефективність і тих, й інших значно зросте. Зокрема, можна досягати кращих результатів під час ведення наступальних боїв.
«TERMIT» ВЛУЧАЄ В ЦІЛЬ
Під час нашої розмови лунає гучний постріл – це бійці тестують багатоцільовий «TerMIT». Чути радісні вигуки: «Граната влучила в ціль». Але попри високу точність, пробні стрільби вказують і на напрямки, які потребують доопрацювання.
Позивний Вишня
Знайомлюся з молодим бійцем Микитою з позивним «Вишня». Це 25-річний технік взводу НРС. Також приєднався до бригади з перших днів великої війни зовсім ще юнаком, брав участь у бойових діях. У цивільному житті був електромеханіком, тому цілком логічно, що зараз займається модернізацією наземних безпілотних систем.
«Справа в тому, що роботи, які надходять з виробництва, не повністю адаптовані до виконання тих завдань, які перед нами поставлені. Тому ми їх трохи удосконалюємо. Найчастіше додаємо канали зв’язку – старлінк як основний, і аварійний – аналоговий, збільшуємо запас ходу, встановлюючи додаткові акумулятори», – розповідає «Вишня».
Крім того, за його словами, вони працюють з тими НРС, які вже брали участь у бойових діях. Найпершими у них зношуються гусениці, також потребує заміни система зв’язку. Ремонти невеликі, але їх чимало, додає він.
«Для доставки провізії, БК, поранених та 200-х ми використовуємо логістичні НРС «Воля-Е». Вони прості та надійні й дуже добре себе зарекомендували в реальних бойових умовах», – ділиться військовослужбовець.
Фахівці запевняють, що на сьогодні НРС вже мають достатньо надійні системи управління. Тому з боку противника найбільш ефективним методом боротьби з ними є фізичне знищення, оскільки придушення засобами РЕБ практично не діє, тому що наші наземні безпілотники мають декілька каналів зв’язку. Перший – це супутниковий інтернет, другий, резервний, – через ретранслятор. І ворог може дуже довго думати, щоб вгадати, на якій частоті вони працюють.
ЯК ПІДГОТУВАТИ КВАЛІФІКОВАНОГО ОПЕРАТОРА ДРОНА
Варто зазначити, що НРС стає справжньою зброєю лише тоді, коли ним керує добре підготовлений екіпаж. Стати вмілим оператором НРС зовсім не просто: потрібно мати відповідні якості та вміти сприймати інформацію. За словами командира взводу, при відборі кандидатів на цю спеціальність вони керуються низкою необхідних критеріїв.
«НРС – це сучасна зброя і підхід як до неї, так і до навчання оператора, повинен бути системним. Якщо в людини немає базових навичок і знань, наприклад, з фізики, підготувати кваліфікованого оператора дрона буде неможливо. Тактичне застосування НРС вимагає навіть кращої підготовки операторів у порівнянні з керуванням тими ж FPV-дронами. Адже тут потрібно вміти досягати дуже чіткої взаємодії з іншими підрозділами. І не кожен успішний оператор БПЛА здатний впоратися з таким завданням», – говорить Олександр.
Наприклад, якщо мова йде про логістичний дрон, то його пілот повинен мати ще й розвинені комунікативні навички для спілкування з іншими службами. Адже необхідно вчасно і чітко передати інформацію про пересування цього конкретного безпілотника. А якщо це ударний наземний НРС, то складність цієї комунікації ще більше зростає, продовжує він.
Валентин із позивним «Грузин»
Поруч бійці працюють над ще одним зразком дистанційно керованої зброї. Один з них – Валентин з позивним «Грузин». Він теж тут ще з 25 лютого 2022 року. До війни працював у сфері ІТ, але покинув перспективну роботу. Спочатку був піхотинцем, розвідником, а згодом перейшов до підрозділу розвідувальних та ударних дронів. Захищав Миколаїв, воював на Донецькому, Запорізькому, Дніпропетровському та Херсонському напрямках.
«Зараз ми тестуємо і проводимо пристрілку бойового модуля «Wolly», який можна встановлювати як на платформу НРС, так і безпосередньо на позицію за допомогою триноги. Він включає саму зброю та камеру спостереження. Ним можна керувати дистанційно, завдяки кабелю. Таким чином, боєць може вести вогонь, перебуваючи в укритті на значній відстані від лінії зіткнення. Також ми працюємо з НРС, який схожий на «TerMIT». Там гусенична база і модульна система. Тобто, на нього можна встановлювати різні варіанти озброєння», – стверджує Валентин і додає, що їхній підрозділ використовує кулемет «Браунінг». Цей робот може долати значні відстані та повертатися назад».
ВАЖЛИВО РЕАГУВАТИ НА ВИКЛИКИ ФРОНТУ
Військові експерти наголошують, що для успіху в сучасній технологічній війні важливо підтримувати постійний ефективний зв’язок між військовими, які є безпосередніми користувачами техніки, її розробниками та виробниками. У 123 бригаді цей зв’язок налагоджений на високому рівні, тому її бійці вдячні виробникам, які приїздять до них, допомагають освоювати та налаштовувати НРС.
«Якщо, наприклад, взяти розвідувально-ударний наземний комплекс «Лють», то він створений декілька років тому, і на момент надходження до нашої бригади вже дещо застарів, адже ситуація на фронті змінилася. Зокрема, прифронтова зона, що прострілюється, збільшилася. Тому робот потребував модифікації, яку виконали на заводі. Але деякі речі ми робимо самі, залежно від власних потреб. При цьому орієнтуємося на ту ділянку лінії фронту, яку займали до цього», – наголошує Олександр.
Він також додає, що коли йдеться про саме цей дрон, то здається, що виробник навмисно залишив можливість для імпровізації при подальшому удосконаленні.
Один із підрозділів 123 бригади зараз знаходиться на Гуляйпільському напрямку, де успішно використовує евакуаційно-логістичні НРС. Там вони вже зробили дуже багато в плані підвезення на лінію фронту боєприпасів та інших вкрай необхідних вантажів. Тож тут у тилу намагаються використати цей досвід, дещо вдосконалити, щоб застосувати його вже під час наступних бойових операцій.
Слід зазначити, що тероборонівці миколаївської бригади також мають власні майстерні, де вони ремонтують та удосконалюють НРС. Місцевим майстрам доводиться працювати як з вже відомими, так і з зовсім новими зразками. Тому що іноді виробники не встигають проводити повноцінні випробування того чи іншого обладнання. Тут їх покращують вже з урахуванням тестових випробувань.
Час, проведений на полігоні, промайнув дуже швидко, тому довелося прощатися. І хоча був вечір суботи, бійці продовжили роботу. Тут немає вихідних.
Фото автора та відділу комунікацій 123 бригади ТрО
Миколаївщина робот Військові навчання Військові Полігон Війна з Росією Роботизований комплекс