«Після 40 днів [на позиціях] людині стає байдуже — виживе вона, чи ні», — застерігала раніше військова омбудсменка Ольга Решетилова.
Попри наказ попереднього головнокомандувача, за яким максимальний строк перебування на нулі — 60 днів, випадки, коли військові місяцями залишаються без ротації, досі трапляються.
До hromadske звернулися родичі бійців 24 бригади. Вони кажуть, що четверо військових понад пів року перебувають на позиції біля Часового Яру. Хтось — ще з торішнього грудня. Хтось — з січня-лютого.
Родини просять надати ситуації розголосу.
«Готові тут померти, просто щоб не мучитися»
До мобілізації Вадим жив із батьком у селі на Рівненщині й працював різноробом. Дружини та дітей у нього немає. Сестра Оксана називає Вадима простим сільським чоловіком, який «тільки лопатою вміє працювати». 1 травня 2023 року Вадима мобілізували. Від повістки він не ховався.
«Його ніхто в бус не пхав. Йому просто дали повістку, і він сам поїхав у військкомат. Бо зараз показують, що когось б’ють, забирають. З ним такого не було. Я його питала: "Ти що, поїдеш?" А він каже: "Раз дали повістку, я ж не буду бігати. Значить, так треба"», — пригадує Оксана.
З 1 липня 2023 року Вадим почав виконувати бойові завдання. Спочатку в районі Нью-Йорка під Торецьком, згодом — біля Часового Яру. Його військова спеціальність — заряджальник СПГ.
Перші роки, за словами сестри, служба була більш організованою. Військових змінювали на позиціях, вони виходили на ротації, отримували відпустки. Кожні пів року Вадим приїжджав додому на 15 днів. Не було проблем із забезпеченням.
Попередній командир, зі слів Оксани, намагався не залишати людей у небезпечних місцях і вимагав евакуйовувати поранених. За час служби Вадим отримав знак 24 бригади, «Золотий хрест» та відзнаку президента «За оборону України».
«У СЗЧ він не був. Я вже скільки разів його відмовляла, [коли Вадим приїжджав у відпустку]. Кажу, може, цього разу не поїдеш? А він: "Ні, я поїду. Мені соромно перед хлопцями"», — додала сестра.
Протягом останнього року ситуація змінилася. Якщо раніше військові могли перебувати на позиції 10-20 днів, то поступово цей термін розтягнувся до місяця й більше. За словами сестри, кілька разів змінювали й командира батальйону.
Востаннє Вадим приїхав у відпустку в листопаді 2025 року. А вже 17 грудня зайшов на позицію в районі Часового Яру. Відтоді, стверджує сестра, він звідти не виходив жодного разу.
Спочатку військові чекали на заміну. Взимку Вадиму та його побратимам повідомили, що прибули нові люди. Вадим та ще один військовий сподівалися, що їх нарешті змінять. Але нові бійці, розповідав сестрі Вадим, до позиції так і не дійшли. Нібито втекли після прибуття до Краматорська.
Тим часом постачання ставало складнішим. Наземна техніка до позиції вже не доходила, тому продукти, воду, пальне й одяг почали скидати дронами. Взимку бувало, що посилка лежала неподалік кілька днів, але вони не могли вийти з укриття через обстріли, розповідав брат Оксані. Пізніше росіяни почали відстежувати дрони, якими доставляють провізію, і збивати їх.
Влітку проблемою стала вода. Після зими хлопці знайшли за кількасот метрів затоплений бліндаж і близько двох місяців ночами ходили туди з каністрами. Знезаражувальні засоби їм скидали дронами. Воду бійці проціджували й використовували для пиття. Згодом у бліндажі вона висохла.
І тоді мали лише ту, яку їм скидали з дрона. І навіть вона доходила не вся: частина пляшок розбивалася об землю.
«Як чотирьом здоровим чоловікам пити ці дві пляшки води? Брат каже: "Ще хочеться щось з’їсти. Якісь сухпайки брали, з них суп варили". Було таке, що пили менше половини кружки води на день. Економили», — розповідає Оксана.
Родичі поскаржилися в службу супроводу бригади на нестачу постачання. 6 серпня військовим серед білого дня скинули одразу 9 посилок. Вадим розповідав сестрі, що коли вони намагалися їх забрати, військових засік російський дрон. Після цього позицію близько семи годин обстрілювали.
Наприкінці липня до позиції, де перебували Вадим із трьома побратимами, дістався поранений військовий. Йому надали допомогу, а згодом, коли дозволила погода, він самотужки вийшов у тил. Вадиму, трьом його побратимам та пораненому вийти разом не дозволили: пояснили, що група з п’яти людей буде надто помітною ціллю, до того ж вони не були поранені.
Вадиму та іншим спочатку обіцяли вихід з позиції наприкінці липня. Потім їм говорили, що чекають сприятливої погоди й, можливо, виводитимуть їх невеликими групами. Але конкретної дати немає.
За цей час різко змінився і стан самого Вадима. Брат казав сестрі: «Уже немає сил. Ми вже навіть готові тут померти, просто щоб не мучитися».
Водночас коли Оксана написала у службу супроводу 24 бригади й повідомила, що брат уже майже вісім місяців перебуває на позиції, їй відповіли, що «їх моральний стан нормальний», а самі військові залишаються на позиції, бо наразі вивести їх неможливо.
Зв’язок із родиною теж може обірватися. На позиції є Starlink і генератор, але для генератора потрібен бензин, який так само скидають дронами. Військові вмикають зв’язок ненадовго, коли обстріли слабшають, заряджають станцію і повідомляють рідним, що вони ще живі. Якщо закінчиться пальне, каже сестра, родина може повністю втратити з ними контакт.
«Ми вже нічого не хочемо. Просто щоб їх вивели», — додала сестра.
За словами Оксани, на позиції в різний час перебували й інші військові, однак четверо залишаються там без ротації вже кілька місяців: Павло — з 1 грудня 2025 року, Вадим — із 17 грудня, Валера — з 10 січня 2026-го, а Андрій — із 7 лютого.
«Я кожен день боюся, чи він живий»
Лист до нашої редакції написала Анастасія — сестра 55-річного Андрія із Хмельницького. Вона розповіла, що до великої війни він працював бригадиром на будівництві. У 2023-му отримав повістку.
«Він готувався до того, щоб іти служити. Тож коли йому вручили повістку, одразу пішов [у ТЦК]. Каже: "Я не хочу, щоб моя дитина воювала"», — розповідає Анастасія.
З 1 вересня 2023 року Андрій почав служити у 24 бригаді. За час служби отримав чотири нагороди, зокрема «Золотий Хрест». Майже весь час виконував бойові завдання в Краматорському районі, а з лютого 2026-го разом із трьома іншими військовими зайняв позицію біля Часового Яру. Перші проблеми родина помітила у квітні.
«Хлопцям сказали, що будуть виводити на ротацію, але чекають сприятливої погоди: там
«Його навіть не пустили на похорон рідного брата»
Третій військовий на позиції — 36-річний Валерій. До повномасштабної війни працював у Львові, виготовляв меблі. Неодружений, дітей не має. У 2022 році він добровільно пішов до війська й від самого початку служить у 24 бригаді. Спочатку воював у районі Золотого та Попасної, що на Донеччині.
«Був поранений. Довгий час проходив реабілітацію у Львові й повернувся до виконання завдань. Він потрапив до хлопців біля Часового Яру», — розповідає Максим, брат Валерія.
Але після того, як у січні Валерій знову зайшов на позицію, ротацій більше не було. Четвертий у цій групі — 30-річний Павло із Закарпаття. Ще у 2020 році пішов служити за контрактом і відтоді перебуває у 24 бригаді.
Що кажуть у командуванні?
На запит hromadske Оперативне командування «Схід» підтвердило, що Валерій, Павло, Андрій та Вадим перебувають у зоні бойових дій у районах Часового Яру.
У командуванні наполягають, що військові «у належний спосіб забезпечені усім необхідним для виконання бойових завдань». І зазначають, що через атаки росіян в українських військових справді можуть виникати «тимчасові труднощі» з доставленням харчів та інших засобів.
«Застосування противником розвідувальних та ударних БпЛА створює додаткові ризики для особового складу і транспортних засобів, які здійснюють підвезення. У зв’язку з цим маршрути та час доставлення можуть вимагати оперативної зміни або перенесення з метою недопущення втрат серед військовослужбовців», — кажуть в ОК «Схід».
І додають: постачання залежить від ситуації на фронті та рівня загрози. Коли це безпечно, військовим доставляють усе необхідне — їжу, воду, ліки й одяг, зокрема, за допомогою дронів.
Крім того, через тривале перебування на позиціях цих військових планують замінити першими, щойно це дозволить ситуація.
«Враховуючи наявну безпекову ситуацію, активність противника, несприятливі погодні умови, проведення заміни на позиції на цей момент є неможливим, оскільки наражає військовослужбовців на невиправданий та підвищений ризик для їхнього життя та здоров’я», — наполягають у командуванні.
Також там зазначають, що нині не бачать підстав для проведення службового розслідування щодо ситуації, яка виникла.
В Офісі військового омбудсмена на запит hromadske відповіли, що після звернення сестри Андрія 18 серпня розпочали перевірку через тривале перебування військових на позиції без ротацій.
Також там пояснили, що, згідно з наказом головнокомандувача, військовослужбовці мають перебувати на бойових позиціях до двох місяців, після чого їх повинні обов’язково замінити. Ротацію мають провести не пізніше ніж у місячний строк і планувати завчасно з урахуванням ситуації на фронті, характеру бойових дій та наявних сил.
Якщо військові скаржаться на надто тривале перебування на позиціях, Офіс перевіряє такі випадки. Якщо порушення строків або порядку ротації підтверджується, там наполягають на виведенні військовослужбовців із позицій, якщо це дозволяє безпекова ситуація.