Тимчасовий захист для українців продовжено на рік, проте Єврокомісія не бачить підстав надавати його військовозобов’язаним
Європейська комісія представила сьогодні власну ініціативу на розгляд Ради ЄС щодо долі Директиви про тимчасовий захист для українців, які залишили країну через повномасштабну агресію РФ. Не сталося несподіванок: у Брюсселі пропонують знову продовжити термін дії Директиви ще на рік, тобто до 4 березня 2028 року. Проте цього разу до пропозиції включено «цільове уточнення» – захист більше не надаватиметься українцям, які підлягають військовому обов’язку.
Відповідну заяву на брифінгу в Єврокомісії зробив єврокомісар з питань внутрішніх справ і міграції Магнус Бруннер.
Зважаючи на актуальність, Укрінформ детально дослідив нововведення, особливо на тлі заклику комісара Ради Європи з прав людини Майкла О’Флаерті не допустити передчасного згортання заходів захисту та допомоги українським біженцям.
НА ПРОХАННЯ УКРАЇНИ
«Ми презентуємо сьогодні пропозицію продовжити захист ще на один рік», – заявив Бруннер, додавши, що термін продовжується до 4 березня 2028 року, що сприятиме збереженню «ясності та стабільності» у цьому питанні.
Магнус Бруннер / Фото: EU
Водночас він зазначив, що пропозиція враховує також оборонні потреби України та потреби відновлення країни, тому містить «цільове уточнення», яке, як підкреслив єврокомісар, внесено на прохання української сторони.
«Пропозиція передбачає, що тимчасовий захист не надаватиметься новоприбулим особам, яким заборонено виїзд з України у зв’язку з військовими зобов’язаннями», – заявив єврокомісар.
«Це те, що нас попросила зробити Україна, тому ми це робимо», – пояснив Бруннер, також визнавши, що пропозиція відображає дискусії, які відбувалися з країнами-членами, особливо з тими, що прийняли найбільшу кількість українських переселенців.
Відповідаючи на звинувачення щодо можливого порушення прав людини з боку Євросоюзу, він уточнив, що українцям, які не підпадатимуть під нові правила Директиви про тимчасовий захист, не буде заборонено подавати заявки на отримання статусу біженця, які будуть розглянуті у встановленому порядку.
Одночасно Бруннер заявив про запуск пілотного проєкту сприяння поверненню українців на батьківщину, пропонуючи допомогу як тим, хто планує повернутися зараз, так і тим, хто зможе це зробити, коли будуть створені необхідні безпекові, соціальні та економічні умови.
Короткий брифінг залишив багато невирішених технічних питань щодо того, як саме буде реалізовано відповідне рішення у разі його ухвалення на рівні Ради ЄС, а також коли слід очікувати його затвердження та набрання законної сили.
Укрінформу вдалося дізнатися окремі деталі пропозиції Єврокомісії від двох єврочиновників, яким було надано право коментувати на умовах анонімності.
УТОЧНЕНО ВІК, З ЯКОГО ЗАХИСТ НЕ НАДАВАТИМЕТЬСЯ
Отже, коли? У відповідь на це запитання джерела нагадали, що попередня пропозиція про продовження Директиви про тимчасовий захист була затверджена Радою ЄС приблизно за тиждень. Рішення набуває чинності лише після його опублікування в Офіційному журналі ЄС, що може відбутися приблизно за три тижні після ухвалення.
Наступне питання, хто? Один зі співрозмовників деталізував, кого саме стосуватимуться нові обмеження. Насправді, йдеться не лише про чоловіків призовного віку, а й про жінок, отже, не йдеться про гендерну нерівність. Правовим орієнтиром, який увійшов до пропозиції Єврокомісії, є особи, визначені українським законодавством, які мають військовий обов’язок перед державою.
Це означає, що тимчасовий захист не надаватиметься військовозобов’язаним віком від 23 до 60 років. Але чому 23, а не 25? У Брюсселі пояснюють, що українське законодавство передбачає для чоловіків обмеження на виїзд з України саме з цього віку, хоча безпосередньо на військову службу в такому віці їх поки не призивають обов’язково.
ЖОДНОЇ ГЕНДЕРНОЇ НЕРІВНОСТІ
Окремо було зазначено, що під заборону надання тимчасового захисту також підпадатимуть українські чоловіки та жінки віком від 18 років, які добровільно приєдналися до лав Сил оборони України.
У зв’язку з цими роз’ясненнями виникає закономірне запитання: чи будуть обмежені у праві отримання тимчасового захисту українські чоловіки, які вже перебувають у ЄС і яким невдовзі виповниться 23 роки? На це запитання також було надано однозначну відповідь: ні. Крім того, один зі співрозмовників Укрінформу уточнив, що нові обмеження у тимчасовому захисті не стосуватимуться будь-яких українців, які вже його отримали. Отже, зміни у правилах не мають зворотної сили та стосуються лише новоприбулих громадян.
Укрінформ дізнався, що в юридичному висновку Європейської комісії було оцінено, що, згідно з чинною Директивою, дійсно можливо виключати певні категорії осіб із тимчасового захисту «за умови наявності об’єктивних критеріїв».
Єврокомісар Бруннер на прохання прокоментувати тезу, що обмеження може бути трактовано як порушення прав людини та, можливо, не відповідає законодавству ЄС, порадив не піддаватися наративам російської пропаганди, вкотре наголосивши, що зміни внесені саме на прохання української сторони, ймовірно, натякаючи, що Євросоюз не приймає рішення односторонньо без консультацій із Києвом.
Фото: Marco/pexels
ЄС ВВАЖАЄ ПРОПОЗИЦІЮ ЮРИДИЧНО ОБҐРУНТОВАНОЮ
Один із європейських посадовців пояснив, що ці критерії встановлені «з урахуванням законних, імперативних причин, а саме того, що Україна повинна оборонятися, визначаючи військові зобов’язання для своїх громадян».
Водночас, за словами посадовця, під час розробки будь-якого подібного заходу Європейська комісія завжди враховує необхідність дотримання вимог щодо пропорційності.
«І ми вважаємо, що заходи, які ми вживатимемо в рамках цього інструменту, є дуже чітко сформульованими та дійсно відповідають нашим юридичним вимогам», – сказав співрозмовник, коментуючи питання про те, з якої причини ЄС орієнтується на вимогу українського законодавства про військовий обов’язок, а не на європейські правила чи правила окремих держав-членів, у багатьох з яких військова служба не є обов’язковою для громадян.
Отже, маємо майже унікальний випадок, коли саме Євросоюз вирішив за необхідне брати за основу під час ухвалення рішення законодавство України, а не навпаки. Адже саме Україна вже довгий час пристосовує власні закони до права ЄС (EU acquis) в рамках євроінтеграційних реформ, виконання яких необхідне для отримання повноправного членства в ЄС.
ЯК ПЕРЕВІРЯТИМУТЬ
Одне з питань, з яким Євросоюзу ще належить розібратися з технічної точки зору, – це забезпечення якісної верифікації заявок на тимчасовий захист від українців, звільнених від військового обов’язку.
Загальна позиція Єврокомісії тут досить чітка. «Якщо особу звільнено від військового обов’язку, вона зможе користуватися тимчасовим захистом у ЄС», – сказав один зі співрозмовників.
Однак механізм, за яким держави-члени координуватимуть роботу з українською владою, щоб належним чином перевіряти, чи дійсно ті, хто подаються на захист, звільнені від військової служби, ще не розроблений.
Одним із варіантів є «цифрові інструменти», які Україна використовує для ведення обліку тих, хто має військові зобов’язання.
Але як саме ці цифрові інструменти можуть стати в нагоді державам-членам ЄС, все ще обговорюється, оскільки розгляд питання все ще перебуває на «ранній стадії».
До речі, європейський чиновник нагадав, що «ухилення від військової служби не є підставою для міжнародного захисту – це вже встановлено та було ретельно проаналізовано, наприклад, Європейським агентством з питань притулку та УВКБ ООН».
Він також уточнив, що у випадку, якщо військовозобов’язані виїхали з України цілком легально на короткостроковий період із використанням різних винятків, встановлених українською владою, та раптом вирішать подати заявки на тимчасовий захист, їх також має бути відхилено.
«Ми якраз у процесі досягнення домовленостей з українською стороною про те, як можна здійснювати верифікацію», – повідомив співрозмовник.
У випадку, якщо заявник на отримання тимчасового захисту стверджуватиме, що не бажає проходити військову службу з релігійних міркувань, це навряд чи становитиме виняток із нових правил. У цьому контексті співрозмовник наголосив на необхідності розрізняти існуючі механізми міжнародного захисту.
«Завжди можна подати заяву на отримання статусу біженця», – сказав посадовець.
З цього можна припустити, що така підстава навряд чи стане достатньою для отримання військовозобов’язаним тимчасового захисту згідно зі змінами до Директиви ЄС.
Фото: АА
ДОБРОВІЛЬНЕ ПОВЕРНЕННЯ: ЄС ХОЧЕ НАДАТИ ГРОМАДЯНАМ БІЛЬШЕ ІНФОРМАЦІЇ
Разом із гучною заявою єврокомісара Бруннера щодо майбутніх змін до правил надання захисту також пролунало оголошення пілотного проєкту Єврокомісії щодо інформаційної допомоги громадянам України, які добровільно бажатимуть повернутися на батьківщину.
Визнаючи, що цей інструмент навряд чи допоможе українцям за кордоном отримати відповіді на всі запитання, які можуть виникнути на цю тему, один зі співрозмовників агентства все ж наполіг на його необхідності, принаймні для покращення обізнаності вимушено переміщених українців.
Оголошений сьогодні проєкт є лише «пілотним, головним чином спрямованим на те, щоб допомогти українцям, які перебувають у Європейському Союзі, краще зрозуміти обставини на місцях в Україні в певній місцевості з точки зору житла, освіти тощо».
Ініціатива також розраховує на допомогу з боку української влади. «Якщо ви тут із маленькими дітьми, ви прагнете знати, чи є (у певному регіоні України, – ред.) житло, освіта і робота. Тож це також пов’язано з відбудовою України», – сказав чиновник ЄС.
Співрозмовник уточнив, що окремі країни-члени ЄС вже активно працюють як над моделями майбутньої зміни правового статусу українців, так і над ініціативами, які б спонукали до повернення. Проте на рівні ЄС, принаймні на сьогодні, тема грошових компенсацій поки не обговорюється. «Йдеться лише про якісне інформування», – заявив європосадовець.
Станом на сьогодні майже 4,4 мільйона осіб, переміщених з України, користуються тимчасовим захистом у ЄС. При цьому їхня кількість залишається стабільною та дещо зростає з 2024 року.
У Єврокомісії нагадують, що у випадку, якщо «обставини в Україні зміняться» та дозволять поступове повернення і сталу реінтеграцію переміщених осіб в Україні, тимчасовий захист може бути призупинений раніше за передбачену дату його закінчення. Поки що такою датою є 4 березня 2028 року.
Євген Матюшенко, Брюссель
Перше фото: АА