Трамп обирає дизель: як угода з Лукойлом може змінити правила гри

До кінця року Росія планує продати майже 2 мільйони тонн дизельного палива на світовий ринок, зокрема й до США. Це стало можливим завдяки послабленню санкцій, ініційованому Дональдом Трампом.

Політичні маневри тривають, і Україну, ймовірно, очікує посилення тиску з боку Вашингтона. Американська сторона наполягає на припиненні ударів по російських нафтопереробних заводах (НПЗ), тоді як до Кремля фактично немає претензій. Енергетичне перемир’я, про яке раніше йшлося, вже не є пріоритетом.

Трамп пояснює необхідність поставок дизелю з Росії турботою про американських громадян. Однак справжні причини можуть критися в бізнес-інтересах його близького оточення.

Дональд Трамп під час заходу з нагоди Дня Колумба у Білому домі, США, 9 жовтня 2026 року

Дух Анкориджа воскресає

Президент США знову несподівано здивував своїм рішенням. Після численних суперечливих заяв та непослідовних дій, Дональд Трамп фактично зірвав черговий етап переговорів про енергетичне перемир’я між Росією та Україною. Американська адміністрація відкрито стала на бік Кремля.

Дональд Трамп офіційно повідомив про укладену угоду між США та Росією щодо постачання дизельного палива. Він запевняє, що незабаром Сполучені Штати та світовий ринок отримають мільйони тонн російського дизелю.

«Трамп бачить у своїй країні соціальну напругу через подорожчання пального та завзято вирішує ці питання. Він хоче догодити виборцям будь-якою ціною», — вважає аналітик консалтингової компанії «НафтоРинок» Олександр Сіренко.

Постачання російського дизелю до США відбуватиметься поетапно. Трамп заявив, що Кремль погодився негайно надіслати 300 тисяч тонн дизельного палива, ще 500 тисяч тонн будуть доставлені наступного місяця, а потім — ще 1 мільйон тонн.

Міністерство фінансів США оперативно оприлюднило спеціальну ліцензію, яка дозволяє робити винятки із санкцій та фактично дає старт реалізації угоди.

Ймовірно, причиною таких дій Дональда Трампа є наближення проміжних виборів у США, які відбудуться на початку листопада. Американський президент не хоче втрачати владу, і реванш демократів стає дедалі ймовірнішим.

З початку війни США проти Ірану та кризи в Ормузькій протоці ціни на пальне на американських заправках різко зросли. Бензин подорожчав на третину, а дизельне паливо — більш ніж на 40%.

Ціни на пальне в США сягнули рекордних максимумів

Для американців цифри на АЗС є індикатором стану економіки. Крім того, передвиборча кампанія Трампа базувалася на критиці Демократичної партії та Джо Байдена, зокрема щодо зростання цін на пальне. Тепер же ситуація при Трампі стала значно гіршою.

Тому американський лідер почав шукати винних. Дональд Трамп категорично відкидає головну причину подорожчання пального — свою власну авантюру в Ірані. Натомість він вигадав інше виправдання: нібито Україна бомбить російські НПЗ, що й призводить до зростання цін у США та світі. Цю сумнівну тезу почали завзято повторювати й інші високопоставлені соратники американського президента.

Адміністрація США чинила тиск на Україну, вимагаючи припинити удари по російській нафтопереробці. Київ відмовився, що підтверджується зведеннями Генерального штабу. Міністр оборони України Євген Хмара заявив про ураження понад половини потужностей російських НПЗ.

«Сили оборони України за такого розкладу нічого не залишається іншого, як посилити удари по російській нафтопереробці, щоб російському упирю та американському баризі дизпаливо стало поперек горлянки», — вважає директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.

Саме відмовою України американська адміністрація намагається виправдати фактичне послаблення санкцій проти Росії. Мовляв, Володимир Зеленський не бажає припиняти удари по російській нафтопереробці, тому Трамп і пішов на угоду з Путіним.

Пожежа на Куйбишевському НПЗ

Однак Вашингтон відверто лукавить. Україна неодноразово пропонувала Росії енергетичне перемир’я: Москва не атакує українську електроенергетику, а Київ не б’є по російських НПЗ.

Росія відмовилася від таких пропозицій, а США закрили на це очі.

Крім того, Україна могла б підтримати послаблення санкцій проти Росії (дизельну угоду) саме в межах енергетичного перемир’я.

Своїми діями Дональд Трамп зірвав новий етап переговорів, які відбувалися у Флориді. Туди на запрошення спецпредставників американського президента прилетіла українська делегація. До розмови долучилися також європейські чиновники.

За словами Володимира Зеленського, українську делегацію використали як ширму. Адже очевидно, що домовленості між США та Росією були досягнуті ще до цієї зустрічі. Зрештою, переговори завершили достроково.

У Кремлі аплодують, а Білий дім отримав сумнівний виграш

Українські удари справді значно послабили російську нафтопереробку. Однак Росія проходить період пікового споживання і може вивільнити ресурс для постачання до США. Для Кремля це важливе політичне питання з відкладеною на майбутнє вигодою.

«Був дефіцит дизелю, але росіяни його пройшли і ще в жовтні самі б відкрили експорт без особливої помпи. А так вдалося втюхати це Трампу», — пояснює директор Консалтингової групи А-95 Сергій Куюн.

Експерт паливного ринку впевнений: ставка Трампа на російську солярку не спрацює. І далі постів у соціальних мережах та самопохвал ситуація не зрушиться, бо на це є кілька важливих причин.

По-перше, партія у 300 тисяч тонн не зробить суттєвої різниці на американських АЗС. Для такого величезного ринку, як США, це лише кілька годин споживання. Така кількість дизелю також ніяк не вплине на світовий ринок.

По-друге, до проміжних виборів у США російський дизель не встигнуть доставити — не те що до АЗС, а навіть до портів.

По-третє, імпортний дизель точно буде дорожчим за внутрішній ресурс, навіть якщо американці отримають від росіян значні знижки.

«Ну, давайте рахувати. Йдеться про 1.8 мільйона тонн за чотири місяці. В Україні споживання дизелю становить приблизно 650 тисяч тонн на місяць. Для США це два відра, а для світу тим паче. Це суто політична історія», — каже Олександр Сіренко.

Примітно, що в умовах зростання цін на АЗС Дональд Трамп так і не наважився на заборону експорту дизелю зі США. Як і загалом, американський президент не зумів домовитися з власною нафтовою галуззю, яка, до речі, значно збільшила виручку після початку війни США проти Ірану.

Благополуччя родини і друзів — понад усе

Угода між Дональдом Трампом та Володимиром Путіним викликала новий політичний шквал у США. Очікувано, рішення американського президента розкритикували представники опозиційної Демократичної партії.

Сенатор-демократ Річард Блюменталь написав у соцмережах: Трамп робить США співучасниками війни проти України. Посадовець вважає, що домовленості з росіянами слід скасувати негайно.

«Ця угода з диктатором-вбивцею є плямою на репутації нашої країни, образою пам’яті Ліндсі Грема та прямо суперечить намірам Конгресу, викладеним у нашому двопартійному законопроєкті про санкції», — зазначив Річард Блюменталь.

Дональд Трамп отримав порцію критики і від своїх соратників. Республіканець Дон Бейкон вважає, що США потребують нижчих цін на дизель для аграрного сектору. Однак конгресмен переконує: купівля дизелю з Росії — неправильне рішення.

Він також нагадав про санкційний закон покійного республіканця Ліндсі Грема: Трамп підписав цей документ, однак досі не застосував.

«Україна завдає ударів по російських нафтопереробних заводах, оскільки вони забезпечують паливом і фінансують незаконне вторгнення Путіна. Путін шукає спосіб змусити Сполучені Штати чинити тиск на Україну, щоб та припинила удари по цих заводах. Я сподіваюся, що Україна й надалі знищуватиме російські потужності з виробництва дизельного палива», — написав Дон Бейкон.

Однак турбота про американських фермерів може бути не головною причиною, чому Дональд Трамп пішов на угоду з росіянами.

Торік США запровадили санкції проти «Лукойлу». Ця російська компанія має мільярдні закордонні активи, зокрема й у самих США. І для них шукають власників, бо попередні угоди про купівлю не відбулися. Зокрема, на початку року активами зацікавилися покупці. За інформацією The New York Times, активи можуть придбати спільно уряд США і група приватних інвесторів, серед яких — великий донор Трампа, а також катарський конгломерат, який спільно з Джаредом Кушнером та Іванкою Трамп інвестує в проєкт курорту в Албанії, а також інвестиційний фонд з Абу-Дабі, контрольований шейхом Тахнуном бін Заїдом Аль Нахайяном, який придбав велику частку в криптовалютній компанії родини Трампів World Liberty, одним з керівників якої є син Віткоффа.

Спецпосланник президента США Стів Віткофф, зять Трампа Джаред Кушнер, гендиректор Російського фонду прямих інвестицій Кіріл Дмітрієв та радник президента РФ Юрій Ушаков під час зустрічі у Кремлі, 2 грудня 2025 року

«Путін поставив умову: хочеш отримати міжнародні активи “Лукойла” — знімай санкції з РФ. А вибори й так республіканці, ймовірно, програють, а так буде не соромно перед сім’єю», — вважає Володимир Омельченко.

Тиск на Україну може посилитися ще дужче

Посланці Трампа Стів Віткофф та Джаред Кушнер погрожували припинити надання розвідувальних даних, якщо Київ не припинить бити по російських НПЗ. Це створює серйозні ризики для безпеки України, хоча такі погрози звучать не вперше. Публічно американські посадовці цураються своїх слів і спростовують повідомлення у медіа.

«Вочевидь, тепер росіяни вимагатимуть від «американських партнерів» захистити їх від нас, бо дизельна угода буде під загрозою. Пристебніться, гойдалки заходять на новий цикл», — вважає Сергій Куюн.

Дональд Трамп створив дуже небезпечний прецедент: він нормалізував зняття санкцій з Росії в розпал гарячої фази війни.

Все це з подивом сприйняли у багатьох світових столицях. Скажімо, останніми роками США шалено тиснули на Індію, одного з найбільших покупців російської нафти. А тепер сам Дональд Трамп працює з росіянами.

Дизельна угода також посилює позиції проросійських партій у Євросоюзі. Скажімо, «Альтернатива для Німеччини» вже відкрито говорить про необхідність відновити закупівлі газу в Росії.

Та й загалом напередодні зими ЄС стикається з серйозними енергетичними викликами: високими цінами на заправках і дорогим газом для закачування у сховища.

Однак куди важливішою є політична воля Брюсселя, і вона не змінюється: підтримка України триватиме.

Інформація підготовлена на основі матеріалів: lb.ua

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *