Шлосберга засудили за антивоєнну позицію

Заступник голови єдиної в Росії антивоєнної партії “Яблоко” Лев Шлосберг засуджений до 11 років і одного місяця колонії. Причиною стали повторна “дискредитація” російської армії та поширення воєнних “фейків”.

Як повідомляє видання “Медіазона”, прокуратура вимагала для політика 12 років і один місяць позбавлення волі. Вирок враховує попереднє покарання: у листопаді 2025 року Шлосберга вже засудили до 420 годин обов’язкових робіт за невиконання обов’язків “іноземного агента”.

Справа про “дискредитацію” була порушена через дебати Шлосберга з істориком Юрієм Пивоваровим, де політик виступав за якнайшвидше припинення війни. Сам Шлосберг зазначав, що його звинувачують у поширенні висловлювань опонента, з якими він сперечався.

Другу справу, про “фейки”, ініціювали через репост у Telegram-каналі політика. Це була публікація “Ехо Москви” з обкладинкою британської Daily Mirror: зображення з написом “Її кров… Його руки” і фотографією Путіна. Шлосберг стверджував, що зробив репост до ухвалення закону про воєнні “фейки”.

14 серпня, під час дебатів сторін у суді, жоден з трьох адвокатів Шлосберга не з’явився. Суддя не перенесла засідання, а призначила обвинуваченому захисника, попри протести. Сам Шлосберг участі в дебатах не брав. Того ж дня він виступив з останнім словом, але суддя зупинила його, коли він почав говорити про необхідність припинення вогню між Росією та Україною, заявивши, що “викладені обставини не мають стосунку до розглянутої кримінальної справи”.

Шлосберг послідовно обстоював свою пацифістську позицію, закликаючи до припинення бойових дій і людських втрат. Він критикував навіть тих політичних емігрантів, які підтримують Збройні сили України, та тих, хто радіє бойовим діям у Курській області, звинувачуючи їх у бажанні смерті росіянам.

Тиск на політика посилювався поступово: у червні 2023 року його визнали “іноагентом”. З червня 2025-го він перебував під домашнім арештом, а в грудні того ж року, після справи про “фейки”, його перевели до слідчого ізолятора. Переслідування Шлосберга розпочалося ще до повномасштабної війни: у 2014 році, після його публікації про загибель псковських десантників на Донбасі, на нього напали, і він потрапив до лікарні зі струсом мозку.

Кого ще в Росії переслідують за антивоєнну позицію

Переслідування критиків війни в Росії має системний характер. 31 липня 2026 року московський суд заочно заарештував журналістку Жанну Нємцову, доньку опозиційного політика Бориса Нємцова. Причиною стали діяльність заснованого нею Фонду Бориса Нємцова за свободу, який підтримує незалежні медіа у вигнанні та росіян, котрі виїхали з країни через незгоду з війною.

У квітні 2023 року російсько-британського опозиційного політика і журналіста Володимира Кара-Мурзу засудили до 25 років колонії суворого режиму. Його визнали винним у державній зраді після критики війни проти України. США, Велика Британія та Канада засудили цей вирок. Суддя, який його ухвалив, сам є фігурантом “списку Магнітського”. У серпні 2024 року Кара-Мурзу звільнили в межах великого обміну полоненими.