Read in English Поширити Джерело: Le Monde
У парламенті Кенії прозвучала заява про те, що російська сторона залучила понад тисячу кенійських громадян для участі у воєнних діях проти України, використовуючи схеми виїзду під виглядом туризму та обіцяючи великі грошові виплати.
Головні тези:
- Більше 1000 громадян Кенії були завербовані для участі у війні Росії проти України, використовуючи механізми виїзду за туристичними візами та спокусливі зарплати.
- За словами депутата Кімані Ічунгвах, значна кількість кенійців уклали військові контракти, яким передбачалася щомісячна оплата праці в розмірі від 920 до 2400 євро.
Росія активно вербує кенійців для війни проти України
На поточний момент понад 1000 громадян Кенії були рекрутовані та відправились воювати в російсько-українському конфлікті, — повідомив парламентарій Кімані Ічунгвах у кенійському парламенті, посилаючись на спільну доповідь розвідувальних органів та управління кримінальних розслідувань.
Ця кількість значно перевищує попередню інформацію від влади про 200 кенійців.
Поширити
Він пояснив, що «новобранці» покидають країну, використовуючи туристичні візи, з метою вступити до лав російської армії через Стамбул (Туреччина) та Абу-Дабі (Об’єднані Арабські Емірати).
Кенійці, які працюють за межами країни, також прибувають до Росії з місць їхнього поточного перебування. Депутат стверджує, що чимало з них підписали військові угоди, згідно з якими їм гарантовано щомісячну винагороду від 920 до 2400 євро в Росії від рекрутингової компанії, що базується в Найробі.
За інформацією на лютий, 28 рекрутів зникли безвісти, 35 знаходяться у тренувальних таборах або на військових базах, 89 розміщені на лінії фронту, а 39 проходять лікування в госпіталях, заявив депутат. 30 кенійців були повернуті на батьківщину.
За наявними даними, рекрутингові фірми взаємодіють з продажними співробітниками аеропорту Найробі, а також з державними службами зайнятості та працівниками російського посольства в Найробі та кенійського посольства в Москві.
Поширити
Серед інших африканських держав, які також стали об’єктами вербування, згадуються Уганда та Південно-Африканська Республіка.