російський диктатор Володимир Путін
Наприкінці 2025 року російський диктатор Путін на закритій нараді назвав керівникам своєю метою на 2026 рік “розвал НАТО і ЄС зсередини”, і саме Молдова, за даними західної розвідки, посідає другу після України позицію в ієрархії пріоритетів Кремля для досягнення цього
Про це повідомляє The New York Times.
У грудні 2025 року Путін у публічному зверненні до військового командування звинуватив європейських лідерів у “роздмухуванні істерії” довкола загрози з боку Росії. Проте невдовзі після цього, за словами посадовців із двох країн, обізнаних із ситуацією, він зібрав керівників на закриту нараду й повідомив прямо протилежне — метою на 2026 рік він назвав “розвал НАТО та ЄС зсередини”.
Хоча Молдова не є членом ЄС чи НАТО, вона стратегічно розташована між країнами альянсу та Україною, і, за словами західних розвідників, могла б стати ідеальним плацдармом для подальшої агресії Росії проти України чи Заходу — Путін, за їхніми словами, досі сподівається захопити частину південної України, щоб створити сухопутний коридор до Молдови.
Видання опитало активістів, причетних до російської операції, молдовських правоохоронців і понад пів десятка європейських та американських розвідників, а також опрацювало тисячі документів про спроби Росії втручатися у вибори в Молдові. За словами трьох західних розвідників, втручання Кремля в Молдові пішло далі, ніж будь-де поза Україною, і є однією з наймасштабніших та найзухваліших спроб Путіна дестабілізувати Захід.
Влітку 2025 року, за кілька місяців до парламентських виборів, російські оперативники організували табір на курорті в Сербії, де сотні молдован за 400 доларів проходили триденний-чотириденний курс — офіційно це виглядало як літній табір з барбекю й волейболом, але учасники також вчилися проривати поліцейські кордони, підпалювати будівлі та тренувалися зі штурмовими гвинтівками під керівництвом інструкторів, пов’язаних з ГРУ.
Схожий табір під Москвою відвідали понад 100 молодих молдован, яких навчали виготовляти саморобні вибухові пристрої та встановлювати на дрони кріплення для вибухівки чи підпалу. Учасники табору в Боснії розповідали про побиття за відмову проходити тренування, а трьох із них затримали при перетині кордону з Молдовою з деталями дронів для скидання гранат і посібником з домашнього тероризму.
Паралельно олігарх-втікач Ілан Шор, який переховується в Москві й підпорядковується наближеному до Путіна Сергію Кирієнку, координував схему підкупу виборців на десятки мільйонів доларів — за витоком документів його компанії, до неї залучили понад 150 тисяч молдован, а лише за чотири місяці 2024 року виплатили майже 20 мільйонів доларів 38 тисячам активістів за пости в соцмережах та участь у постановочних акціях проти Санду та вступу до ЄС. Кремль також платив сотням православних священників у Молдові приблизно по тисячі доларів за картки російського банку Промсвязьбанк, щоб ті закликали парафіян відмовитися від референдуму про вступ до ЄС.
Кампанія Москви не зупинилася й після виборів: навесні російські ракети вдарили по енергетичній інфраструктурі, яка обслуговує Молдову, забруднивши водойми, а удари дронів по високовольтній лінії в західній Україні, що забезпечує до 70% електропостачання Молдови, спричинили відключення світла в країні, зокрема й у президентському комплексі.
Речник Кремля Дмитро Пєсков назвав звинувачення у втручанні “повністю безпідставними твердженнями”.
Радник президентки Молдови з питань нацбезпеки Станіслав Секріеру заявив, що Росія прагне використати Молдову як плацдарм проти України та ЄС, і “виділила на це безпрецедентні ресурси”.
Перемога партії Санду восени 2025 року не стала для Кремля поразкою в повному сенсі — молдовському уряду довелося витратити значні ресурси й правоохоронний потенціал, щоб зірвати втручання, а союзники Москви використали масові затримання опонентів Санду в пропагандистських цілях, подаючи їх як доказ авторитарних методів влади.
Директор Агенції з кібербезпеки Молдови Міхай Лупашку описав ситуацію так: “Ми виграли битву, але не виграли війну”.
-
Нагадаємо, у квітні 2026 року заступник керівника Офісу президента Павло Паліса заявив, що в планах російських військ уперше з’явився пункт про створення буферної зони у Вінницькій області з боку невизнаного Придністров’я — однак генерал-майор запасу Гаврилов зазначив, що сил для реалізації цього наміру в росіян наразі немає.
