Не досягаючи успіху на фронті і зазнаючи дедалі відчутніших українських ударів углиб своєї території, Росія перенесла частину протистояння в Європу, посиливши гібридні атаки проти союзників Києва — від дронів до диверсій і кібершпигунства
Про це пише The Wall Street Journal.
За даними литовського Sahaidachnyi Security Center, який відстежує подібні операції РФ у Європі, частота задокументованих інцидентів зросла з максимум близько 10 на місяць протягом більшої частини часу з 2024 року до близько 15 на місяць починаючи з квітня. Аналітики центру уточнюють, що реальні масштаби оцінити складно: багато випадків, які підозріло нагадують почерк Росії, до цієї статистики не потрапляють.
Серед останніх інцидентів видання називає: три вибухові дрони, знайдені в німецькому аеропорту чи поблизу нього, один із них — під українським вантажним літаком; повторні залітання російських дронів у повітряний простір НАТО, зокрема нещодавнє збиття одного з них над Румунією; попередження голландської розвідки про систематичне цифрове шпигунство через зламані веб-камери для стеження за постачанням допомоги Україні; підозрілий підпал оборонної компанії Milrem Robotics в Естонії; вибухи й пожежі на об’єктах боєприпасів в Італії, Болгарії та Фінляндії, а також зірвану словацькою поліцією спробу атаки на завод із виробництва дронів, яку готували “троє іноземців” невстановленого громадянства. Офіційного підтвердження причетності Росії до більшості цих випадків поки немає, хоча підозри саме на неї падають одразу.
“Росія шукає способи скоротити підтримку України серед країн НАТО, і одним із побічних ефектів, якого вона також домагається, є поширення паніки”, — заявив виданню директор литовської цивільної розвідки Ремігіюс Брідікіс.
Речник Кремля Дмитро Пєсков відкинув ці звинувачення, заявивши, що їх використовують для виправдання мілітаризації Європи проти Росії. Водночас західні посадовці попереджають про можливу подальшу ескалацію: за їхніми даними, Росія вже захопила українські дрони, які потенційно може використати, щоб атакувати країни НАТО і видати ці атаки за українські.
За словами видання, Кремль розраховує і на побічний ефект від дестабілізації внутрішньої політики напередодні виборів у Німеччині, Франції, Фінляндії, Естонії та Польщі.
“Головний інтерес — змінити статус-кво в Європі. Це продовження втручання у вибори, яке вони намагалися здійснювати” в інших країнах, — заявив естонський депутат Марко Міхельсон.
Однак, зазначає WSJ, ефект від цієї кампанії поки протилежний очікуваному Кремлем: країни НАТО, найближчі до Росії географічно, демонструють одну з найстійкіших позицій щодо підтримки України. Показовий приклад — Румунія: країна з помітним проросійським електоратом одразу після початку повномасштабного вторгнення, після серії залітань дронів різко посилила негативне ставлення до Москви. Румунія також вислала російського дипломата, на що Кремль у четвер відповів висланням румунського дипломата з Москви.
- Нагадаємо, командувач Сил оборони Фінляндії Янне Яаккола заявив, що пряма військова загроза з боку Росії відсутня, оскільки Москва загрузла у війні проти України, тож натомість дедалі активніше тисне на Захід гібридними методами.