Активісти висловлюють занепокоєння, що поглиблення дипломатичних контактів із талібами підриває вимоги щодо поліпшення ситуації з правами людини в Афганістані.
Режим “Талібану” в Афганістані розпочав дипломатичну кампанію, щоб покласти край своїй міжнародній ізоляції. Низка держав виявляють готовність до тіснішої взаємодії з репресивним режимом, попри систематичні порушення прав людини, пише The Guardian.
На кордоні Таджикистану з Афганістаном сталося збройне зіткнення: є загиблі
Через п’ять років після приходу талібів до влади в Кабулі дедалі більше країн відновлюють зв’язки або розширюють дипломатичні контакти з радикальними ісламістами.
Правозахисники побоюються, що окремі контакти різних країн із талібами можуть підірвати “злагоджені та послідовні” вимоги щодо поліпшення ситуації з правами людини в обмін на будь-які дипломатичні поступки.
Організація Об’єднаних Націй розкритикувала нещодавні укази та закони “Талібану”, які заборонили жінкам навчатися в університетах і займати більшість посад, позбавили дівчат-підлітків доступу до освіти та запровадили суворі правила щодо одягу. Меншини в Афганістані зазнають переслідувань, журналісти й активісти стикаються з репресіями.
“Афганістан став кладовищем прав людини”, — заявила ООН у березні.
Тим часом Індія, Катар, Китай, Іран та кілька держав Центральної Азії нещодавно прийняли представників “Талібану” або відкрили нові канали комунікації. Росія, яка рік тому визнала уряд “Талібану”, нещодавно підписала угоду про військове співробітництво з талібами. У червні Європейський Союз провів у Брюсселі переговори з талібами щодо депортації афганців, яким відмовили в наданні притулку. Окремі європейські країни поглибили власні контакти з Кабулом.
“Немає сумнівів, що відбулася еволюція. Ісламський емірат зараз перебуває в упевненій позиції. Таліби розглядають будь-який контакт як дипломатичну перемогу, зумівши використати це як ознаку легітимності режиму”, — зазначив Шивам Шекхават із Фонду спостережень і досліджень.
Сувора політика ізоляції, запроваджена після приходу талібів до влади в Афганістані у 2021 році, спрямована на запобігання неформальному або де-факто визнанню режиму, зараз послаблюється. Деякі західні коментатори пропонують, щоб більше країн визнали цей режим. Інші закликають до активізації взаємодії через “неофіційні канали”.
“Ми не проти будь-яких контактів. Такі контакти необхідні, хоча б для того, щоб гуманітарні організації могли пом’якшити наслідки поточної гуманітарної кризи, але нас турбує кінцева мета цих контактів і дискусій. Міжнародна спільнота має надіслати талібам чітке та послідовне повідомлення про те, що вони не матимуть жодних друзів, якщо не продемонструють реального прогресу в дотриманні прав людини. Але цього наразі не відбувається”, — зазначила правозахисниця Ферешта Аббасі.
Єврокомісія применшила значення своїх переговорів у Брюсселі з делегацією “Талібану” — першої такої офіційної зустрічі з 2021 року — назвавши їх суто “технічними”, зосередженими на питанні повернення біженців. Однак таліби заявили, що це був історичний візит, який став кроком до урегулювання консульських відносин із країнами ЄС.
Ця зустріч викликала обурення правозахисників.
“Не можна одночасно засуджувати зловживання «Талібану» й оголошувати про переговори щодо імміграції. «Талібан» заявляє своїм прихильникам удома, що міжнародна спільнота тепер визнає режим”, — зазначила Аббасі.
Цього року посадовці з Таджикистану, Туркменістану, Киргизстану, Узбекистану та Казахстану відвідали Кабул та інші афганські міста, прагнучи укласти угоди щодо торговельних шляхів і трубопроводів, які б забезпечили цим країнам, які не мають виходу до моря, доступ до морських портів.
Індія також зробила кроки для зміцнення відносин з Афганістаном, скориставшись напруженістю між талібами та Пакистаном. У червні представник Індії в ООН висловив думку про необхідність перегляду санкцій, зокрема, заборони на поїздки, блокування активів та ембарго на постачання зброї, запроваджених проти десятків представників “Талібану”.
“Політична реальність в Афганістані змінилася за останні п’ять років. Чинний режим санкцій ООН повинен це враховувати”, — заявив представник Індії в ООН Харіш Парватанені.
Дипломатична стратегія талібів передбачала зустрічі в Кабулі з посланцями, зокрема, з Китаю, Японії, Туреччини та Саудівської Аравії. Минулого року міністр закордонних справ Ірану вперше за майже десятиліття відвідав Кабул.
“Ісламський емірат Афганістану прагне налагодити відносини з усіма країнами, але країни регіону та сусідні держави мають особливе значення, оскільки наші економічні зв’язки та інтереси тісно пов’язані”, — заявив речник “Талібану” Забіхулла Муджахід.
Старша наукова співробітниця Вашингтонського інституту Анна Борщевська зазначила, що у Москви було чимало причин для визнання режиму “Талібану” та налагодження тісніших відносин.
“Однією з можливих цілей є просто наявність союзників. Афганістан також має велике географічне значення для Росії. РФ просто прагне мати вплив у цій частині світу. Це дуже холодний, цинічний розрахунок. Це частина дуже простої концепції «нульової суми», згідно з якою для перемоги Росії США мають програти. Для Кремля це глобальна битва. Незалежно від того, йдеться про Європу, Афганістан чи будь-яке інше місце, це — єдина геополітична шахівниця”, — додала Борщевська.
Лондон заявив, що проводить політику “обмеженої та прагматичної” взаємодії з талібами, переважно через Місію Великої Британії в Афганістані, яка базується в британському посольстві в Катарі. Інші західні країни неодноразово проводили в Катарі непублічні зустрічі з “Талібаном”. У Німеччині та щонайменше чотирьох інших столицях Західної Європи ключові консульства наразі контролюють таліби, а не представники колишнього уряду Афганістану.
Представники “Талібану” також прагнуть реалізувати транскордонні інфраструктурні проєкти, щоб пожвавити крихку економіку країни й активізувати дипломатичну діяльність. Природні ресурси є ще однією принадою для співпраці. Кабул розширив гірничодобувну галузь, залучивши компанії з Китаю та інших країн.
Китай, стурбований ісламським екстремізмом у прикордонних районах, останніми роками приймав талібів і виступив організатором переговорів, коли на початку цього року між Афганістаном і Пакистаном загострилася напруженість.
Німеччина посилює міграційну політику: депортації до Афганістану пришвидшать
Серед представників “Талібану” існують глибокі розбіжності, зокрема, щодо заборони на освіту для жінок, але в режимі, як і раніше, домінують найконсервативніші групи. Нові закони посилили репресії, запровадивши суворі покарання, щоб придушити інакомислення. Аналітики не вірять, що “Талібан” може пом’якшити свою позицію найближчим часом. На думку деяких дослідників, пріоритетом для “Талібану” є внутрішня політика: таліби не збираються йти на жодні суттєві поступки, адже більшість із них не мають міжнародної перспективи.
Нові контакти міжнародної спільноти з талібами зумовлені поєднанням регіональних безпекових проблем, тиску на Заході щодо скорочення нелегальної імміграції та загального усвідомлення того, що “Талібан” навряд чи вдасться усунути від влади найближчим часом, зазначають експерти.