Китай став ключовим економічним та технологічним партнером для Росії, на якого Москва дедалі більше спирається. Про це йдеться у звіті Комісії США з питань економічних і безпекових відносин із Китаєм (USCC), на який посилається Служба зовнішньої розвідки України.
Пекін активно використовує цю залежність у власних інтересах, не надаючи Україні жодних союзницьких зобов’язань.
Двостороння торгівля між країнами вже сягнула 244,8 мільярда доларів у 2024 році. Китай є основним покупцем російської нафти та головним постачальником технологій подвійного призначення. До 2026 року на КНР припадало близько 90% технологічного імпорту, який для Росії обмежений санкціями.
З 2022 року китайські компанії продали Москві мікроелектроніки, верстатів, напівпровідників та деталей для дронів на суму 10,3 мільярда доларів. Крім того, Пекін постачає нітроцелюлозу для виробництва пороху, двигуни для ударних безпілотників та супутникові дані. Натомість Росія надає Китаю доступ до своїх військових технологій та бойового досвіду.
Фінансова залежність Росії також зросла. Частка юаня на московському валютному ринку сягнула 99,8%, а понад 90% торгівлі між країнами здійснюється в національних валютах. Росіяни також масово приєднуються до китайської платіжної системи CIPS, щоб обійти західні обмеження.
Аналітики USCC зазначають, що це партнерство є прагматичним, а не повноцінним союзом. Між сторонами існують розбіжності щодо ядерної політики, розвідки та впливу в регіонах. Водночас у Росії зростає невдоволення роллю “молодшого партнера”. Це створює для Москви ризик політичної залежності, оскільки Пекін може регулювати доступ Росії до ресурсів залежно від власних відносин із Заходом.