Канада посилює підтримку України: зброя, фінанси та нові угоди

Оттава посилює військову й фінансову підтримку України, переймає досвід у виробництві дронів та відкриває нові можливості для спільного бізнесу

Державний візит Президента України Володимира Зеленського до Канади цього року став одним із найпродуктивніших як за кількістю підписаних документів, так і за емоційним навантаженням. Попри те, що це вже п’ятий візит Глави держави та третя його зустріч із прем’єр-міністром Жастіном Трюдо на канадській землі, Києву та Оттаві вдалося досягти значних домовленостей.

До Канади Президент прилетів із Норвегії, де брав участь у церемонії прощання з королем Гаральдом V та провів кілька робочих зустрічей із європейськими лідерами. Такий маршрут – від прощання з монархом до переговорів про ракети-перехоплювачі й дрони – красномовно ілюструє, в якому режимі зараз живе українська дипломатія: без пауз між протоколом та війною.

Калгарі: не випадкове місце для історичної угоди

Прикметно, що основна частина візиту, під час якої було підписано головні документи, відбулася саме у місті Калгарі, провінція Альберта. Причин цьому було декілька. По-перше, того ж дня за годину їзди звідти, у гірському містечку Банф, проходило виїзне засідання канадського уряду, і Зеленський після зустрічі з Трюдо виступив перед кабінетом міністрів у повному складі. По-друге, ця локація мала й символічне значення, адже саме до Альберти та канадських прерій загалом прибували перші українські переселенці понад 130 років тому. Сьогодні в Альберті проживає понад 350 тисяч канадців українського походження, з них 70 тисяч – у самому Калгарі.

Під час спільної з Володимиром Зеленським пресконференції прем’єр-міністр Трюдо сказав, що «обрій в Альберті схожий на прапор України». Трюдо, який народився та провів дитячі роки в Альберті, добре розуміє, наскільки глибоке коріння мають українці цієї провінції.

Тож Альберта видається очевидним місцем для підписання між Канадою та Україною Декларації про сторічне партнерство. Хоча цей документ – політична декларація намірів, а не юридично зобов’язувальна угода, сторони домовилися укласти повноцінний Договір про сторічне партнерство вже до грудня 2026-го – до 35-ї річниці визнання Канадою незалежності України.

Серед цікавих пунктів декларації – обережний крок до підвищення мобільності між країнами. Поки що йдеться не про запровадження безвізового режиму, а про намір «негайно ініціювати» включення України до списку країн, громадяни яких можуть користуватися електронним дозволом на подорож – механізмом, який дає змогу громадянам певних країн в’їжджати до Канади без паперової візи, лише за електронним дозволом. Хоча в декларації не вказано жодних термінів впровадження цього рішення, сам факт, що таке формулювання потрапило в текст стратегічного документа, свідчить про намір рухатися в бік спрощення поїздок.

Паралельно сторони домовилися розпочати переговори про окрему Угоду про соціальне забезпечення, яка має узгодити пенсійні й соціальні системи двох країн. Цей крок важливий насамперед для сотень тисяч українців, які виїхали до Канади після 2022 року. Документ також фіксує нові інституційні механізми, зокрема спільний Банк оборони, безпеки та стійкості, який мають розбудовувати Канада, Україна та інші партнери для залучення приватного капіталу в оборонну промисловість.

Поки тривали переговори, свою частину програми в Калгарі мала й перша леді Олена Зеленська: вона відвідала Дитячу лікарню Альберти, один із найбільших педіатричних центрів Західної Канади, де діє Школа доктора Гордона Таунсенда – освітній простір, що дає змогу дітям на тривалому лікуванні не переривати навчання. Відвідала вона й калгарійський центр психологічної підтримки молоді «Саміт», порівнявши його роботу з мережею українських центрів «12–21» для підлітків.

Дрони, гроші й ППО

Цікаво, що цей візит яскраво продемонстрував певну зміну балансу у канадсько-українських відносинах. Виступаючи разом із Зеленським, прем’єр-міністр Марк Карні оголосив про запуск у Канаді національного цифрового маркетплейсу дронів, змодельованого за зразком української платформи Brave1. Тобто Канада вже на практиці почала переймати провідний український бойовий досвід.

Перші контракти, укладені на цьому маркетплейсі, оцінюються в 50 млн канадських доларів, і з часом ця платформа покликана десятикратно збільшити кількість дронів на озброєнні канадської армії. Важливо, що третина всіх дронів, вироблених за цією програмою, піде на потреби українських Сил оборони.

Окремо було оголошено про нове партнерство між General Dynamics Mission Systems-Canada та українською Green Tech Harvest, а також про довгострокову міжурядову програму спільного виробництва безпілотних систем, засобів протидії дронам і боєприпасів.

На додаток до технологічної співпраці Канада оголосила пакет прямої фінансової підтримки: близько 350 мільйонів канадських доларів на постачання ракет-перехоплювачів через американський механізм JUMPSTART, майже 23 мільйони на зміцнення української системи безпеки, близько 435 мільйонів канадських доларів кредитних гарантій через ЄБРР на закупівлю газу й резервних генераторів напередодні зими, 200 мільйонів канадських доларів для підтримки проєктів в Україні, ще 10 мільйонів канадських доларів у Фонд підтримки енергетики України.

Окрім цього, на підтримку ветеранів та їхніх родин Канада виділяє до 40 мільйонів канадських доларів, а на повернення й реінтеграцію викрадених Росією українських дітей – до 6 мільйонів, супроводжуючи це новими санкціями проти восьми осіб, причетних до порушення прав дітей.

Від початку повномасштабного вторгнення Канада виділила Україні вже понад 26 мільярдів канадських доларів різнопланової допомоги і запровадила понад 3500 санкцій у відповідь на порушення суверенітету України.

Свою промову в Калгарі Трюдо завершив словами, що прозвучали радше як особиста обіцянка, аніж як дипломатична формула: «Ваша боротьба – це наша боротьба, а ваша незалежність стане нашою перемогою».

Що ще погодили лідери

Загалом, спільна заява лідерів вийшла далеко за межі суто фінансових питань. Сторони підтвердили курс України на членство в НАТО та ЄС, домовилися про поглиблення співпраці в кіберзахисті, спільну роботу з безпеки судноплавства в Чорному морі та протидію «тіньовому флоту» Росії. Канада та Україна також підтвердили намір домагатися притягнення російського керівництва до відповідальності, зокрема через створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України та Міжнародної комісії з розгляду претензій.

Окрему Спільну заяву про енергетичне співробітництво того ж дня в Калгарі підписали міністр енергетики Канади та перший віцепрем’єр-міністр – Міністр енергетики України. Документ фіксує стратегічне партнерство між канадською Cameco та українським «Енергоатомом» щодо постачання урану та послуг зі збагачення аж до 2035 року, а також спільну роботу в межах МАГАТЕ за повне відновлення українського контролю над окупованою Запорізькою АЕС. Сторони також домовилися про діалог щодо довгострокових контрактів на постачання скрапленого газу з Канади.

Торонто: бізнес, діаспора й пілоти

У Торонто, куди делегація перемістилася після Калгарі, Зеленський зустрівся з керівниками канадського бізнесу, обговоривши співпрацю в оборонній сфері, енергетиці, аграрному та банківському секторах.

У присутності Президента було підписано два меморандуми – про співпрацю в гідроенергетиці між «Укргідроенерго» та Канадським агентством просування експорту і про залучення інвестицій у проєкти «Нафтогазу» на суму близько мільярда канадських доларів. Канадські банкіри та представники пенсійних фондів самі запропонували ідею спеціальних облігацій для України, тобто інтерес до відбудови вже виходить за межі гуманітарної логіки.

Володимир Зеленський також зустрівся з представниками української громади Канади й окремо з канадським меценатом українського походження Джеймсом Темертеєм, який з початку війни профінансував відновлення дитячого центру в Бородянці та генератори для українських лікарень і шкіл.

Окремим, майже камерним епізодом стала зустріч із 21 українським курсантом Міжнародної школи підготовки військових пілотів у Норс-Бей, поблизу Торонто, де Президент сам сів у кабіну симулятора літака. «Дуже пишаємося, що в нас в Україні, у наших Збройних Силах є таке покоління молодих пілотів. Дякуємо всім тим, хто на вашому шляху, у навчальному процесі, на тренувальних майданчиках піднімає рівень кожного з вас», – сказав Зеленський.

Майбутня дружба

Такий насичений візит важко звести до одного меседжу. З одного боку, традиційна дипломатія дозволила зміцнити відносини між союзниками напередодні складного осінньо-зимового сезону: Україна отримала нові гроші на ППО та енергетику, тисячі дронів, і зробила важливі кроки із залучення довгострокового капіталу. З іншого, Калгарі як місце підписання сторічної угоди виявився не випадковим жестом, а нагадуванням, що українсько-канадські зв’язки старші за саму Альберту як провінцію.

Похорон монарха в Норвегії, ділові переговори з європейцями, підписання декларацій на канадських преріях, зустрічі з бізнесом і діаспорою в Торонто та візит до центру навчання пілотів складаються в один суцільний робочий маршрут, де емоційна складова (вдячність, історична пам’ять, людські історії) працює так само на зміцнення підтримки, як і підписані меморандуми.

Вже наступного тижня Трюдо та Зеленський знову зустрінуться у Нью-Йорку, а ще за тиждень Канада прийматиме Другу міжнародну конференцію щодо повернення українських дітей. Отже, початок нового сторіччя дружби обіцяє бути динамічним.

Источник: www.vesti-ua.net

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *