Виробники нафти на Близькому Сході продовжують експортувати значні обсяги сировини з Перської затоки, попри війну та атаки на судна. Завдяки цьому світовим ринкам вдається уникати різкого дефіциту нафти, а ціни залишаються значно нижчими за рівні, яких побоювалися на початку конфлікту.
Нафтова торгівля через Ормузьку протоку триває повними темпами. Частину сировини перевозять непомітно, після чого її перевантажують з одного судна на інше в Оманській затоці. Така схема дозволяє танкерам частково обходити ризики, пов’язані з проходженням стратегічної протоки.
Обсяги таких поставок можуть перевищувати 4 мільйони барелів на день. Водночас точно визначити їхній масштаб складно, оскільки судна приховують своє місцезнаходження та нерідко вимикають транспондери.
Обхідні маршрути стримують зростання цін
До початку конфлікту через Ормузьку протоку щодня проходило близько 20 мільйонів барелів нафти — приблизно п’ята частина світового споживання. Минулого тижня через протоку проходило близько 9 мільйонів барелів на день.
Попри майже дворазове скорочення потоків, світові ринки поки не зіткнулися з дефіцитом, якого побоювалися на початку конфлікту. Ф’ючерси на нафту Brent більшу частину серпня торгувалися в межах $80–90 за барель. Раніше деякі учасники ринку припускали, що у разі затяжної війни ціна може зрости до $150.
На ситуацію впливають одразу кілька факторів: приховані морські перевезення, використання альтернативних трубопровідних маршрутів, вивільнення запасів та скорочення попиту на нафту у світі.
Через Ормузьку протоку продовжують проходити поставки з Об’єднаних Арабських Еміратів, Іраку, Катару та Кувейту.
Особливо помітною стала “човникова торгівля” біля узбережжя Оману. За супутниковими даними, там перебуває близько 150 суден — від великих нафтових танкерів до вантажних кораблів. У січні їх було близько 40.
Багато суден очікують на перевантаження нафти з танкерів, які проходять через Ормузьку протоку з вимкненими транспондерами. Таким чином сировина продовжує рухатися до світових ринків, хоча її маршрут стає значно складнішим для відстеження.
Ризики для судноплавства зростають
Попри активність нафтового експорту, ситуація залишається небезпечною. Кількість інцидентів із суднами може бути більшою, ніж повідомляється публічно. Йдеться як про атаки на торговельні судна, так і про дії західних сил щодо кораблів, які переслідують танкери.
Державна нафтова компанія ОАЕ Abu Dhabi National Oil Co. заявила, що, попри неодноразові атаки, продовжує постачати енергоносії на світові ринки та виконувати зобов’язання перед клієнтами. Водночас компанія наголосила, що атаки створюють значні ризики для працівників, підрядників і моряків та можуть порушити критично важливі енергетичні потоки.
Від початку конфлікту 23 судна компанії зазнали нападів під час проходження Ормузької протоки. Унаслідок атак одна людина загинула, ще 20 членів екіпажу дістали поранення.
Ситуація також створює екологічні ризики. У регіоні зростає кількість розливів нафти. Один із них зафіксували в Оманській затоці минулого тижня, однак встановити його походження не вдалося.
Таким чином, приховані морські перевезення, альтернативні маршрути та перевантаження нафти дозволяють країнам Близького Сходу підтримувати значні обсяги експорту навіть під час війни. Це, своєю чергою, допомагає стримувати світові ціни на нафту та зменшує ризик масштабного енергетичного шоку для глобальної економіки.
- Дональд Трамп заявив, що планує оголосити Ормузьку протоку територією США після “перемоги над Іраном”. У Тегерані заявили, що ніхто не зможе захопити Ормуз “твітами”.