Обережно, російські спецслужби проводять вербування! 18.03.2026 11:33 Укрінформ Чи зможе заборона Telegram захистити українців, хто найбільше піддається впливу противника і який зміст слід вважати загрозливим?
За останні три роки кількість злочинів неповнолітніх, що зазіхають на основи національної безпеки України через залучення в Telegram, збільшилася більш ніж в 43 рази. Близько п’ятої частини – 22% тих, кого завербували російські спецслужби для виконання їхніх завдань в Україні, складають неповнолітні.
Після кожного наступного інциденту з терактами або іншими злочинами, вчиненими українцями за підтримки російських спецслужб (таких як теракт у Львові, в якому загинули поліцейські), розгортається дискусія про блокування Telegram. Аналогічно обговорюється і вплив російських ботоферм на загальний клімат в соціальних мережах.
Про методи вербування в соцмережах, хто найчастіше стає жертвою ворога, і чи є загроза вербування через Telegram єдиною можливістю, Укрінформ запитав експерта з інформаційно-комунікаційних інтернет-технологій Юрія Антощука.
ТЕРОРИСТИЧНІ АКТИ ТА ОПЕРАЦІЇ З ДЕМОРАЛІЗАЦІЇ – ЕЛЕМЕНТИ ЄДИНОГО ЦІЛОГО
– Терористичні акти в українських містах, які здійснюють завербовані РФ українці, агітація або інформаційні операції з деморалізації в соцмережах, що використовують згенеровані ШІ-відео та численні коментарі до них, здійснювані ботофермами, – це компоненти одного цілого. Telegram або будь-який інший месенджер, через який здійснюється вербування, – це лише один з інструментів. Якщо не буде Telegram – буде WhatsApp або будь-який інший додаток для обміну повідомленнями (а вони і так вже використовуються), – стверджує Антощук.
Юрій Антощук
Масштаби вербування через Telegram зростають з кожним роком з початку повномасштабного вторгнення. Але проблема не тільки в Telegram.
– Типова схема вербування та взаємодії з жертвами виглядає приблизно так. Спочатку – знайомство з потенційною жертвою, «промацування ґрунту» і пропаганда – це відбувається в звичайних соцмережах (особливо в TikTok), в групах підробітку (Telegram, Viber), в онлайн іграх та в ігрових співтовариствах (на Discord або безпосередньо в самих іграх в чатах). Далі – подальша координація і детальні інструкції – в месенджерах, наприклад, Telegram (тому що він найпопулярніший в Україні), – пояснює експерт.
Хто найчастіше потрапляє в пастку російських спецслужб? Неповнолітні та молоді люди віком 14-20 років (на що реагують: шукають швидких грошей, прагнуть «довести, що я не слабак», конфліктують з батьками, відчувають самотність, мають психологічні проблеми, погано усвідомлюють правові наслідки) – за різними даними, це близько 20-30% від усіх завербованих. Серед дорослих це безробітні або люди з нестійким або низьким доходом, наркотичною або іншою залежністю, люди, які мають кримінальне минуле або пов’язані з криміналом. Найчастіше вони проживають у великих містах (Львівська область, Київська область, Одеська область, Дніпро, Харків), де легше «загубитися» і де більше «роботи». Є невелика група – ті, хто чекають на Росію, які поділяють проросійські погляди, мають зв’язки на тимчасово окупованих територіях або в РФ, можливо, і «сплячі агенти».
«ТОВАРИШІ» ПО ГРІ ТА ПСЕВДООДНОЛІТКИ З «СУСІДНЬОГО МІСТА»
Telegram – не єдина платформа вербування, для кожної вказаної групи початкова точка може бути різною.
– Молодь також може вербуватися через онлайн-ігри та тематичні форуми. Наприклад, це виглядає так: гра (чат у грі) – перехід до більш закритого співтовариства (наприклад, Discord або група в ТГ) – перехід до особистого спілкування в месенджері (ТГ / Signal) – завдання в реальному житті, – пояснює експерт.
Він описує типові сценарії вербування.
– Моніторинг чатів, груп та спілкування гравців в іграх: хто часто скаржиться на «владу», «мобілізацію», «несправедливість»; хто пише, що «немає грошей», «ненавиджу ТЦК», «хочу виїхати» тощо; хто проводить в онлайні багато часу і мало спілкується в реальному житті.
Далі відбувається перший контакт «як з другом». При цьому вербувальник може представитися просто «товаришем по грі», тим, хто «підкаже, як заробити» (на іграх/ставках/просуванні контенту і т.п.), псевдооднолітком з «сусіднього міста».
Жертві пропонують, якщо це в грі – перейти з відкритого чату гри до приватного в самій грі або в Discord. Далі – в ТГ/Viber/Signal під приводом «там зручніше відправляти файли», «щоб не привертати увагу інших», – розповідає експерт.
Тестові завдання – «нешкідливі», спочатку можуть попросити сфотографувати «красивий вид з вікна» або попросити знайти і сфотографувати певну будівлю «для квесту». Поцікавляться думкою про війну, політику, мобілізацію, щоб з’ясувати мотивацію і готовність до ризику.
Коли виникла довіра – з’являються пропозиції «легких грошей» за реальні дії: сфотографувати ТЦК, підпалити машину з військовими номерами, перенести «пакунок» у зазначене місце, розклеїти листівки, намалювати графіті. При цьому, суми зазвичай виглядають дуже привабливими для підлітка або малозабезпеченого дорослого.
Після першого правопорушення (навіть незначного) починається шантаж – жертві показують збережені листування і погрожують «здати в СБУ»; змушують виконувати більш серйозні завдання (диверсії, підкладання вибухівки); іноді підривають виконавця разом з вибухівкою, щоб не залишати свідків.
Не завжди, але часто відбувається ідеологічна обробка. Паралельно поширюють наративи: «ТЦК – злочинці, ти борешся з системою», «режим все одно програє, ти лише прискорюєш неминуче», «ніхто не дізнається, ти анонімний».
НЕ РОЗПОВСЮДЖУЙТЕ ПІДОЗРІЛИЙ КОНТЕНТ ЕМОЦІЙНИМИ РЕАКЦІЯМИ
– ШІ-згенеровані відео та коментарі ботів – це частина більш широкої операції вербування, тут важливо обміркувати, як реагувати на пропагандистські матеріали, – підкреслює експерт.
Найважливіше, за його словами: не потрібно поширювати і додатково «розкручувати» підозрілий контент емоційними реакціями. Будь-яка взаємодія (лайк, репост, коментар) сигналізує алгоритму соцмереж, що це цікавий матеріал, і відео/публікація отримує ще більшу аудиторію.
– Якщо говорити про коментарі під постами-фейками, то потрібно пам’ятати, що кожен наш коментар його просуває. Ось ви залишаєте коментар під фейком – ваші друзі також бачать цей пост (а в іншому випадку ймовірність того, що він їм буде запропонований алгоритмами Фейсбуку до перегляду – значно менша). Якщо боти, крім того, що постять свій фейк, потім самі ж і коментують його – то він «живе» в тій бульбашці ботів, – додає експерт.
Він наголошує, що краще скаржитися на фейковий пост, ніж взаємодіяти з ним, головне – щоб сам пост-фейк не поширювався завдяки нашим коментарям.
У той же час, якщо мова йде про пост правдивий (наприклад, від офіційних структур про ті чи інші події, або пост відомого в регіоні чи країні медіа), під яким з’являється багато коментарів ботів, то тут коментувати можна. Зокрема, вказати під коментарем бота, що це бот.
Але, як додає Антощук, відрізнити профіль бота від закритого профілю реальної людини зараз стає складніше. Ботоферми також вдосконалюються: боти один з одним взаємодіють, коментують, що створює враження живої людини.
ШІ-ЗГЕНЕРОВАНІ ВІДЕО ЯК КЛАСИЧНИЙ ТРИГЕР ІПСО
– Якщо ролик викликає сильний гнів, паніку, розпач – це класичний тригер ІПСО. Не варто реагувати на нього відразу – на це і розрахунок. Важливо розпізнати ці основні ознаки маніпуляції – надмірна емоційність, звернення до страху або сорому, відсутність конкретних джерел («кажуть», «всюди говорять»), дивні артефакти у відео (аномальні рухи, несправні обличчя, неприродна мова губ), – звертає увагу Антощук.
Якщо це очевидна пропаганда/фейк, то краще не писати коменти, а поскаржитися в самій платформі (в самій публікації в меню вибираємо «Поскаржитися» і далі вибираємо, чи це заклик до насильства / фейк тощо). Це зменшує охоплення і дає платформі сигнал.
Не потрібно тут вступати в емоційні дискусії з ботами в коментарях – там може бути багато схвальних коментарів від мережі ботів, які розганяють публікацію.
Якщо дуже хочеться відповісти, краще зробити окремий пост у себе на сторінці з поясненням, а не поширювати оригінальний ролик чи публікацію.
Якщо контент небезпечний і прямо закликає до незаконних дій (хоча такі автоматично зараз блокуються соцмережами) – краще подати заяву до СБУ, кіберполіції.
РЕАКЦІЯ НА ВЕРБУВАННЯ НЕ МОЖЕ БУТИ ЛИШЕ ТЕХНІЧНОЮ ЧИ РЕПРЕСИВНОЮ
– Реакція на вербування не може бути лише технічною чи репресивною – закриття, наприклад, того ж самого Telegram або іншого ресурсу. Якщо просто «закрити все», вербування перейде в інші платформи. Трохи сповільниться, але надолужиться з часом із більшим розмахом, апелюючи до того, що «тепер немає і свободи слова» і тому подібного. Найкраще стратегічно і довгостроково – працювати з усіма ланками суспільства, – підкреслює експерт.
Тут завдання для всіх – і батьків, і держави, і громадянського сектору.
Якщо ви батьки, потрібно регулярно говорити з дітьми про реальні випадки (підлітків, яких підірвали разом з вибухівкою або посадили до в’язниці), про те, що «легкі гроші за небезпечні завдання» закінчуються реальними тюремними термінами або навіть смертю.
Цікавитися онлайн-життям, але без тотального стеження: знати, у що дитина грає, з ким спілкується, домовитися, якщо хтось запропонує щось дивне або гроші за ризик – дитина одразу каже дорослому, і той не буде лаяти, а допоможе.
Варто встановити базові цифрові межі: обмеження нічних ігрових сесій, програму батьківського контролю на смартфон, заборонити «таємні зустрічі» з онлайн-знайомими без відома дорослих.
Знати, куди звертатися, і не боятися це робити (поліція, кіберполіція, СБУ).
Щодо навчальних закладів, то вони повинні вбудувати в програму уроки медіаграмотності та інформаційної безпеки з конкретним блоком «вербування через ігри та соцмережі», розбирати реальні випадки з відкритих джерел з акцентом на наслідках. Проводити регулярні зустрічі, лекції з кіберполіцією, СБУ, психологами. Створити «канали довіри» для учнів: класний керівник, шкільний психолог, «скринька довіри» онлайн/офлайн.
– Потрібно створити чітке повідомлення: за повідомлення про спробу вербування дитину не карають, а захищають, – стверджує експерт.
ОСОБЛИВО ВАЖЛИВО ПРАЦЮВАТИ З МОЛОДДЮ ТА ГЕЙМЕРАМИ
Соцслужби (служби у справах дітей, психологічні служби, громади) повинні включати інформаційну безпеку в роботу з сім’ями ризику. Навчати своїх фахівців розпізнавати цифрові маркери вербування і знати алгоритм повідомлення правоохоронцям. Працювати з психологічними причинами вразливості: самотність, низька самооцінка, агресія, посттравматичний стрес.
Є робота і для громадських організацій у цій сфері: варто займатися просвітою населення: розробляти посібники, тренінги, шкільні модулі, зокрема, про deepfake та AI-пропаганду. Проводити фактчекінг та публічне викриття ІПСО: пояснювати конкретні випадки ШІ-відео про «мобілізацію» чи «зради», подавати це зрозумілою мовою для широкої аудиторії.
– Особливо важливо працювати з молоддю та геймерами, – заявляє Антощук.
Щодо чиновників, зокрема, адміністрацій, то вони повинні розробляти та імплементувати адекватні політики щодо протидії дезінформації та ШІ-маніпуляціям. Проводити локальні інформаційні кампанії. Реагувати на локальні ІПСО. Підтримувати медіа і громадські організації.
Як стверджує експерт, разом з розвитком технологій розвиваються і підходи вербування та шантажу цивільних.
– Ми бачимо, що російські спецслужби навчилися майстерно використовувати методи психологічного впливу у віртуальному світі, що призводить до трагічних наслідків у реальному світі. Блокування будь-якого месенджера саме по собі не вирішить проблему, оскільки сама цифрова інфраструктура вербування є досить гнучкою, адаптивною та багатоканальною. Простих рішень тут немає – для протидії цьому в Україні мають бути залучені абсолютно всі, від батьків до державних інституцій. Прогалини хоча б в одній ланці цього ланцюга сприятимуть розвитку ворожого впливу на українців та неминучим трагедіям за участі цивільних, що потрапили на гачок «легких грошей» або «ідейної обробки».
Ірина Староселець
Діти Пропаганда Telegram Росія Злочин Соцмережі Вербування Дезінформація Війна з Росією Спецслужби рф ІПСО