У парламенті вважають, що сімейне підприємництво сприятиме відновленню та розвитку економічного і людського потенціалів країни у повоєнний період.
Комітет Верховної Ради України з питань економічного розвитку розгляне законопроєкт про сімейне підприємництво.
Проєктом закону сімейне підприємництво визначається як форма зайнятості громадян – членів однієї сім’ї з метою досягнення економічних і соціальних результатів та/або одержання прибутку.
Законодавець планує передбачити дві форми реалізації такого бізнесу:
- Юридична особа (сімейне підприємство).
- Фізична особа-підприємець (суб’єкт сімейного підприємництва).
Основою для створення такого суб’єкта буде договір (декларація) про створення такого суб’єкта сімейного підприємництва.
Головою суб’єкта сімейного підприємництва є його засновник – фізична особа-підприємець.
Членами суб’єкта сімейного підприємництва можуть бути члени однієї сім’ї першого та другого ступеня споріднення, які досягли 14-річного віку, і, реалізуючи своє право на вільно обрану зайнятість, об’єдналися для спільного провадження сімейного підприємництва та дотримуються положень договору (декларації) про створення суб’єкта сімейного підприємництва. Для цілей закону визначено, хто є членами сім’ї голови суб’єкта сімейного підприємництва першого та другого ступеня споріднення.
Проте законопроєкт передбачає залучати й найманих працівників за трудовим договором чи контрактом, дотримуючись суворих пропорцій:
- Загальна чисельність: сумарна кількість членів сім’ї та найманих працівників не може перевищувати 10 осіб.
- Баланс сил: кількість найманих працівників не може бути більшою за кількість членів сім’ї, які беруть участь у бізнесі.
Важливо: На найманих працівників у повному обсязі поширюються норми законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
Для суб’єктів сімейного підприємництва встановлено низку обмежень. Зокрема, такий бізнес не може здійснюватися у сферах:
- Оптової торгівлі.
- Виробництва, експорту чи імпорту підакцизних товарів.
- Роздрібного продажу підакцизних товарів (за винятком палива в ємностях до 20 л, а також пива, сидру, пері та столових вин).
- Ресторанного господарства, якщо в закладі одночасно продаються інші підакцизні товари, крім вищезгаданих слабоалкогольних напоїв.
Для полегшення адміністративного навантаження суб’єкти сімейного підприємництва перебуватимуть на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності.
Діяльність суб’єкта припиняється у чотирьох випадках:
- Реорганізація через смерть або зникнення безвісти голови підприємства.
- Ліквідація.
- Визнання неплатоспроможним (банкрутство).
- Відсутність членів сім’ї, які бажають продовжувати справу.
Водночас виникає прогалина у визначенні правового режиму майна сімейного підприємства. Зокрема, відсутні положення щодо формування майна, джерел його утворення, обсягу та порядку внесення вкладів учасниками, а також процедур управління, користування і розпорядження спільним майном. Невизначеним залишається питання обліку активів, правового статусу внесеного майна тощо.
Також є неузгодженість положень проєкту з чинними нормами відповідних законів України, що може призвести до невизначеності у правовому регулюванні. Це стосується, зокрема, положень щодо здійснення загальнообов’язкового державного соціального страхування на засадах добровільності членами суб’єкта сімейного підприємництва. Звільнення від сплати єдиного внеску таких осіб матиме негативний вплив на рівень їхнього соціального забезпечення, оскільки до страхового стажу включаються тільки періоди, за які щомісяця сплачено страхові внески у сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Отже, несплата єдиного внеску членами суб’єкта сімейного підприємства призведе до незарахування таким особам цих періодів до страхового стажу, що в подальшому відобразиться на розмірі пенсій та інших соціальних виплат.
Міністерству фінансів України не сподобалась норма про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, і воно запропонувало її з проєкту виключити.
Джерело новини: izmail.es