Україна удостоєна одних з найвищих балів у Звіті з питань боротьби з корупцією та сумлінності-2026 – НАЗК Інфографіка 08.04.2026 04:06 Укрінформ Організація економічної співпраці та розвитку (ОЕСР) представила Звіт з питань протидії корупції та доброчесності-2026 у 37 країнах-учасницях і 25 державах-партнерах, і майже у всіх сферах Україна заслужила одні з найкращих оцінок.
Як передає Укрінформ, про це інформує Національне агентство з питань запобігання корупції.
Огляд базується на відомостях, зібраних у рамках Індикаторів державної доброчесності ОЕСР, та дає аналіз антикорупційних стратегій, інститутів лобіювання, колізії інтересів, політичних фінансів і прозорості публічної інформації.
У звіті також подано нові оцінки механізмів забезпечення сумлінності в судовій та дисциплінарній системах, підходи до управління корупційними ризиками в державних закупівлях. Аналіз зосереджений, зокрема, на вимірюванні та зіставленні ступенів нормативного регулювання та фактичного впровадження стандартів у кожній галузі.
Майже у всіх напрямках Україна отримала одні з найвищих оцінок, які в цілому є кращими, ніж у середньому серед країн-членів ОЕСР.
Отже, за вимогами щодо стратегічної структури Україна реалізує 73% критеріїв щодо регулювання та 80% критеріїв щодо імплементації, тоді як держави ОЕСР реалізують у середньому 38% критеріїв щодо регулювання та 32% щодо впровадження.
Україна також забезпечує високий рівень сталості у реалізації стратегічних антикорупційних документів.
У реалізації регуляторних (80%) та імплементаційних (89%) критеріїв у сфері лобіювання Україна є одним із лідерів нарівні з Канадою, Францією та Естонією. Українське законодавство, на відміну від більшості країн-членів та держав-партнерів ОЕСР, передбачає прозорість інформації про бенефіціарних власників, санкції за порушення правил лобістської діяльності, а Реєстр прозорості містить найповніший набір даних про суб’єктів лобіювання, їх діяльність і витрати (схожа ситуація лише в Румунії).
Оцінюючи напрямок конфлікту інтересів, ОЕСР вказує на розвинену систему електронного декларування, яка дає змогу перевіряти статки посадовців за ризик-орієнтованим підходом. У Звіті експерти організації приділили особливу увагу високому рівню подання декларацій суддівським корпусом. При повній відповідності критеріям нормативного регулювання конфлікту інтересів на практиці індикатори реалізуються на дві третини.
Нормативна база контролю за політичними фінансами повністю (на 100%) відповідає вимогам ОЕСР, тоді як впровадження забезпечується на 71%. Україна опинилася серед третини держав, зокрема з членами та партнерами ОЕСР, де політичні партії повинні дотримуватися вимог прозорості та звітності щодо фінансів.
У частині забезпечення доброчесності представників судової гілки влади Україна реалізує 97% критеріїв щодо нормативного регулювання та 92% щодо фактичної імплементації. Це один із найкращих показників серед усіх країн, які були об’єктом моніторингу. У сфері доброчесності органів прокуратури ці показники становлять 69% та 79% відповідно (порівняно із середніми значеннями ОЕСР на рівні 66% та 52%).
В ОЕСР відзначили, що у цій сфері показники дещо нижчі, але все одно перевищують середні серед держав-членів організації. Разом з тим експерти звернули увагу, що процедура добору прокурорів є загалом конкурентною та прозорою, однак в частині призначення на керівні посади як суддів, так і прокурорів, вона не є повною мірою меритократичною.
Розвиваючи дисциплінарну систему для державних службовців, Україна виконує 92% критеріїв щодо регулювання та 33% щодо практики (середні показники по ОЕСР – 66% і 22% відповідно). На думку експертів, державі, зокрема, не вистачає електронної системи управління дисциплінарними справами, яка б забезпечувала легкий пошук та можливість автоматизованого аналізу відповідної інформації.
За словами голови НАЗК Віктора Павлущика, нові оцінки ОЕСР підтверджують високу якість розробки антикорупційної політики України та належний рівень впровадження стандартів доброчесного управління розвинених країн.
“Разом із тим, зважаючи на наявність передової регулятивної бази, нам слід зосередитися на операційній складовій, вдосконаленні практичного застосування створених правил і процедур. Це дасть змогу перетворити кращі стандарти державного управління у високі стандарти життя громадян. Водночас наявні показники є надійною основою для поглиблення інтеграції України до ключових ініціатив ОЕСР та організації загалом”, – зауважив Павлущик.
25 березня Кабінет міністрів України надіслав до ОЕСР офіційний лист щодо запиту стосовно приєднання до Рекомендації Ради ОЕСР щодо публічної доброчесності, додавши до листа інформацію про українське законодавство, політику та практику, що відповідають положенням зазначеного правового інструмента. Ініціатором процедури приєднання виступило НАЗК, яке відіграло провідну роль в аналізі чинної законодавчої бази.
Рекомендації містять міжнародні стандарти розбудови державної доброчесності на принципах формування всеосяжної системи забезпечення доброчесності, відповідної культури в державному секторі та ефективної підзвітності. Одним із ключових інструментів вимірювання реалізації цих принципів є Індикатори державної доброчесності – ініціатива, що передбачає збір та узагальнення даних, які дають змогу державам порівнювати свої результати із середніми показниками від ОЕСР та іншими країнами.
Україна – одна з перших країн, яка не є членом ОЕСР та асоційованою країною, що долучилася до ініціативи “Індикатори державної доброчесності” та надала дані за чотирма блоками даних (якість стратегічної основи, підзвітність формування державної політики, ефективність внутрішнього контролю та управління ризиками, доброчесність судової та дисциплінарної систем). При цьому Україна продемонструвала високі показники (вищі за середні в ОЕСР) щодо більшості критеріїв, за якими здійснювався збір даних.
Як повідомляв Укрінформ, понад 70% українців отримують інформацію про корупцію із соціальних мереж, близько половина з якої має ознаки дезінформації.
НАЗК ОЕСР Україна Корупція