Повернення Євгена Коновальця в Україну — символ реалізації його мрії про відродження держави
Повернення Євгена Коновальця в Україну, через десятиліття після його вбивства радянськими спецслужбами, є символом реалізації його мрії про відродження української держави та соборність. Водночас ця подія свідчить про переосмислення Україною власної історичної пам’яті.
Таку думку висловив доктор історичних наук, керівник музею-садиби полковника Коновальця у Зашкові Іван Хома в етері Еспресо.
За словами історика, Коновалець залишив українські землі наприкінці 1922 року і до своєї загибелі у 1938 році фактично не мав можливості повернутися в Україну. Лише одного разу він перебував на українській території – у Ясіні на Закарпатті у 1931 році.
Водночас Коновалець усвідомлював, що за його життя повернення до незалежної України може не відбутися. Однак він вірив у відродження української держави.
“Відродження української держави буде, але це питання часу. І, відповідно, його повернення – це реалізація його мрії, а особливо ще в місті Києві, в столиці України”, – зазначив Іван Хома.
На думку історика, особливого значення поверненню Коновальця надає саме Київ. Це символізує соборність України, за яку він боровся.
“Власне, це символізує ту соборність, за яку він боровся. І це також символізує те, що, власне, все те, за що боролися, воно є реалізоване”, – пояснив Іван Хома.
Він також наголосив, що постать Коновальця може об’єднувати та надихати українців у час повномасштабної війни з Росією.
За словами історика, Україна сьогодні намагається переосмислити своє минуле та знайти в ньому постаті, які допомагають пояснювати сучасні події.
“Я думаю, постать Коновальця здатна об’єднувати людей, вона здатна надихати”, – сказав Іван Хома.
Він вважає, що повернення Коновальця також є частиною процесу впорядкування української історичної пам’яті.
“Ми, так би мовити, нарешті наводимо порядок в пам’яті, в цьому пантеоні українських героїв”, – зазначив історик.
Іван Хома наголосив, що тривалий час радянські, а згодом російські спецслужби намагалися роз’єднувати українців та створювати конфлікти навколо історії національно-визвольного руху.
На його думку, повернення Коновальця до України є свідченням того, що українське суспільство поступово долає нав’язані раніше розбіжності та прагне бути єдиним у ставленні як до власного минулого, так і до сучасної боротьби за державність.
“Ми самі логічно вже вирішуємо ці проблеми і намагаємося нарешті, знову ж таки, бути єдині, цілісні, як в питанні минулого, так і в контексті сьогоднішніх подій”, – підсумував Іван Хома.
- 15 липня Кабінет Міністрів України ухвалив Рішення про те, що полковника Армії УНР й першого голову Організації українських націоналістів перепоховають на території Національного військового меморіального кладовища.
- 11 серпня Офіс президента України повідомив, що в Роттердамі на кладовищі “Кросвейк” відбулася церемонія ексгумації останків полковника Армії УНР, засновника Організації українських націоналістів Євгена Коновальця. Прах Коновальця після перевезення до України перепоховають на Національному військовому меморіальному кладовищі. Церемонію прощання планують провести у Патріаршому соборі Воскресіння Христового Української греко-католицької церкви в Києві.
- 13 серпня домовина з останками полковника Євгена Коновальця, які ексгумували в Роттердамі, прибула в Україну.
- 13 серпня з Роттердама до Зашкова біля Львова, на батьківщину Полковника привезли плиту та хрест із могили Коновальця
- До Патріаршого собору Воскресіння Христового УГКЦ у Києві прибула домовина з прахом полковника Євгена Коновальця.
- 15 серпня у Києві відбулась заупокійна служба за Євгеном Коновальцем – полковником Армії УНР, командиром Корпусу Січових стрільців та першим головою ОУН.