Громадяни Узбекистану, Таджикистану та Киргизстану, які перебувають у росії, стикаються з упередженням, агресивними діями та примусовою мобілізацією. Після атаки на «Крокус Сіті Холі» дискримінаційні заходи щодо іноземців загострилися, навіть попри критичний недостаток працівників у різних галузях.
Іноземці з Центральної Азії в росії постійно протистоять упередженому ставленню, фізичним нападам та безпідставним затриманням. Нехтуючи відчутним дефіцитом працівників, держава активізує антимігрантську риторику, а військові структури примусово вербують громадян інших країн до армії для участі в агресії проти України. Про це інформує Associated Press, за даними УНН.
Деталі
Згідно з публікацією АР, один з трудових мігрантів із Узбекистану звернувся до банку в Москві, але співробітниця відмовила йому в обслуговуванні без жодних причин. Подібні ситуації для нього та сотень тисяч інших емігрантів із найбідніших держав регіону стали повсякденністю. Як розповідають потерпілі, дискримінація супроводжує їх скрізь: у медичних закладах, офісах чи чергах на операції, іноді перетворюючись на відверту агресію.
Розповсюдження ксенофобії відбувається одночасно зі зростанням потреби в робочих руках. Центральний банк рф зафіксував, що у перші місяці 2025 року кожна п’ята компанія скаржилася на брак персоналу. Проте замість спрощення процедур влада посилює репресивні заходи: обмежує права приїжджих, ускладнює доступ їхніх дітей до навчання. Офіційна статистика називає цифру 6,1 млн іноземців у росії, але реальні показники значно вищі.
Після масованої атаки на концертний зал у Москві у березні 2024 року (149 жертв), кількість нападів на мігрантів різко збільшилася. Хоча відповідальність за теракт взяла «Ісламська держава», а затримані громадяни Таджикистану мали видимі сліди жорстокого поводження, російські чиновники намагалися звинуватити у злочині Україну.
Правозахисниця Валентина Чупік зазначає, що протягом восьми днів після трагедії до неї надійшло 700 звернень про побиття іноземців. Організація Human Rights Watch у щорічному огляді підкреслює: етнічні перевірки, поліцейські облави, беззаконні арешти та жорстоке поводження стали рутинними явищами.
Окрім фізичного насилля, активізуються інші форми тиску. Наприклад, у квітні правоохоронці провели принизливу акцію в московській сауні, змушуючи відвідувачів повзти по підлозі. Багатьох затриманих примушують підписувати армійські контракти під загрозами депортації, конфіскації документів чи ув’язнення. Окремим категоріям обіцяють пришвидшити надання громадянства за участь у бойових діях.
Голова слідчого комітету рф олександр бастрикін у травні заявив, що близько «20 тисяч молодих громадян росії центральноазійського походження» воюють на фронті. Для більшості це не добровільне рішення, а спроба уникнути системних переслідувань.
Аналітики наголошують: незважаючи на деяке зниження кількості нападів, антимігрантський курс кремля продовжує загострюватися, і найбільше від цього страждають саме центральноазійські громадяни.
