Надія Лещик підкреслює необхідність забезпечення навчальних можливостей для дітей України на тимчасово захоплених землях.
Освітня омбудсменка України Надія Лещик акцентувала на важливості забезпечення прав дітей на освіту у зоні тимчасової окупації, враховуючи існуючі бар’єри. Про це інформує УНН з посиланням на офіційний сайт установи.
Деталі
Представниця заявила: на сьогодні держава не має точних даних про кількість дітей шкільного віку, що проживають на окупованих землях. При цьому лише обмежена кількість з них має доступ до української освітньої системи.
Це обумовлено комплексом проблем, що обмежують їхні шанси приєднатися до національної освітньої системи та отримувати якісні знання. До ключових факторів належать загрози безпеці, обмежений доступ до ресурсів (включаючи інформаційні та інтернет-мережі), складнощі з оформленням документів, примус до відвідування шкіл окупантів з ідеологізованою програмою російською мовою, залучення до пропагандистських активностей та систематичне витирання української культурної спадщини. Незважаючи на це, діти продовжують прагнути до української освіти та збереження власної ідентичності
– зазначається у зверненні.
На порталі Освітнього омбудсмена оприлюднено інструкції для батьків щодо організації навчання дітей з окупованих територій.
Серед ключових аспектів:
- варіанти отримання освіти (дистанційний, екстернатний, домашній, педагогічний патронаж);
- навчальні програми з повним переліком предметів;
- спеціалізовані програми з українознавчими дисциплінами;
- процедура зміни форми навчання чи освітньої програми;
- механізми вступу до шкіл для дітей з окупованих зон;
- специфіка організації навчального процесу для цих учнів;
- критерії оцінювання за повною програмою;
- особливості оцінювання українознавчих курсів;
- процедура визнання документів про освіту з окупованих територій.
Контекст
Як повідомлялося раніше у матеріалі УНН з посиланням на Центр національного спротиву, російські окупанти перетворюють навчальні заклади на окупованих землях України на військові майданчики, нав’язуючи вивчення російської історії та примусове “військово-патріотичне виховання”.
